Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 грудня 2013 р. Справа №805/13845/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаш Г.П.
при секретарі Громоклицькому Є.О.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Максюти М.О. за дов. від 18.12.2013 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання недійсними вимог та рішення № 1773 від 02.08.2013 року,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання недійсними вимог та рішення № 1773 від 02.08.2013 року.
В обґрунтування позову зазначив те, що він зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області та є платником єдиного податку згідно свідоцтва серії НОМЕР_1.
Ним були отримані вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області № Ф1245У від 01.08.2013 року на суму 1194,03 грн. та №Ф 1245 від 01.08.2013 року на суму 10970,78 грн. та рішення № 1773 від 02.08.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. за неподання звітів.
Позивач вважає спірні вимоги та рішення протиправними, оскільки він є пенсіонером за віком, а тому звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач вважає зазначену вимогу незаконною, оскільки з 06.08.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI, яким внесені доповнення до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Вважає, що внесення зазначених змін звільняє позивача, як фізичну особу - підприємця та пенсіонера за віком, від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач просив визнати недійсними вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області № Ф-1245У від 01.08.2013 року на суму 1194,03 грн. та №Ф 1245 від 01.08.2013 року на суму 10970,78 грн.; визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області № 1773 від 02.08.2013 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, надав суду письмові заперечення, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись, зокрема на те, що позивачем не досягнуто пенсійногь віку, тому він немає підстав для звільнення його від сплати єдиного внеску.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_3, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 12.12.1994 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.
З 01.01.2012 року позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1. Він є пенсіонером за віком з 2010 року та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, як платник єдиного внеску.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 прийняті вимоги про сплату недоїмки № Ф-1245У від 01.08.2013 року на суму 1194,03 грн. та №Ф 1245 від 01.08.2013 року на суму 10970,78 грн.
Відповідно зі статтею 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст. 26 цього Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зазначеною нормою ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 06.08.2011р., наведений вичерпний перелік фізичних осіб-підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. В зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, звільняють від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи-підприємці, які є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Таким чином, з 06.08.2011 р. звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Оскільки, позивач є пенсіонером за віком, вона у відповідності ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється з 06.08.2011 р. від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 4 статті 4 Закону № 2464 чітко визначено про звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
При цьому закон не містить обмежень в залежності від виду отриманої пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років).
Позивач є фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування. Він досяг встановленого вказаним Законом пенсійного віку, а тому є пенсіонером за віком.
Отже, положення ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 щодо звільнення, зокрема пенсіонерів за віком від сплати за себе єдиного внеску на неї поширюються.
До того ж, відповідно до положень ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до вимог ст. 25 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
02 серпня 2013 року Пенсійним фондом було прийнято рішення № 1773, яким до ОСОБА_3 застосовані штрафні санкції в розмірі 340,00 грн. за не подання звітності.
Спірне рішення прийнято на підставі п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, якою встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону № 2464, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Відповідно до п.7.2 п.п. 7.2.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов,язкове державне соціальне страхування, до платників, визначених підпунктами 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Втім, враховуючи те, що судом зроблений висновок про те, що позивач, який є пенсіонером за віком та фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, звільняється від сплати за себе єдиного внеску, то і рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про застосування до позивача штрафних санкцій є неправомірним.
Згідно ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсними вимог та рішення № 1773 від 02.08.2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб,єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 125,05 грн., що підтверджується квитанцією.
Витрати по сплаті судового збору у сумі 125,05 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання недійсними вимог та рішення № 1773 від 02.08.2013 року - задовольнити.
Визнати недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області від 01 серпня 2013 року № Ф-1245У про сплату боргу в розмірі 1194 грн. 03 коп.
Визнати недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області від 01 серпня 2013 року № Ф-1245 про сплату боргу в розмірі 10970 грн. 78 коп.
Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області від 02 серпня 2013 року № 1773 «Про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску не загальнообов,язкове державне соціальне страхування».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 125,05 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19 грудня 2013 року, повний текст постанови виготовлений 24 грудня 2013 року.
Суддя Бабаш Г.П.