Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 грудня 2013 р. Справа №805/16882/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12:25 год.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Галатіної О.О.
секретар судового засідання Болдирєві Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі Донецької області про стягнення коштів,
У листопаді 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі Донецької області не підписано акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01 серпня 2013 року по 31 жовтня 2013 року на загальну суму 433,98 грн. по пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві).
У зв'язку з наведеним позивач після уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача понесені витрати на загальну суму 433,98 грн.
Відповідач подав заперечення проти позову, в яких зазначав, що нещасні випадки з особами, про яких йдеться в позові, не пов'язані з виробництвом, оскільки акти про нещасні випадки на виробництві не відповідають вимогам Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 20 травня 1966 року, та Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 13 серпня 1982 року, в редакції, що діяла на час нещасних випадків осіб, по яких йдеться в позові, а тому відповідач не має підстав для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку саме на виробництві. Виходячи з вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4, Законів України та "Про пенсійне забезпечення" та "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", - правові підстави для задоволення позову відсутні. Просив в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними у справі доказами.
Дослідивши подані докази, встановивши обставини, що мають значення для вирішення справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку належить застосовувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області направило на адресу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі Донецької області акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01 серпня 2013 року по 31 жовтня 2013 року.
Відповідач відмовився прийняти до відшкодування та підписати акти щомісячної звірки витрат на загальну суму 433,98 грн., яка складається:
- ОСОБА_1: 158,58 грн., з них основний розмір вказаної пенсії - 33,18 грн., цільова грошова допомога -125,40 грн.
- ОСОБА_2: 275,40 грн., з них основний розмір вказаної пенсії - 175,53 грн., цільова грошова допомога - 99,87 грн.
Розмір сплачених сум та понесених територіальним органом Пенсійного фонду України витрат сторонами не оспорюється.
Позивач вважав, що має право на відшкодування з боку відповідача понесених витрат по виплаті пенсій шляхом стягнення з нього відповідних коштів, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного фонду України, при цьому ст. 81 вказаного Закону встановлено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 7 "Прикінцеві положення" Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про пенсійне забезпечення" затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Отже, двома органами - Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розроблено та затверджено нормативно-правовий акт, який визначає певний порядок відшкодування одним органом іншому понесених витрат на відповідні виплати.
Вказаний Порядок передбачає певну процедуру, яка передує відшкодуванню коштів та починається з взаємодії територіальних органів одного та другого фондів між собою, узгодженню певних питань, потім - Головних управлінь вказаних фондів, а закінчується відшкодуванням на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України понесених витрат шляхом перерахування відповідних коштів Пенсійному фонду, про що підписується відповідний акт (п. 7 й 8 Порядку).
Встановлене вказаним Порядком правило підписання щомісячних актів звірок розрахунків має застосовуватися за відсутності спору, а спірні питання щодо їх підписання повинні бути узгоджені між органами, а не в судовому порядку.
Отже, відповідно до вказаного Порядку відшкодування витрат відбувається на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.
Враховуючи те, що даним нормативно-правовим актом Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України врегулювали питання відшкодування понесених витрат одного органу іншим шляхом перерахування коштів, тому даний Порядок повинен бути дотриманий територіальними органами одного та другого фондів.
Між тим, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України висловлювала правову позицію щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії. Зокрема, у постановах від 20 березня 2007 року у справах № 21-897во06 і № 21-1087во06 викладено висновок про те, що у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання підписання цих актів.
Орган Пенсійного фонду України звернувся з позовом про стягнення понесених ним витрат.
Права управління Пенсійного фонду України в районі, місті і районі у місті визначені Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, п. 2.3 якого визначено, що управління має право, зокрема, застосовувати адміністративні стягнення, передбачені законом; стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми, також інші права, передбачені чинним законодавством.
Згідно з п.п. 3 й 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094 (Зазначена постанова, якою був затверджений Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який стосувався безпосередньо трудових відносин (виробництва), з 01 жовтня 2004 року втратила чинність у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, яка з 01 січня 2012 року втратила чинність у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, якою затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві).
Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Розмір допомоги на поховання в частині, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків, визначається управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, виходячи з основного розміру вищезазначеної пенсії померлого пенсіонера та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який отримував вищезазначену пенсію.
Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 07 червня 2002 року №120 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 року за №595/6883.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Абзацом 1 ст. 14 вказаного Закону встановлено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.
Пенсія по інвалідності ОСОБА_2 призначена на підставі акту № 1 про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, відповідно до якого він 12 лютого 1981 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного з виробництвом, під час його навчання в ПТУ № 13 м. Жданова у віці 17,5 років, про що зазначено в акті про нещасний випадок, що не пов'язаний з виробництвом. У вказаному акті форми Н-1 відсутні обов'язкові реквізити, а саме, відсутні підпис керівника, розшифровка підпису керівника, дата затвердження акту та печатка підприємства.
Оскільки нещасний випадок з ОСОБА_2 не пов'язаний з виробництвом, у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі Донецької області не виникає зобов'язань по відшкодуванню витрат в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.
Пенсія по інвалідності ОСОБА_1 призначена на підставі Акту про нещасний випадок на виробництві, відповідно до якого у віці 16 років він працював учнем столяра стройцеху колгоспу "Родина" с Новотроїцьке Волноваського району Донецької області та 01 квітня 1988 року отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві. Відповідно до акта 01 квітня 1988 року постраждалий закінчив роботу о 16-00 годин, вийшов із стройцеха та пішов додому. Біля стройцеху зустрів молодшого брата та повернувся з останнім до стройцеху. У відсутності інших працівників стройцеху ОСОБА_1 для власних потреб взяв дошку та почав її обробляти на деревооброблювальному станку при цьому його ліва рука потрапила в ножі валу станка, що спричинило травмування лівої руки останнього.
Відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 20 травня 1966 року, та Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 13 серпня 1982 року, в редакції, що діяла на час нещасних випадків (ОСОБА_2 - 1981 р., ОСОБА_1 - 1988 р.), що нещасний випадок може бути визнаний не пов'язаним з виробництвом, якщо за результатами розслідування встановлено, що він стався при виготовлені постраждалим в особистих інтересах без дозволу адміністрації будь-яких предметів або самовільному використанні в особистих інтересах транспортних засобів, механізмів, обладнання, інструменту, що належать підприємству. Якщо адміністрація підприємства прийде до висновку про відсутність зв'язку нещасного висновку з виробництвом вона зобов'язана винести це питання на розгляд профспілкового комітету. При згоді профспілкового комітету з висновками адміністрації в акті форми Н-1 (в правому верхньому куту) робиться запис: "Нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом. Постанова профспілкового комітету від _ , протокол _ ". Цей запис посвідчується печаткою.
Отже, нещасні випадки із зазначеними особами не пов'язані з виробництвом.
За таких обставин, відповідач не має правових підстав для відшкодування органу Пенсійного фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку саме на виробництві.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року, яка залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, в справі №805/5708/13-а та № 805/12369/13-а за позовом між тими самими сторонами, предметом якої було стягнення понесених органом Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій по інвалідності тим же пенсіонерам, що і в даній справі (ОСОБА_1 та ОСОБА_2).
У вказаних судових рішеннях суди встановили, що нещасні випадки із зазначеними особами не пов'язані з виробництвом, і відповідач не має підстав для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку саме на виробництві.
Судові рішення набрали законної сили і обставини, встановлені ними відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для звільнення від доказування.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі Донецької області про стягнення коштів відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 16 грудня 2013 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Галатіна О.О.