Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 грудня 2013 р. Справа №805/16618/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
за участі секретаря судового засідання Бойченко К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом державного підприємства «Донецький науково-
виробничий центр стандартизації, метрології та
сертифікації»
до Державної фінансової інспекції в Донецькій області
про визнання протиправною та скасування вимоги про
усунення порушень виявлених ревізією від 04
листопада 2013 року № 05-08-10-14/13078 в частині
пунктів 1, 3 та 4, підпункту 2.3 пункту 2
за участю:
представника позивача: Мороза І.В., за дов. від 14 листопада 2013 року,
представника відповідача: Шинкарьової І.С., за дов. від 17 січня 2013 року,
Попович О.В., за дов. від 12 вересня 2013 року
Державне підприємство «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень виявлених ревізією від 04 листопада 2013 року № 05-08-10-14/13078.
Ухвалою суду від 12 грудня 2013 року було роз'єднано у самостійні провадження заявлені в адміністративній справі № 805/16618/13-а позовні вимоги державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень виявлених ревізією від 04 листопада 2013 року № 05-08-10-14/13078. Справу в частині позовних вимог державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень виявлених ревізією від 04 листопада 2013 року № 05-08-10-14/13078 стосовно оскарження пунктів 1, 3 та 4, а також підпункту 2.3 пункту 2 вимоги залишити за № 805/16618/13-а.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вимога в частині підпункту 2.3 пункту 2, прийнята без врахування п. 23 контракту № 13 від 18 жовтня 2007 року, укладеного з генеральним директором ОСОБА_4 Керівникові позивача можуть бути встановлені інші умови матеріального забезпечення згідно чинного законодавства та на керівника розповсюджуються пільги, гарантії та компенсації, передбачені колективним договором підприємства.
Згідно з п. 25 контракту № 10 від 24 травня 2011 року, укладеного з генеральним директором ОСОБА_5 керівникові позивача можуть бути встановлені інші умови матеріального забезпечення згідно чинного законодавства та на керівника розповсюджуються пільги, гарантії та компенсації, передбачені колективним договором підприємства.
Пунктом 4.1.17 колективного договору державного підприємства «Донецькстандартметрологія» на 2010-2012 роки передбачено надання працівникам, що мають високі показники у виробничій діяльності, матеріальної допомоги та одноразові заохочувальні виплати, пов'язані з їх трудовою діяльністю, одноразові винагороди до професійних свят та Всесвітнього дня якості, ювілейних та пам'ятних дат, тощо.
Крім того, відповідно до п. 20 контракту № 13 від 18 жовтня 2007 року, укладеного з генеральним директором ОСОБА_4 та п. 22 контракту № 10 від 24 травня 2011 року, укладеного з генеральним директором ОСОБА_5, виплата всіх видів премій та винагород генеральному директору погоджена з органом управління (Держспоживстандарт України, Мінекономрозвитку України).
За таких умов позивач вважає проведення виплат керівникам державного підприємства «Донецькстандартметрологія», які також є працівниками, здійсненими на законних підставах. Отже, порушень з оплати праці та нарахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, на думку позивача не було.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов.
Представники відповідача проти задоволення заявлених вимог заперечували, надавши письмові заперечення від 12 грудня 2013 року (том 2 а.с. 38-40). В обґрунтування незгоди із позовом визначили, що колишнім генеральним директорам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 безпідставно виплатили заохочення, які не передбачені контрактами та колективним договором, що призвело до зайвих витрат з оплати праці та зайвому перерахуванню єдиного соціального внеску, посилаючись на порушення п. 2 постанови КМУ від 19.03.1993р. № 203. Зазначали, що трудові контракти не погоджені певним наказом або рішенням облдержадміністрації, тому виплати колишнім керівникам премій є незаконними.
В судовому засіданні представники відповідача просили суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
Позивач, державне підприємство «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 34225938, що підтверджується довідкою головного управління статистики у Донецькій області та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 1 а.с. 224-225).
Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
Відповідно до статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 затверджено Положення про Державну фінансову інспекцію України.
Згідно з пунктом 1 цього Положення державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування (пункт 3 Положення).
В період з 15 липня 2013 року по 20 вересня 2013 року відповідно до пункту 1.3.6.1 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України в Донецькій області на 3-й квартал 2013 року ревізорами Державної фінансової інспекції в Донецькій області проведено планову ревізію фінансового-господарської діяльності державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за період з 01 серпня 2010 року по 01 липня 2013 року.
За наслідками проведення ревізії складений акт № 08-13/018 від 27 вересня 2013 року (том 1 а.с. 19-77).
11 жовтня 2013 року позивачем за вихідним № 9355/35 було складено заперечення до вищевказаного акту ревізії (том 1 а.с. 78-99).
30 жовтня 2013 року відповідачем за вихідним № 05-08-10-14/12844 на адресу позивача було направлено висновки на заперечення від 11 жовтня 2013 року (том 1 а.с. 100-143).
04 листопада 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області на підставі висновків акту ревізії прийнято вимогу № 05-08-10-14/13078 про усунення порушень, виявлених ревізією (том 1 а.с. 16-18), яка оскаржується позивачем в частині пунктів 1, 3, 4 та підпункту 2.3 пункту 2.
Пунктом 1 спірної вимоги від позивача вимагається опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб, в тому числі шляхом звільнення із займаних посад, службова недбалість яких призвела до порушення законодавства.
Стосовно вимоги відповідача щодо притягнення винних осіб слід зазначити, що вимога не містить певних посад чи прізвищ працівників позивача, яких належить притягнути до відповідальності чи звільнити, а отже, це є імперативним правом роботодавця.
Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників передбачені статтею 130 Кодексу законів про працю України. Відповідно до приписів частини першої вказаної статті працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Даних про порушення колишніми генеральними директорами позивача трудових обов'язків акт ревізії не містить.
Слід зазначити, що службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб є кримінальним злочином, передбаченим статтею 367 Кримінального кодексу України, а отже, може бути встановлена вироком суду, а не керівником підприємства позивача. Відповідачеві також не надано права встановлення винних осіб підприємств у службовій недбалості.
Матеріали ревізії вже опрацьовані позивачем, про що зазначено в запереченнях від 11 жовтня 2013 року за вихідним № 9355/35, тому виконувати вдруге цю вимогу є не обов'язковим.
З зазначених підстав пункт 1 спірної вимоги не порушує прав позивача та не потребує певних зусиль для його виконання.
Пунктом 3 спірної вимоги позивачу запропоновано провести збори в колективі з розглядом результатів проведеної ревізії з метою вивчення та недопущення в подальшій роботі аналогічних недоліків.
Суд вважає, що пункт 3 вимоги також не порушує будь-яких прав позивача. Ніщо не заважає позивачеві доповісти колективу підприємства про проведену ревізію та про надані підприємством заперечення в частині незгоди з встановленими порушеннями.
Таким чином, пункт 3 спірної вимоги також не порушує прав позивача.
Пунктом 4 вимоги зобов'язано позивача посилити контроль за дотриманням бюджетного законодавства. Оскільки підпунктом 2.1 пункту 2 спірної вимоги встановлено порушення окремих статей Бюджетного кодексу України, то немає жодних перешкод з боку керівника підприємства, яке знаходиться в державній власності, здійснювати постійний контроль фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».
З зазначених підстав, пункти 1, 3 та 4 не потребують будь-яких зусиль для їх виконання та не порушують прав позивача, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Стосовно підпункту 2.3 пункту 2 спірної вимоги слід зазначити наступне.
Підпунктом 2.3 пункту 2 вимоги від підприємства позивача вимагається забезпечити відшкодування зайвих виплат грошових винагород та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 66,37 тис. грн. шляхом вжиття заходів щодо відшкодування шкоди, яка заподіяна підприємству в порядку та у спосіб, що передбачений статтями 130 - 136 Кодексу законів про працю України.
Згідно викладеного в акті ревізії, підставами прийняття вимоги в частині підпункту 2.3 пункту 2 вимоги стало встановлення ревізією порушення дотримання порядку сплати, як зазначено у спірний вимозі премій, колишнім керівникам позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, чим порушено статті 2 та 15 Закону України «Про оплату праці».
Спірним питанням даної справи є правомірність визначення відповідачем порушень вимог чинного законодавства, виявлених в ході проведеної ревізії стосовно обставин виплати разових заохочень керівникам позивача, а не зайво сплачених премій, як вказано в підпункті 2.3 спірної вимоги.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначені розділом 7 Кодексу законів про працю України та Законом України «Про оплату праці».
Згідно статі 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Положення аналогічного змісту містяться в статті 15 Закону України «Про оплату праці», порушення якої вказано в акті ревізії та спірній вимозі.
Відповідачем в акті ревізії зазначено, що при нарахуванні та виплаті генеральним директорам, працівникам ДП «Донецьстандартметрологія» надбавок та доплат шляхом порівняння табелів обліку робочого часу, контрактів, наказів, розрахункових відомостей по заробітній платі встановлено, що за період з 01 серпня 2010 року по 01 квітня 2012 року Держспоживстандартом України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України надано дозволи на виплати заохочення генеральному директору ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не передбачені контрактом, колективним договором, а саме листи:
- від 27.08.2010р. № 8344-4-7/13, що дозволяє ОСОБА_4 виплату матеріального заохочення за високий рівень організації та активну участь у ХХІІ Міжнародній агропромисловій виставці - ярмарку «Агро - 2010» на суму 6267,50 грн.;
- від 10.01.2011р. № 208-1-7/13 дозволяє ОСОБА_4 надати премію за сумлінне і творче відношення до виконання завдань цивільної оборони і попередження надзвичайних ситуацій на суму 6267,50 грн.;
- від 01.09.2011р. № 10716/17-38 дозволяє ОСОБА_5 здійснити нарахування і виплату премії в розмірі середньомісячної заробітної плати з нагоди святкування 20-ї річниці Дня незалежності України на загальну суму 17022,32 грн.;
- від 16.03.2012р. № 2103-12/9781-12 щодо проведення виплати ОСОБА_5 у розмірі середньомісячної заробітної плати за сумлінне відношення до виконання заходів щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя на підприємстві на загальну суму 18473,01 грн.
Зазначені листи Держспоживстандарту України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України наявні в матеріалах справи (том. 1 а.с.235-238).
Відповідач вважає здійснення зазначених виплат керівникам позивача за погодженням Держспоживстандарту України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України незаконними, оскільки вони не відповідають умовам колективного договору та умовам матеріального забезпечення в контрактах, укладених з ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Суд не приймає до уваги зазначені заперечення відповідача, виходячи з наступного.
Пунктом 4.1.17 колективного договору державного підприємства «Донецькстандартметрологія» на 2010-2012 роки передбачено надання працівникам, що мають високі показники у виробничій діяльності, матеріальної допомоги та одноразові заохочувальні виплати, пов'язані з їх трудовою діяльністю, одноразові винагороди до професійних свят та Всесвітнього дня якості, ювілейних та пам'ятних дат, тощо (том 1 а.с. 232-233).
Пунктом 23 контракту № 13 від 18 жовтня 2007 року, укладеного з генеральним директором ОСОБА_4 керівникові позивача можуть бути встановлені інші умови матеріального забезпечення згідно чинного законодавства та на керівника розповсюджуються пільги, гарантії та компенсації, передбачені колективним договором підприємства (том 2 а.с. 20-21).
Згідно з пунктом 25 контракту № 10 від 24 травня 2011 року, укладеного з генеральним директором ОСОБА_5 керівникові позивача можуть бути встановлені інші умови матеріального забезпечення згідно чинного законодавства та на керівника розповсюджуються пільги, гарантії та компенсації, передбачені колективним договором підприємства (том 2 а.с. 27-28).
Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті ревізії на додаткові угоди до контракту № 10 від 24 травня 2011 року, укладеного з генеральним директором ОСОБА_5, оскільки додаткова угода від 24 травня 2011 року стосується виключно змін в назві позивача (том 2 а.с. 30-31), а додаткова угода від 21 грудня 2011 року (том 2 а.с. 32) взагалі укладена після проведення спірних виплат генеральному директору ОСОБА_5
Суд також не приймає посилань відповідача на неузгодження контрактів № 13 від 18 жовтня 2007 року та № 10 від 24 травня 2011 року з облдержадміністрацією, оскільки контракт № 10 стосовно призначення ОСОБА_5 погоджений листом Донецької обласної державної адміністрації від 24.04.2011р. № 1601-03271-13/01, про що зазначено на останній сторінці контракту (том 2 а.с. 29). Представник позивача пояснив, що даний лист знаходиться у сторін контракту та облдержадміністрації.
Призначення генерального директора ОСОБА_4, що працював на контрактній основі погоджено листом Донецької обласної державної адміністрації від 21.07.2006р. № 01-09332-13/01 (том 2 а.с. 37).
Слід зазначити, що діюче законодавство не містить обмежень стосовно неузгодженості укладених контрактів між керівником державного підприємства та центральним органом виконавчої влади, тому немає підстав вважати виконані трудові контракти, які не погоджені з облдержадміністрацією нікчемними чи недійсними. При цьому, відповідач вважає незаконними виплати колишнім керівникам позивача лише премій чи разових заохочень, не вимагаючи повернути заробітну плату ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Отже, заявлений державним підприємством «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» позов про усунення порушень виявлених ревізією від 04 листопада 2013 року № 05-08-10-14/13078 щодо оскарження пунктів 1, 3 та 4, а також підпункту 2.3 пункту 2 вимоги підлягає частковому задоволенню в частині підпункту 2.3 пункту 2 вимоги.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
У первісному позові позивачем було заявлено сім позовних вимог та повинно бути сплачено судовий збір в максимальній сумі 4588,00 гривень, фактично сплачено 10 % від зазначеної суми, а саме: 458,80 гривень, а також 68,82 гривень. Сума, що підлягає доплаті складає 4060,83 гривень, по 580,05 гривень за кожну з семи вимог.
В даній справі розглянуто чотири вимоги, одна з яких задоволена, а відтак, стягненню з позивача на користь Державного бюджету України підлягає сума нездійсненої доплати у розмірі 1740,15 гривень.
Враховуючи викладене, на підставі положень Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Закону України «Про оплату праці», Кодексу законів про працю України, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень виявлених ревізією від 04 листопада 2013 року № 05-08-10-14/13078 стосовно оскарження пунктів 1, 3 та 4, а також підпункту 2.3 пункту 2 вимоги - задовольнити частково.
Скасувати підпункт 2.3 пункту 2 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 04 листопада 2013 року № 05-08-10-14/13078.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь Державного бюджету України 1740 (одна тисяча сімсот) гривень 15 копійок.
Постанову проголошено в судовому засіданні 25 грудня 2013 року у присутності представників сторін.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.