Справа № 2-140/12
18 грудня 2013 року Кам'янобрідський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді - Пташкіної А.О.
при секретарі - Зеленському Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу частини житлового будинку укладеним, про визнання права власності на частину житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення зобов'язання за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу частини житлового будинку, -
ОСОБА_1 звернувся до Кам'янобрідського районного суду м. Луганська з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу частини житлового будинку укладеним, про визнання права власності на частину житлового будинку. В обґрунтування своїх вимог вказав, що він у 2006 році з відповідачем ОСОБА_2 домовилися про продаж 54/100 частин житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21/1. Власниками вказаної квартири в рівних частках, тобто кожному по 54/300, є ОСОБА_2 та його батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_3
26.12.2006 року він і відповідач ОСОБА_2 уклали попередній договір, яким зобов'язалися укласти договір купівлі-продажу 54/300 частин домоволодіння за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21/1, що належали ОСОБА_2 При підписанні цього договору, у забезпеченні виконання своїх зобов'язань, він сплатив ОСОБА_2 забезпечувальний платіж у розмірі 25450 гривень. Крім того, 26.12.2006 року, він, в рахунок продажу всієї частини домоволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (54/200) сплатив гроші в розмірі 8000 доларів США, що становить 40720 гривень, про що ОСОБА_2 написав відповідну розписку. В попередньому договорі було зазначено лише 54/300 частини спірного будинку, тому що, на той час ОСОБА_2 не мав довіреності на право продажу будинку від своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Однак, за фактичну продаж частини домоволодіння, він передав йому ключі від будинку, в якому він проживає і до теперішнього часу за своєю сім'єю, вчасно сплачує комунальні послуги. Але, до теперішнього часу відповідач ОСОБА_2 не виконав свою обіцянку щодо укладення договору купівлі-продажу 54/200 частини спірного будинку, оскільки своєчасно не підготував відповідні документи для оформлення цієї угоди.
Оскільки, ОСОБА_2 в розписці власноруч вказано, що він отримав гроші за фактично проданий будинок, тобто за 54/100 частини, вважає, що угода була укладена в письмовій формі з дотриманням вимог законодавства України. Крім того, оскільки на теперішній час відповідач ОСОБА_2 відмовляється від нотаріального посвідчення договору, що порушує його права, він змушений звернутися до суду для вирішення цього питання. У зв'язку із чим просив суд визнати дійсним та таким, що відбувся між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 54/100 частини житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21АДРЕСА_1, та визнати за ОСОБА_1 право власності на 54/100 частини житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21АДРЕСА_1 набуте на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Позивач, за час розгляду справи, неодноразово змінював позовні вимоги. Так, 17.12.2013 року надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив: встановити факт, що має юридичне значення, а саме: укладення ще до 26.12.2006 року між ОСОБА_2 як представником та ОСОБА_4 усного договору доручення та існування правовідносин представництва між ОСОБА_2 як представником та ОСОБА_4 на вчинення дії, щодо продажу ОСОБА_2 54/300 частини житлового будинку, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелів, 21 належної на праві приватної власності ОСОБА_4 від імені та в інтересах ОСОБА_4; встановити факт, що має юридичне значення, а саме: укладення ще до 26.12.2006 року між ОСОБА_2 як представником та ОСОБА_3 усного договору доручення та існування правовідносин представництва між ОСОБА_2 як представником та ОСОБА_3 на вчинення дії, щодо продажу ОСОБА_2 54/300 частини житлового будинку, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелів, 21 належної на праві приватної власності ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_3; визнати договір купівлі-продажу 54/100 частини житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21АДРЕСА_1, укладений 26.12.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним та визнання за ОСОБА_1 права власності на 54/100 частини житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21АДРЕСА_1.
18.12.2013 року ухвалою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 в частині залишені без розгляду.
17.12.2013 року ухвалою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення зобов'язання за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу частини житлового будинку залишена без розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу 54/100 частини житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21АДРЕСА_1, укладений 26 грудня 2006 року між ним та ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 54/100 частини житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21АДРЕСА_1.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності від 27.02.2013 року, посвідченої приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованої в реєстрі № 443 в судовому засіданні визнав уточнені позовні вимоги, не заперечував проти їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Раніше в судовому засіданні пояснював, що він згоден з вимогами, які викладені в уточненій позовній заяві позивача ОСОБА_1, вважав їх такими, що підлягають задоволенню, від позовних вимог, викладених в його зустрічному позові відмовився. Суд, вважає можливим вирішити справу без участі відповідача ОСОБА_8, оскільки відповідно до ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.
Під час розгляду справи, судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 проживає в РФ, м. Оренбург, у зв'язку із чим 13.08.2012 року Кам'янобрідським районним судом м. Луганська було направлено компетентному суду Російської Федерації доручення про його допит.
З надісланих до суду документів, складених у зв'язку з виконанням на території Російської Федерації доручення про вручення судових документів та проведення окремих процесуальних дій відносно ОСОБА_4, вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 померла 22.10.2012 року. В протоколі судового доручення ОСОБА_4 пояснив, що йому, дружині ОСОБА_3 та сину ОСОБА_2 дійсно належить домоволодіння за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21/1 в рівних частках, кожному по 1/3 частини і в них був намір його продати, у зв'язку із чим він та його дружина ОСОБА_3 оформили довіреності на ім'я свого сина ОСОБА_2 Просив розглядати справу без його участі.
Третя особа ОСОБА_9, яка виступає від свого імені та від імені малолітніх дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило. Раніше в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення уточнених позовних вимог, просила їх задовольнити в повному обсязі. У відповідності до ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність третьої особи ОСОБА_9, оскільки у справі достатньо матеріалу про права та взаємовідносини сторін.
Третя особа орган опіки та піклування при виконавчому комітету Кам'янобрідської районної у м. Луганську ради до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без участі його представника.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 4682 від 04.05.2001 року 54/100 одноквартирного будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21/1 належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 в рівних частках (а.с.2).
Як вбачається з технічного паспорту на садибний житловий будинок за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21, виданий 07.05.2010 року МКП БТІ м. Луганська,
- 54/300 частини належить ОСОБА_3;
- 54/300 частини належить ОСОБА_4;
- 54/300 частини належить ОСОБА_2 (а.с.3).
Відповідно до листа МКП БТІ № 15/43-4413 від 24.10.2011 року право власності на домоволодіння за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21 зареєстровано в БТІ за громадянами:
54/100 ч (квартира 1) - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності від 04.05.2001 року;
46/100 ч (квартира 2) - ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності від 21.02.1995 року (а.с.84).
26.12.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрований в реєстрі 15341, в якому сторони зобов'язалися укласти договір купівлі-продажу 54/300 частини домоволодіння, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21/1 у строк до 01.06.20074 року (а.с.4).
Крім того, 26.12.2006 року, в рахунок продажу всієї частини домоволодіння за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21/1 ОСОБА_2 отримав грошові кошти в розмірі 8000 доларів США, про що ним власноруч була складена розписка (а.с.5).
З матеріалів справи вбачається, що власники 54/100 будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21/1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали довіреність ОСОБА_2, якою уповноважили його продати за ціну та на умовах на власний розсуд належні їм 54/300 та 54/300 частини домоволодіння за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21/1. Вищевказані довіреності оформлені 25.06.2007 року та посвідчені нотаріусом м. Оренбурга ОСОБА_14 та зареєстрованої в реєстрі №№ 7175,7176 (а.с.122,123).
Згідно з положеннями ст. 207 ч.2 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочин фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до положень статті 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
Статтею 392 ЦК України регламентовано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Як вбачається з частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до частини 3 цієї статті якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Як встановлено в ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За таких обставин, враховуючи, що між сторонами досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов, вищевказана угода виконана та не суперечить інтересам держави і суспільства, позивач фактично користується спірним домоволодінням, підстав для визнання угоди недійсною немає, суд вважає за можливе визнати договір купівлі-продажу 54/100 частини житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21АДРЕСА_1, укладений 26 грудня 2006 року між ним та ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 54/100 частини спірного житлового будинку.
Керуючись ст.ст. 206, 207, 208, 220, 328, 392, 334, 638, 655, 638 ЦК України, ст. ст. 10,11,60, 130, 174, 208-209, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИPIШИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу частини житлового будинку укладеним, про визнання права власності на частину житлового будинку задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу 54/100 частини житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21АДРЕСА_1, укладений 26 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 54/100 частини житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Тепловозостроітелей, 21АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.О.Пташкіна