30.12.2013
Справа № 434/4378/13-ц
Провадження № 2/434/2891/13
іменем України
/заочне/
03 грудня 2013 року Артемівський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого - судді Река А.С.,
при секретарі - Малько А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -
встановив:
У червні 2013 року позивач звернувся до суду з дійсним позовом, який було уточнено. В обґрунтування уточненого позову зазначив, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить йому та членам його сім'ї - ОСОБА_3, ОСОБА_2, на праві спільної часткової власності в рівних частках, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, витягом про реєстрацію прав власності. У вищевказаній квартирі зареєстрована відповідачка по справі, яка у квартирі не проживає вже більш як 6 місяців без поважних на те причин. Посилаючись на те, що ОСОБА_4, у спірній квартирі не мешкає, особистих речей в квартирі не має, родинних стосунків з позивачем не підтримує, між тим залишається зареєстрована у квартирі, що тягне за собою додаткові витрати пов'язані з оплатою житлово-комунальних послуг, просив усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням, визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою № 27 в будинку № 30 по вул. 2-я Краснознаменная, в м. Луганську та зобов'язати Управління Державної міграційної служби в Луганській області зняти їх з реєстраційного обліку.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву в якій просив розглянути справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась. Причини неявки суду не повідомила.
У відповідності із ч.1 ст.224 ЦПК України, судом ухвалено розгляд справи в заочному порядку.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням Луганської міської ради з питань житлового господарства та приватизації житла, квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності гр. ОСОБА_1 та членам його сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_2 в рівних частках (а.с.3).
Відповідно до витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, під номером запису № 57558/27 в книзі 1780 зазначено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 14.02.2007 року виданого Управлінням Луганської міської ради з питань житлового господарства та приватизації житла, володіють квартирою № 27 в будинку № 30 по вул. 2-я Краснознаменная, в м. Луганську, на праві приватної спільної часткової власності по 1/3 частині вищевказаної квартири (а.с.5).
Відповідно до даних свідоцтва про народження серії І-ЕД № 146551 виданого відділом реєстрації громадянського стану Луганської міської ради 14.06.2000 року, батьками ОСОБА_2, 07.06.2000 року, є ОСОБА_1 та ОСОБА_3, про що в Книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис № 598 (а.с.40).
Згідно даних акту від 06.06.2013 року складеного провідним інженером філії № 2 ГПК «Центржилком», про не проживання особи за місцем реєстрації, відповідно до якого, за участю мешканців будинку № 30 по вул. 2-я Краснознаменная в м. Луганську, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі № 27 вказаного будинку не проживає з 2007 року і по цей час. Остання зареєстрована в даній квартирі, але ніякої участі в утриманні житла не приймає, особистих речей повсякденного використання, які б їй належали немає. ОСОБА_4, має іншу сім'ю, та проживає в іншому районі міста за адресою: м. Луганськ, кв. Комарова, 19/98 (а.с.6).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки наданої МКП «Центржилком» філіал № 2, від 06.06.2013 року № 246, за адресою: м. Луганськ, вул. 2-я Краснознаменная, 30/27, зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 (а.с.9).
Згідно ст.71 ЖК України за наймачем чи членом його сім'ї протягом шести місяців відсутності зберігається право користування жилим приміщенням; член сім'ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням у разі його відсутності понад 6 місяців без поважної причини, згідно ст.72 ЖК України. Такі ж правила встановлені і стосовно осіб, що проживали в жилому приміщенні приватної власності (ст.167 ЖК України).
Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у цьому праві.
Власник у відповідності до ст.391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права власності.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини, її основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВРІ від 17.07.97 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Відповідач, який не проживав в будинку понад передбаченого законом строку без поважних причин і залишив будинок добровільно, і більш того не є ні членом сім'ї позивача ні співвласником житлового приміщення, втратив право користування вказаним жилим приміщенням. Підстав для збереження за ним такого права суд не вбачає.
Згідно ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (з подальшими змінами) зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
З урахуванням наведеного, суд приходить що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 64, 71, 72, 150, 156, ЖК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 319, 391 ЦПК України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: м. Луганськ, вул. 2-я Краснознаменная, квартира № 27 в будинку № 30, шляхом зняття з реєстраційного обліку.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення у десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду, шляхом подання відповідної письмової заяви до Артемівського районного суду м. Луганська.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги.
Повний текст було виготовлено 06.12.2013 року.
Суддя А.С. Река