Справа № 11-1162/11 Головуючий у 1 інстанції: О.І. Бородійчук
Категорія ч. 3 ст. 153 КК України Доповідач: Галин В. П.
22 грудня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Галина В.П.
суддів: Березюка О.Г.., Вовка А.С.
при секретарі: Гирович В.В.
з участю прокурора: Шахрайчук Н.І.
захисника: ОСОБА_2
законного представника: ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у суді першої інстанції Онищука Т. на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2011 року,
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, студента Червонянського вищого професійного училища, раніше не судимий,
визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 153 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (п"яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування визначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю два роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов"язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишено без змін.
За вироком суду, в серпні 2009 року в денну пору доби в м. Броди неподалік водойми "Сім озер" ОСОБА_4 з метою задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, погрожуючи застосуванням насильства, використовуючи безпорадний стан малолітнього ОСОБА_2, який через свій вік не розумів соціального значення вчинюваних з ним дій та не міг чинити опору, діючи проти волі потерпілого, втупив в орогенітальний контакт з малолітнім ОСОБА_2
Того ж дня в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, погрожуючи застосуванням фізичного насильства та використовуючи безпорадний стан малолітнього, який через свій вік не розумів соціального значення вчинюваних з ним дій та не міг чинити опору, повторно примусив малолітнього ОСОБА_2 вступити з ним в орогенітальний контакт. Після цього, погрожуючи застосуванням фізичного насильства до малолітніх ОСОБА_6, який через вік не розумів соціального значення вчинюваних з ним дій та не міг чинити опору, та ОСОБА_2, всупереч їх волі, повторно змусив малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вступити між собою в орогенітальний контакт.
На даний вирок прокурор, який брав участь у суді першої інстанції Т. Онищук подав апеляційну скаргу, в якій просить такий скасувати та постановити вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України та призначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Вважає, що вирок Бродівського районного суду є незаконним, у зв"язку із невідповідністю призначеного судом покарання засудженому ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що призначене покарання не здтане перевиховати і попередити вчиненню нових злочинів ОСОБА_7 в подальшому.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала апеляцію, засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 і законного представника ОСОБА_3, які заперечили апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Висновок районного суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Вина засудженого та правильність кваліфікації його дій не оспорюється в апеляції, які, на думку колегії, правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 153 КК України.
Згідно ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про можливість застосувати положення ст. 69 КК України, оскільки засуджений вину визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, з боку неповнолітніх потерпілих та їх законних представників відсутні претензій, що є обставинами, які пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п"яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням
Суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_4 ст.75 КК України врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про його особу, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, обставини, що пом"якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Крім цього, ОСОБА_4 позитивно характеризується, злочин вчинив будучи неповнолітнім.
Тому, колегія суддів вважає, що призначене судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідне та достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, а тому підстав для зміни покарання колегія суддів не вбачає.
Фактично суд врахував всі обставини, на які покликається прокурор в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів
вирок Бродівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2011 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляцію прокурора у справі - Онищука Т.Н. -без задоволення.
Головуючий суддя:
Судді: