Рішення від 17.12.2013 по справі 442/1591/13

Справа № 442/1591/13 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/6388/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія:41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар Березюк О.З.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2, представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року та апеляційну скаргу ОСОБА_5 на додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування жилим приміщенням задоволено; встановлено порядок користування житловим будинком та господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_5 та ОСОБА_4; виділено ОСОБА_5 у користування кімнати, які позначені на поверховому плані - 1-2, 1-1, 1-6, ІІ, І, а решту кімнат залишено у користуванні ОСОБА_4.

Додатковим рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2013 року доповнено рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року ухвалено у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування жилим приміщенням; вказано: позов задоволено; встановлено порядок користування житловим будинком та господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_5 та ОСОБА_4; виділено ОСОБА_5 у користування кімнати, які позначені на поверховому плані - 1-2, 1-1, 1-6, ІІ, І, а решту кімнат залишено у користуванні ОСОБА_4; виділено ОСОБА_5 у користування господарські будівлі сарай позначений на поверховому плані літ. «Г», а решту господарські будівлі позначені на поверховому плані навіс літ. «В», сарай літ. «Б» залишити у користуванні ОСОБА_4; огорожа та колодязь залишено у спільному користуванні.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність, оскільки не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Висновки суду, що містяться в ньому, не відповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема зазначає, що позивач ніколи не користувався і не користується житловим будинком, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а відповідач у вказаному будинку останні півроку проживає, користується кімнатами та здійснює усі витрати пов"язані з користуванням газом та електроенергією. Крім того, суд не визначив порядок користування господарським спорудами. Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким встановити такий порядок користування житловим будинком і господарськими спорудам, за адресою АДРЕСА_1, за яким позивачу, ОСОБА_5, виділити у користування кімнати, які позначені на поверховому плані цифрами ІІІ площею 3,8 кв.м, 1-3 площею 12,0 кв.м, 1-4 площею 8,6 кв.м, 1-2 площею 10,5 кв.м, ІІ площею 7,6 кв.м, відповідачу, ОСОБА_4, виділити у користування кімнати, позначені на поверховому плані цифрами І площею7,4 кв.м, 1-1 площею 7,5 кв. м, 1-6 площею 12,0 кв.м, 1-5 площею 16,0 кв.м; господарські споруди: сарай, позначений на поверховому плані літ.Б, навіс, позначений на поверховому плані літ.В, сарай, позначений на поверховому плані літ.Г, огорожу та колодязь залишити у спільному користуванні.

Додаткове рішення оскаржив ОСОБА_5. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необґрунтованість. Зокрема зазначає, що додатковим рішенням суд першої інстанції збільшив ідеальну частину будинковолодіння ОСОБА_4 при розподілі господарських споруд, надавши ОСОБА_4 сарай та навіс, вказуючи, що відповідач та його представник давно користуються цими сараями, зберігають там свої речі і такий порядок користування не порушує прав ОСОБА_5 Однак, саме з цього приводу позивач і звернувся до суду про встановлення порядку користування, так як його права були порушені і доводом законного права ОСОБА_5 є свідоцтво на право власності на ? ідеальну частину будинковолодіння. Просить додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2013 року скасувати та ухвали нове, яким виділити у користування ОСОБА_5 будівлю позначену на поверховому плані літ. «Б», а у користування ОСОБА_4 виділити господарські будівлі позначені на поверховому плані літ. «В», «Г», огорожу та колодязь залишити у спільному користуванні.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи, перевіривши доводи скарги та зібрані докази, колегія суддів знаходить підстави для часткового задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції та додаткового рішення з ухваленням нового про відмову у позові.

Згідно принципу диспозитивності, закріпленого у ст.11ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 27.02.2013року з позовом до відповідача про виділення йому у користування кімнат, які позначені на поверховому плані 1-2, 1-1, 1-6, ІІ, І, у порядку визначення порядку користування будинком та господарськими спорудами між співвласниками в рівних частках по ? в АДРЕСА_1.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 11.02.2013року у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про реальний поділ будинковолодіння було відмовлено у зв»язку з висновками експерта про неможливість такого поділу.

Як передбачено ч.1ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Згідно ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном,що є їхньою спільною власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Також мають право укласти та нотаріально посвідчити договір про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їх часток.

Задовольняючи позов та виділивши позивачу у користування приміщення 1-2, 1-1, 1-6, ІІ, І суд першої інстанції не враховував рівності часток сторін, законних інтересів, побутового призначення приміщень будинку та порядку користування будинком, що склався.

Зокрема, згідно поверхового плану (а.с.6) та висновку судової будівельно-технічної експертизи (а.с.8-13) позивачу виділено приміщення 1-1- коридор, 1-2- кладова,1-6- кухня, 1- веранда та ІІ- веранда, що за площею перевищують ? частку позивача. Крім того, позивачу виділено єдине у будинку приміщення кухні. Таким чином, суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача, порушив принцип рівності часток та позбавив відповідача права користування кухнею, не встановивши можливості переобладнання чи перепланування інших приміщень будинку під кухню.

Ці обставини, що мають значення у справі, не були належно з»ясовані судом першої інстанції, що потягло неправильне вирішення спору, є підставою згідно п.1ч.1ст.309 ЦПК, для скасування рішення суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд у мотивувальній частині рішення встановив порядок, що склався, а саме перебування приміщень будинку, на які претендував позивач, у володінні відповідача тривалий час. Однак суд не дав цим обставинам належної правової оцінки, що суперечить позиції, висловленої у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин справи може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учасникові спільної власності, частка якого зменшилася. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він провадиться за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (ст. 152 ЖК). Крім того слід враховувати порядок, що склався та інші обставини справи, що мають значення. Зокрема, суд не врахував різного стану приміщень у будинку, матеріального вкладу відповідача у покращення стану приміщень, якими він фактично користувався ще за життя дідуся. Відповідачем проведено ремонтно-оздоблювальні роботи в приміщеннях житлового будинку, якими він користувався, а саме ІІ, І, 1-1, 1-6, (які виділені позивачу) 1-5.

Таким чином, задовольняючи позов суд першої інстанції провів поділ права користування будинку без врахування встановленого між сторонами порядку користування жилим будинком, не грунтуючи своє рішення ні на встановлених судом першої інстанції обставинах, ні на дійсних обставинах справи та доказах.

Крім того, ухвалюючи додаткове рішення, судом не дотримано вимог ст..212, 214 ЦПК, у матеріалах справи відсутні будь-які технічні документи щодо існування таких господарських будівель на земельній ділянці біля будинку №4 по вул. Шевченка в с.Літиня. за таких обставин суду першої інстанції слід було відмовити у позові в частині визначення порядку користування господарськими спорудами за недоведеністю.

Відповідно до роз»ясень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009року №14, у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Відтак підлягають до часткового задоволення обидві апеляційні скарги, рішення та додаткове рішення слід скасувати, у позові ОСОБА_6 про виділ йому у користування визначених ним приміщень відмовити. Рішення апеляційного суду не позбавляє сторін права звернення до суду про визначення порядку користування житловим будинком чи будинковолодінням в цілому у інший спосіб, з дотриманням вимог закону.

Апеляційний суд, встановивши, що рішення суду першої інстанції ухвалене без повного з»ясування обставин, що мають значення у справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі п.п.1,4 ч.1ст.309 ЦПК скасував рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про відмову у позові.

Керуючись ст.303, п.2ч.1ст.307, ч.1ст.309, ч.2ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року та додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_5 відмовити повністю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення й може бути оскаржене протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра

Попередній документ
36447498
Наступний документ
36447500
Інформація про рішення:
№ рішення: 36447499
№ справи: 442/1591/13
Дата рішення: 17.12.2013
Дата публікації: 09.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин