Справа № 434/10174/13-к
Провадження № 1-кп/434/695/13
25 грудня 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська
у складі головуючого судді Морозової С.М.
при секретарі Височиній А.С.
за участю прокурора Гайворонського А.Є
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ровеньки, Луганської області, громадянки України, росіянки, освіта середня, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не засудженої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.3, 358 ч.4, 369 ч.2 КК України,
В січні 2013 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, на кв. Ленінського Комсомолу, м. Луганська ОСОБА_2 познайомилася з ОСОБА_3, під час розмови ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_2 за грошову винагороду оформити трудову пенсію на пільгових умовах. При цьому ОСОБА_3 пояснила ОСОБА_2, що вказана пенсія буде оформлена незаконно, з використанням завідомо неправдивих документів, за допомогою посадових осіб Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська /далі по тексту УПФУ в Артемівському районі м. Луганська/ та Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно-механічний завод» /далі по тексту ПАТ «ЛЛМЗ»/. Після цього у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном - грошовими коштами Пенсійного фонду України і вона погодилася на пропозицію ОСОБА_3
Усвідомлюючи відсутність законного права на отримання пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_2 вступила у змову з ОСОБА_3 та посадовими особами УПФУ в Артемівському районі м. Луганська і ПАТ «ЛЛМЗ», направлену на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання вказаними особами своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.
Приблизно всередині лютого 2013 року, більш точної дати встановити не представилося можливим, реалізуючи спільний злочинний намір, знаходячись на кв. Ленінського Комсомолу, м. Луганська ОСОБА_2 заповнила бланк заяви про призначення пенсії, який їй передала ОСОБА_3
ОСОБА_2 була проінформована ОСОБА_3 про те, що посадовими особами ПАТ "ЛЛМЗ", будуть виготовлені завідомо неправдиві довідки, про попередню роботу ОСОБА_2 на ПАТ "ЛЛМЗ", які в свою чергу, є підставою для розрахунку пільгового трудового стажу.
Передаючи ОСОБА_3 заяву про призначення пенсії, ОСОБА_2 усвідомлювала, що на її підставі посадовими особами УПФУ в Артемівському районі м. Луганська будуть нараховані пенсійні виплати.
За період з лютого по вересень 2013 року посадовими особами УПФУ в Артемівському районі м. Луганська ОСОБА_2 нараховано та виплачено 13237,15 грн. у якості пенсії, призначеної за віком при неповному пільговому стажі /зі зниженням пенсійного віку/.
Вказаними грошовим коштами, якими ОСОБА_2 заволоділа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, посадовими особами УПФУ в Артемівському районі м. Луганська та ПАТ «ЛЛМЗ», шляхом зловживання вказаними особами своїм службовим становищем, ОСОБА_2 розпорядилася на власний розсуд.
Крім того, в січні 2013 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, ОСОБА_2 познайомилася з ОСОБА_3 Під час розмови ОСОБА_3, запропонувала ОСОБА_2 за грошову винагороду оформити трудову пенсію на пільгових умовах. При цьому ОСОБА_3 пояснила ОСОБА_2, що вказана пенсія буде оформлена незаконно, з використанням завідомо неправдивих документів, за допомогою посадових осіб УПФУ в Артемівському районі м. Луганська та ПАТ «ЛЛМЗ». В той час у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном-грошовими коштами Пенсійного фонду України, шляхом використання завідомо підробленого документу і вона погодилася на пропозицію ОСОБА_3
Усвідомлюючи відсутність свого законного права на отримання пенсії на пільгових умовах, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_2 вступила у змову з ОСОБА_3 та посадовими особами УПФУ в Артемівському районі м. Луганська і ПАТ "ЛЛМЗ", спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання вказаними особами своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, шляхом використання завідомо підробленого документа.
Приблизно всередині лютого 2013 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_2 заповнила бланк заяви про призначення пенсії, який їй передала ОСОБА_3
ОСОБА_2 була проінформована ОСОБА_3 про те, що посадовими особами ПАТ "ЛЛМЗ", будуть виготовлені завідомо неправдиві довідки про попередню роботу ОСОБА_2 на ПАТ "ЛЛМЗ", які, в свою чергу, є підставою для розрахунку пільгового трудового стажу.
Передаючи ОСОБА_3 заяву про призначення пенсії та наділяючи її повноваженнями подання документів до УПФУ в Артемівському районі м. Луганська ОСОБА_2 за допомогою ОСОБА_3 свідомо фактично надала до УПФУ в Артемівському районі м. Луганська завідомо підроблені документи на її ім'я, які містили недостовірні відомості про роботу та спеціальності, включені у списки № 1 і 2 виробництв, цехів, професій та посад, на роботах зі шкідливими умовами праці в гарячих цехах, робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах.
На підставі завідомо підроблених документів ОСОБА_2 було незаконно призначено державну пільгову трудову пенсію.
Крім того, в січні 2013 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, на кв. Ленінського Комсомолу, м. Луганська ОСОБА_2 познайомилася з ОСОБА_3 Під час розмови ОСОБА_3, запропонувала ОСОБА_2 за грошову винагороду 16 тис. гривень оформити трудову пенсію на пільгових умовах. При цьому ОСОБА_3 пояснила ОСОБА_2, що вказана пенсія буде оформлена незаконно, з використанням завідомо неправдивих документів, за допомогою посадових осіб УПФУ в Артемівському районі м. Луганська та ПАТ «ЛЛМЗ». В той час у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном-грошовими коштами Пенсійного фонду України, шляхом використання завідомо підробленого документу і вона погодилася на пропозицію ОСОБА_3
У лютому 2013 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, знаходячись на кв. Ленінського Комсомолу, м. Луганська, розуміючи відсутність свого законного права з метою отримання пенсії на пільгових умовах, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на давання хабара, ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 16000 грн. у якості хабара, усвідомлюючи, що частина вказаних грошових коштів буде передана посадовим особам УПФУ в Артемівському районі м. Луганська і ПАТ "ЛЛМЗ", за незаконне оформлення їй пенсії, призначеної за віком при неповному пільговому стажі /зі зниженням пенсійного віку/.
Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.191 ч.3 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, за ст. 358 ч.4 КК України, як використання завідомо підробленого документу, за ст.369 ч.2 КК України, як давання хабара.
В підготовчому судовому засіданні обвинуваченою було заявлено клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості між нею та прокурором, з якої вбачається, що обвинувачена ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст.191 КК України у вигляді 3-х років обмеження волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік, за ч.4 ст.358 КК України - у вигляді 1 року обмеження волі, за ст.369 ч.2 КК України у вигляді 2-х років обмеження волі, на підставі ст.70 КК України на призначення остаточного покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 3-х років обмеження волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням.
Вислухавши думку учасників процесу з приводу заявленого клопотання, проаналізувавши надану угоду, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню і можливо затвердити вказану угоду та ухвали вирок на підставі угоди, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:
- угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим;
- угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.191 ч.3, ст.358 ч.4, 369 ч.2 КК України, які згідно до ст.12 КК України являються злочином невеликої та середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 цілком розуміє права визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідок обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Прокурором при укладенні угоди та при узгодженні покарання враховано характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.65 КК України, як того вимагає ст.470 КПК України чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидкого судового провадження.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст.373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 28.11.2013 року про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_2.
Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.358, 369 ч.2 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді за ст.191 ч.3 КК України 3-х років обмеження волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік, за ч.4 ст.358 КК України - у вигляді одного року обмеження волі, за ст.369 ч.2 КК України у вигляді 2-х років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України остаточно визначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 3-х років обмеження волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі скарги через Артемівський районний суд м. Луганська протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя