25.12.2013
Справа № 434/3796/13-ц
Провадження № 2/434/2655/13
/Мотивована частина/
25 грудня 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська
у складі головуючого судді Морозової С.М.
при секретарі Івановій І.І., Височиній А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Позивачі звернулися до суду з позовною заявою та просять суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачів матеріальну шкоду у розмірі 7118,91 грн., стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_5, законними представниками якої є позивачі по справі у якості відшкодування моральної шкоди 200000,00 грн., стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачів по 10000 грн. на кожного в рахунок моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.
12.07.2011 року, коли їхня малолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з неповнолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 проходили повз будинку ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, сел. Вольний, пров. Грушевського, 2, відчинилася хвіртка та з двору вибіг собака бійцівської породи пітбультер'єр, який накинувся на дітей та спричинив тяжкі тілесні ушкодження та незгладиме спотворення обличчя.
У зв'язку з тілесними ушкодженнями дитина знаходилася на лікуванні, на яке позивачами було витрачено 7118,91 грн.
Дитині була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що тривалий час вона не могла вільно розмовляти, вживати їжу, постійно згадувала ті страшні події, страх до цього часу залишився в неї, вона боїться залишатися на самоті, страждає від ушкодження свого обличчя, не може вільно спілкуватися зі своїми друзями, в основному залишається тільки з рідними, після цієї травми в неї відсутні два передні зуба, які вже ніколи не виростуть, а пізніше потрібно вставляти імплантанти. Страждання своєї дитини позивачі оцінюють у розмірі 200000 грн.
У зв'язку з ушкодженнями у дитини позивачі змушені змінити своє життя, бо вимагалося багато часу на поїздки з дитиною на лікування, постійне перебування з нею, змушені були постійно заспокоювати дитину, запевняти її, що рани на обличчі пройдуть, позивачка змушена була покинути роботу та постійно знаходитися з дитиною, яка потребувала постійного знаходження з нею, в той період позивачка була вагітна, але не могла приділяти належну увагу своєму здоров'ю, позивач змушений взяти на себе поїздки з дочкою, підприємство на якому він працював, як приватний підприємець прийшлося закрити і фінансовий стан сім'ї погіршився, на цей час позивачка не має можливості піти на роботу, бо дитина потребує постійної психологічної допомоги, тому позивачі оцінюють свої моральні страждання у розмірі по 100000 грн. на кожного.
Представник відповідача позов визнав частково, вважає, що відповідачка ОСОБА_4 не може були відповідачем по справі, бо винним у скоєнні злочину визнаний ОСОБА_3, матеріальну шкоду визнає у розмірі 5738,91 грн., яка документально підтверджена належними доказами, посилаючись на те, що до цих відносин не застосовується Інструкція про службові відрядження № 59, затверджена 13.03.1998 року, грошові витрати у Постанові використовуються лише для авансового /попереднього/ розрахунку витрат на відрядження, а суми фактично понесених витрат повинні бути підтверджені лише документально, суму моральної шкоди визнає у розмірі 10000 грн., оскільки відповідач є безробітним, постійних джерел прибутку немає, є власником автомобіля вартістю близько 50-55 тис. грн. і другого цінного майна немає, просить суд врахувати, що позивачами отримано 6875,00 грн. в якості благодійних внесків.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони по справі та їх представників, показання свідків, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ЦПК України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12.07.2011 року собака бійцівської породи пітбультер'єр «Айс» вибіг за територію двору будинку за адресою: м. Луганськ, сел. Вольний, пров. Грушевського, 2, де проходили малолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, напав на дівчат та спричинив останнім тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
З обвинувального висновку відносно ОСОБА_3 за ст. 128 КК України вбачається, що ОСОБА_3 згідно медичного паспорту є господарем собак бійцівської породи за прізвиськами «Айс» і «Боня», а також є особою, яка здійснювала виховання, дресуру та догляд за ними, достовірно знаючи, що внаслідок особливостей ляпаної породи собак, а саме підвищеною агресивністю, заниженого больового синдрому, він являється власником джерела підвищеної небезпеки.
З постанови про накладення штрафу № 434-15 від 16.07.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 визнаний винним у недодержанні правил утримання домашньої собаки породи американський пітбультер'єр, в результаті чого постраждали дві дитини ОСОБА_6 та ОСОБА_5, за що на ОСОБА_3 накладений штраф у сумі 102,00 грн.
З постанови Артемівського районного суду м. Луганська від 24.02.2012 року вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні злочину передбаченому ст.128 КК України за ознаками необережне тяжке тілесне ушкодження та його звільнено від кримінальної відповідальності, кримінальна справа за його обвинуваченням за ст.128 КК України закрита на підставі ЗУ «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011 року, оскільки на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.
З вищезазначеної постанови також вбачається, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 2179 від 21.09.2011р. малолітній ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: укушених ран обличчя, голови. Проникаючі в порожнину рота та носу; осколкового перелому правих відділів нижньої щелепи, осколковий перелом правої акулової кістки, осколковий перелом кісток носу, дефект кінчику носу, укушено - рвана рана нижнього повіка правого ока, по ступеню тяжкості, тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток лицьового скелету черепу в сукупності з множинними укушено - рваними ранами обличчя кваліфікується як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості по критерію довжини розладу здоров'я строком свище трьох тижнів, інші тілесні ушкодження як у сукупності, так і ізольовано один від одного відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Наслідком загоєння вищевказаних ран є рубці, які в свою чергу незгладимі та таким чином данні ушкодження носять ознаки тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за собою незгладиме спотворення обличчя.
Згідно відповіді начальника центра надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів обслуговування м. Луганськ, Слов'яносербського та Лутугинського районів /підпорядкованого УДАІ/ УМВС України в Луганській області від 10.09.2013 року відповідач ОСОБА_3 станом на 29.08.2013 року є власником автомобіля НОМЕР_1 2007 року випуску.
З довідки № 430 від 16.09.2011 року головного лікаря ДП “Санаторій Немирів” вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно знаходилася на санаторно-курортному лікуванні у період з 06-17 вересня 2011 року у ДП “Санаторій “Немирів” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.
Відповідно виписного епікризу з медичної карти № 638 медичного центру “Універсальна клініка “Оберіг” вбачається, що з 23.04.2012 року ОСОБА_5 по 25.04.2013 року знаходилася в медичному центрі “Універсальна клініка “Оберіг” зі скаргами на множинні після травматичні рубці обличчя, виконана операція: корекція рубців обличчя.
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5635 зав. центром термічної травми та пластичної хірургії 8-ї МКЛ м. Львова вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходилася на стаціонарі з 05.06.2012 року по 11.06.2012 року, 06.06.2012 року зроблена операція посічення рубців, усунення деформації крила носа шляхом заміщення хряща вушної раковини.
З виписки з історії хвороби № 8424 видно, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6, знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії ЛОДКЛ з 13.07.2011р. по 18.07.2011р. з діагнозом: укушені рани обличчя, голови, проникаючи в порожнину рота та носа, осколковий перелом відділів нижньої щелепи. Осколковий перелом правої скулової кістки. Осколковий перелом кісток носу, дефект кінчику носа, укушено - рвані рани нижнього повіка правого ока. (12.07.2011р. - ПХО ран обличчя, порожнини рота; МХ ПХО укушено - рвані рани нижнього повіка правого ока; 14.07.2011р.-видалення обломку зовнішньої пластинки н/щелепи).
Відповідно виписки з історії хвороби № 9954 з відділення інтенсивної терапії № 2 ЛОКЛ хвора ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7, була доставлена у відділення інтенсивної терапії № 2 ЛОКЛ. 12.07.2011р. швидкою допомогою. Травма побутова 12.07.2011р., укушена собакою сусідів. При надходженні до стаціонару стан хворої важкий. Об'єктивно: в неврологічному плані свідомість ясна, на питання відповідає, налякана. Очні щілини зімкнуті. Реакція зіниць збережена. Активні рухи в кінцівках збережені. Укушені рани носа.
Відповідно виписки з історії хвороби № 10209 відділення ЧЛХ ЛОКЛ ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, що мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна 1/228, знаходилася в ЛОКЛ в відділенні ЧЛХ з 18.07.2011р. по 23.07.2011р. з діагнозом: Множинні укушені рани обличчя, проникаючи в порожнину носа та порожнину рота. Осколковий перелом нижньої щелепи в області тіла справа. Укушено - рвана рана нижнього повіка. Субкон'юнктивальний крововилив обох очей. Гостра реакція на стрес важкого ступеню. Синдром порушеного сну з кошмарними сновидіннями.
Відповідно консультативного висновку клініки “Вірус” ОСОБА_5 31.07.2007р.н., консультована в клініці «Віртус» 08.08.2011р. Встановлений діагноз: Посттравматичні свіжі атрофічні рубці чола, скроневої, щічної областей, верхньої губи, нижнього повіка справа, носу. Рубцева рефракція нижнього повіка справа. Постравматичний дефект кінчика носу зліва.
Ст.1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ст.1187 ЦК України передбачає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.
Ст.1199 ЦК України передбачає, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи, фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.
За таких обставин, суд вважає, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 малолітній потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження, на її лікування були витрачені грошові кошти, а саме: на проїзд, санаторно-курортне лікування, на консультації, а всього на суму 5738,91 грн., проти відшкодування яких не заперечує представник відповідача, які підтверджені належними доказами.
Позов в частині відшкодування суми добових витрат, які пов'язані з знаходженням в санаторії, в клініках за межами м. Луганська в розмірі 1380,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена Наказом міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 та на підставі якої позивачами зроблені розрахунки не розповсюджується на цивільні правовідносини, які виникли між сторонами по справі.
З характеристики завідуючого я/с № 53 від 20.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 відвідувала логопедичну групу після фізичної травми /укусу собаки/, що вплинуло на її психічний стан. Дитина уникала спілкування, прагнула залишатися на самоті, щоб не звертати на себе уваги. Дівчинка засмучувалась з приводу свого зовнішнього обліку.
З довідки завідуючої КУ д/я № 53 від 15.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 відвідувала логопедичну групу, в яку була направлена з діагнозом: фонетико-фонематичний недорозвиток мови з елементами ЛГНР, складна дислалія, що могло бути наслідком стресу на ранньому періоді розвитку мови.
З характеристики на ученицю 1-Д класу КЗЛСШ-І-ІІІ ступенів № 57 м. Луганська ОСОБА_5 вбачається, що Марійка почувається невпевнено із-за своєї зовнішності, в неї обмежене коло спілкування серед однокласників. Їй важко знайомитися з дітьми, тому що у них виникає бажання дізнатися, чому на обличчі дівчинки шрами, звідки вони з'явилися. Марійка закриває руками обличчя, намагаючись прикрити вади. Якщо на уроках говорять про тварин, її охоплює страх, вона стає стривожена, напружена. Вона перебуває у постійному стані стресу.
З характеристики тренера-хореографа «Луганської федерації черліденгу» вбачається, що після трагедії ОСОБА_5 не контактує з дітьми як раніше, в неї немає друзів, є побоювання, що при досягненні перехідного віку процес відновлення психологічного стану може зупинитися або збільшитися.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_5 її онука. 12.07.2011 року її та старшу онуку покусала собака. ОСОБА_8 після цього була в реанімації, потім на неї було страшно дивитися. Після трагедії у ОСОБА_5 страшний переляк, який залишився і до цього часу, погано розмовляла. Батьки лікували її, возили до Полтави, їй робили дві операції, в дитячий садок ОСОБА_5 довго не ходила. На цей час їй дуже важко у школі, бо діти показують на неї пальцем і це дуже для неї боляче. Син покинув роботу, бо треба було їздити на операції, лікування дочки, невістка була на той час вагітна і також дуже важно переносила вагітність у зв'язку з травмою дочки. На той час ОСОБА_5 носила маску високого тиску, часто питає в неї, коли вона буде також красивою як раніше. В колективі ОСОБА_5 дуже замкнута, налякана, возили її раніш тільки в машині, щоб не травмувати її в міському транспорту.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що ОСОБА_5 їх хрещена дочка. Після травми ОСОБА_5 стала дуже замкнута, не дивиться на себе в дзеркало, боїться виходити до людей.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Суд враховує рекомендації п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди від 31 березня 1995 року № 4, згідно якої розмір відшкодування моральної /немайнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, душевних, психічних тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат /їх тривалості, можливості відновлення тощо/ та з урахуванням інших обставин; зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідач ОСОБА_3 як особа, яка неправомірними винними діями завдала моральної шкоди позивачам, згідно ст.1167 ЦК України зобов'язаний відшкодувати їм таку шкоду. Обраний позивачам спосіб відшкодування моральної шкоди - грішми, відповідає як вимогам закону так і фактичним обставинам справи.
Суд вважає, що внаслідок ушкодження здоров'я ОСОБА_5 були завдані моральні страждання, оскільки у той час, коли собака відповідача рвала її обличчя, вона відчувала фізичний біль, отримала тілесні ушкодження які потягли за собою незгладиме спотворення обличчя, що підтверджується висновком експертизи № 2177 від 21.09.2011 року; після того як відповідач почув крики дітей він вийшов на вулицю, але не надав допомоги малолітнім дітям, а почав займатися своєю собакою і вони стікаючи кров'ю вимушені самі були йти додому, а потім після цих подій дитина знаходилася 5 днів в реанімації і за її життя боролися лікарі, що підтверджується випискою з історії хвороби № 9955; на протязі тривалого часу у зв'язку з отриманими ушкодженнями дитина не могла говорити, навіть їсти, дитина вимушена була витратити багато часу не на навчання, а на поїздки до різних лікарень, до цього часу дитина потребує психологічної допомоги, бо постійно згадує ті події і забути їх для неї неможливо, оскільки відповідач продовжує займатися цими бійцівськими собаками, яких тримає у своєму дворі і вони не позбавлені можливості у будь-який час знов вискочити на вулицю, до того ж гуляють без намордника у дворі, без прив'язі та догляду; позивачі мешкають поблизу з будинком відповідача і через страх дитини вимушені вибирати інший шлях, щоб не проходити біля будинку відповідача; для дитини як дівчинки дуже важливо мати гарне обличчя, яке було в неї до цих подій, вона багато часу проводить перед дзеркалом, в надії, що її обличчя стане таким гарним як раніше; спілкування з дітьми які є її ровесниками для неї стало тяжким, оскільки діти можуть необережно її образити з приводу її зовнішнього виду, тому вона багато часу проводить вдома, відновлення попереднього стану її обличчя неможливо, що значно впливає на її майбутню долю; до теперішнього часу відповідач в добровільному порядку не бажає відшкодувати шкоду, незважаючи на те, що факт спричинення тілесних ушкоджень був ще 12.07.2011 року, на цей час неможливо протезування двох передніх зубів, які були видалені після травми.
З урахуванням характеру моральних страждань та перелічених факторів, їх тривалості, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, внесених благодійних внесків, суд вважає, що заявлений позивачами розмір відшкодування в 200 000 грн. на користь їх малолітньої дочки ОСОБА_5 є надмірним і розміром грошового відшкодування моральної шкоди, необхідним за вказаних обставин є 70 000 грн., відтак позовні вимоги слід в цій частині задовольнити частково.
Суд вважає, що внаслідок ушкодження здоров'я малолітній ОСОБА_5 - її батькам позивачам по справі були також заподіяні моральні страждання, бо на протязі тривалого часу вони дивляться на спотворене обличчя своєї малолітньої дитини, яке вже ніколи не буде відновлено, на протязі кілька років вони витрачають свій час та гроші на різні консультації, лікування, операції, вони не мають можливості реалізувати свої потенціальні здібності, бо весь час повинні займатися дитиною, яка в постійному стресі і потребує психологічної допомоги, вони не можуть заробляти ту кількість грошів, що потрібна на лікування дитини, бо для цього потрібен час, позивачка сприйняла трагедію в час своєї вагітності, що потребувала додаткових зусиль для організації життя від усієї сім'ї, в сім'ї є інші неповнолітні діти, яким позивачі не можуть приділяти такої уваги, яку приділяли до травми дочки ОСОБА_8.
Ст.1193 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди завданої фізичною особою залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Виходячи з того, що відповідач скоїв відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_5 злочин, передбачений ст.128 КК України, який відноситься до необережних злочинів і в нього був відсутній якийсь умисел на спричинення шкоди, враховуючи його сімейний стан, наявність неповнолітньої дитини, тяжку хворобу його дружини, відсутність цінного майна, яким можна було б відшкодувати завдану шкоду, суд приходить до висновку про зменшення суми відшкодування моральної шкоди позивачам, виходячи з засад розумності та справедливості.
З урахуванням характеру моральних страждань та перелічених факторів, їх тривалості, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що заявлений позивачами розмір відшкодування по 100 000 грн. на кожного є надмірним і розміром грошового відшкодування моральної шкоди, необхідним за вказаних обставин є по 25 000 грн., відтак позовні вимоги слід в цій частині задовольнити частково.
Ст.1190 ЦК України передбачає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Виходячи з того, що ОСОБА_3 згідно медичного паспорту являється хазяїном собак бійцівської породи «пітбультер'єр» за кличками «Айс» та «Боня», особою яка фактично здійснює їх виховання, дресуру та догляд за ними, достовірно знає, що він є володільцем джерела підвищеної небезпеки, саме він визнаний винним за ст.128 КК України, що відображено в постанові про закриття справи за його обвинуваченням від 24.02.2012 року, постановою про накладення штрафу № 434-15 від 16.07.2011 року ОСОБА_3 визнаний винним у недодержанні правил утримання домашньої собаки породи американський пітбультер'єр, в результаті чого постраждали дві дитини ОСОБА_6 та ОСОБА_5, за що на ОСОБА_3 накладений штраф у сумі 102,00 грн. і доказів, що його дружина відповідачка ОСОБА_4 причетна до спричинення тілесних ушкоджень вищезазначеними собаками, саме з її вини, спільних неправомірних дій чи бездіяльності її та її чоловіка ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_6 позивачами не надано, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову відносно відповідачки ОСОБА_4 за безпідставністю, оскільки моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини і доводи позивачів, що ОСОБА_4 як дружина повинна відповідати разом з відповідачем ОСОБА_3 за спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не заслуговують на увагу.
На підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1190, 1193, 1199 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - законних представників малолітньої ОСОБА_5 в рахунок моральної шкоди завданої малолітній ОСОБА_5 - 70000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рахунок матеріальної шкоди 5738,91 грн., моральної шкоди по 25000 грн. на кожного, судові витрати у розмірі 229,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на користь держави у розмірі 970,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі скарги через Артемівський районний суд м. Луганська.
Суддя: