26.12.2013
Справа № 434/6556/13-ц
Провадження № 2/434/3656/13
іменем України
20 листопада 2013 року Артемівський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого - судді Река А.С.
при секретарі - Малько А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу по позовом ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -
У серпні 2013 року позивач звернулась до суду з дійсним позовом, який було уточнено. В обґрунтування вимог зазначила, що у 12 листопада 1964 року між нею та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було зареєстровано шлюб. Після смерті ОСОБА_3, залишилось спадкове майно, а саме: ? частка квартири, що розташована за адресою: Луганська область, м. Луганськ, городок ЛНАУ, 28/73. Позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_3, у відповідності до чинного законодавства, оскільки на день смерті спадкодавця постійно проживала з ним. 25.07.2013 року ОСОБА_1, звернулась із заявою до Шостої Луганської державної нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (нерухоме майно), а саме на ? частку квартири, що розташована за адресою: Луганська область, м. Луганськ, городок ЛНАУ, 28/73, про що держаним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії обґрунтовуючи це тим, що спадкодавець не зареєстрував право власності, яке виникло на підставі свідоцтва про право власності на житло, відповідно до Закону який діяв на момент виникнення права, здійснити державну реєстрацію права на нерухоме майно відповідно до діючого законодавства за померлим не можливо. Звернувшись 20.03.2013 року до Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ОСОБА_1, було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень було відмовлено. Враховуючи вищевикладене, просила суд визнати за нею, право власності на ? частку квартири, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Луганськ, городок ЛНАУ АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, який помер 21.12.2007 року.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала до суду заяву в якій просила суд розглядати справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Управління комунальним майном Луганської міської в судове засідання свого представника не направило, про дату, час та місце судового засідання було повідомлено належним чином. Надало заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Заперечень або пояснень на позов не надало.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:
Спадкодавцю ОСОБА_3, який помер 21.12.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ЕД № 140282 (а.с.6), та який доводився позивачу ОСОБА_1 чоловіком (відповідно до свідоцтва про одруження серія VII-УР № 420557 (а.с.30), а також позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом з приватизації житлового фонду Луганської міської ради народних депутатів 24.12.1997 року, на праві спільної часткової власності (в рівних частках) належала квартира № 73 у будинку № 28 городок ЛНАУ в м. Луганську (а.с 7).
Після смерті ОСОБА_3, на належну йому при житті 1/2 частку у вказаній квартирі відкрилась спадщина, яку фактично прийняла, згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, його дружина ОСОБА_1, як така, що спільно мешкала з померлим і була зареєстрована у спірній квартирі протягом 6 місяців після смерті чоловіка, та не заявила про відмову від спадщини, однак право власності на успадковану частку не зареєструвала.
Державним нотаріусом Шостої Луганської державної нотаріальної контори 25.07.2013 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 705/02-31, в якій зазначено, що 19 червня 2008 року була заведена спадкова справа № 178/2008 після померлого « 21» грудня 2007 року ОСОБА_3, останнє місце проживання якого було: м. Луганськ, городок ЛНАУ АДРЕСА_2, на підставі заяви № 304 про відмову від прийняття спадщини поданої ОСОБА_4. Спадкоємцями за законом відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України є дружина померлого - ОСОБА_1, яка спадщину прийняла так як була зареєстрована та проживала на день смерті спадкодавця за однією адресою з померлим та на протязі 6-ти місяців з дня його смерті; син померлого - ОСОБА_2, який спадщину прийняв так як був зареєстрований та проживав на день смерті спадкодавця за однією адресою з померлим та на протязі 6-ти місяців з дня його смерті. Син померлого - ОСОБА_4, відмовився від прийняття спадщини на користь дружини померлого ОСОБА_1, про що подав відповідну заяву до держконтори 19.06.2008 року за № 304 (а.с.26-28).
Відповіддю від 05.11.2013 року за вих. № 1130/01-09, нотаріальна контора повідомляє, що згідно даних зі Спадкового реєстру після померлого 21.12.2007 року ОСОБА_3, станом на 05.11.2013 року у Шостій Луганській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за № 178/2008, свідоцтво про право на спадщину на квартиру № 73 у будинку № 28 по городок ЛНАУ м. Луганська не видавалась.
Таким чином, суд вважає встановленим, що на день смерті ОСОБА_3 належало 1/2 часток у спірній квартирі, які увійшли до спадкової маси.
Заповіту померлий ОСОБА_3 при житті не залишив, тому спадкування здійснюється за законом.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3, є його дружина ОСОБА_1,та син ОСОБА_2, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час його смерті. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1481978 від 08.04.2013 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5, відповідно до прийнятої 20.03.2013 року за реєстраційним номером 512251 для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на квартиру розташовану за адресою: м. Луганськ, городок ЛНАУ АДРЕСА_2, відмовлено (а.с.29).
Аналізуючи надані сторонами докази та даючи правову оцінку діям сторін, суд дійшов наступних висновків:
за законом, що регулює спадкові правовідносини на час відкриття спадщини і на час розгляду справи, відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини чи відмови у прийнятті спадщини спадкоємцями по заповіту, право спадкування отримують особи, визначені в ст.1261-1265 ЦК України.
Згідно ст.1261-1265 ЦК України визначено черги спадкоємців за законом, і до першої черги віднесено зокрема, того з подружжя, який пережив спадкодавця.
Статтею 1268, 1269 ЦК України визначено два види прийняття спадщини: спадкоємець, що постійно проживав разом зі спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину; спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців (ст.1270 ЦК України).
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державної реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
У відповідності зі ст.ст.321, 328, 392 ЦК України, право власності є непорушеним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або його незаконність не встановлена судом. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
Враховуючи викладені вище конкретні обставини, суд дійшов висновку, що позивач спадщину прийняла і свого права на спадщину не втратила.
Враховуючи відсутність реєстрації в органах БТІ права власності на спірне майно за померлим, суд вважає доведеним той факт, що позивач не може здійснити свої спадкові права у позасудовому порядку.
Таким чином, ОСОБА_1 при житті набула право власності на 1/2 частки у спірній квартирі на законних підставах і такого права на час смерті чоловіка не втратила, тому ця частка у спірній квартирі входить до спадкової маси, на яку відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_3.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину нерухомого майна за адресою: м. Луганськ, городок ЛНАУ АДРЕСА_2, власником якого за життя був її чоловік, є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного ст.ст. 182, 321, 328, 392, 1261,1268, ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 80, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири, яка розташована за адресою: м. Луганськ, городок ЛНАУ АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, який помер 21.12.2007 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку десятиденного строку, встановленого на його оскарження.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя А.С. Река