465/8429/13-ц
2/465/3184/13
Іменем України
(заочне)
17.12.2013 року Франківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого- судді Лозинського Б.М.
при секретарі- Волоско М.Й.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, та Відділення громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВСУ у Львівській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, суд, -
Позивач звернулася в суд із позовом до відповідачів про визнання ОСОБА_3та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, із зняттям з реєстраційного обліку.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що він являється власником квартири по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 24.07.2013 року укладеного між ним та ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Відповідно до п. 17 цього договору продавці зобов'язався звільнити і передати до розпорядження покупця вказану квартиру. З того часу, відповідачі власниками квартири не являються, у квартирі фактично не проживають, витрати по оплаті комунальних послуг не несуть, ухиляються від зняття з реєстраційного обліку в добровільному порядку. У зв'язку із цим на даний час позивач несе збитки та не має можливості у повній мірі розпоряджатися належним йому майном, а тому просить позов задоволити. Крім цього, жоден з відповідачів не є членом сім'ї позивача, жодних інших домовленостей між позивачем та відповідачами щодо їх реєстрації в його квартирі не існує, також йому стало відомо, що на даний час відповідачі постійно проживають на териорії республіки Болгарія.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні вищенаведеним.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явивилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача Відділення громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВСУ у Львівській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
А тому суд вважає, що відповідно до ст.169, 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 24.07.2013р. між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири /а.с.8-11/, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_2 прийняв у власність квартиру за адресою АДРЕСА_1.
В судовому засіданні встановлено, що факт належності на праві приватної власності ОСОБА_2 вищевказаної квартири також підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6781590 від 24.07.2013р. /а.с. 12/.
Відповідно до п.17 умов договору сторонами передбачено, що відповідач зобов'язався звільнити і передати у розпорядження позивача продану квартиру.
Однак, як вбачається з довідки ЛКП «Магістральне» № 2680 від 31.07.2013року /а.с.7/, на даний час відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не знялися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
Також в судовому засіданні представлено акт скадений сусідами, де підтверджено ту обставину, що відповідачі за вказаною адресою не проживають, помешкання не відвідують, з сусідами стосунків не підтримують.
Відповідно до ч. 1 ст.317 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
При цьому, відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд». При цьому згідно до ст. 391 ЦК України «Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном».
За ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В судовому засіданні представник позивача ствердила, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору шляхом не зняття з реєстрації за вказаною адресою, на даний час порушуються права її довірителя, оскільки така не має можливості вільно розпоряджатися та користуватися належною їй квартирою, змушена нести витрати по оплаті комунальних послуг, які нараховуються з врахуванням усіх зареєстрованих у квартирі осіб.
З врахуванням наведеного, з метою недопущення подальшого порушення права позивача на вільне користування та розпорядження належним їй майном, та у зв'язку із тим, що відповідач на даний час втратив право на користування нерухомим майном внаслідок його відчуження і не бажає виконувати взяті на себе зобов'язання згідно умов договору.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
У відповідності до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
При цьому, слід врахувати, що за правилами ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням. Відтак визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням має наслідок зняття її з реєстрації.
А тому позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 317, 391 ЦК України, ст. 72 ЖК України, ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд,-
Позов задоволити повністю.
Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Зобовязати Відділення громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Львівської області через районний суд.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя Франківського
районного суду м. Львова: Лозинський Б.М.