Справа № 366/2292/13-ц Головуючий у І інстанції Гончарук О.П.
Провадження № 22-ц/780/7389/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.
Категорія 47 30.12.2013
Іменем України
26 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Волохова Л.А.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
при секретарі Микитенко Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Іванківського районного суду Київської області від 1 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат на дитину ,-
У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що з відповідачем по справі вона перебувала в шлюбі з березня 1995 року по 29 січня 1997 року.
Від шлюбу сторони мають сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає і перебуває на утриманні і вихованні позивача.
Відповідач згідно рішення Іванківського районного суду Київської області сплачував аліменти на утримання сина до досягнення його повноліття, а з 22 липня 2013 року дане стягнення припинилося.
Посилаючись на те, що на даний час матеріальне становище позивача не дозволяє забезпечити дитину нормальним розвитком та життям дитини, оскільки він з липня 2012 року є студентом денної форми навчання Вінницького національного медичного університету за контрактом, а також дитині необхідні кошти для проживання в гуртожитку, на проїзд, харчування, одяг та інші витрати під час навчання дитини, крім повнолітнього сина, який продовжує навчання, позивач утримує свою матір, яка є інвалідом 2 групи захворювання, яке пов'язане із впливом аварії на ЧАЕС, і яка отримує пенсію в розмірі прожиткового мінімуму, позивач просила стягнути з відповідача на її користь, на утримання їх повнолітньої дитини аліменти в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на особу відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення ним навчання.
Заочним рішенням Іванківського районного суду Київської області від 1 жовтня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, працюючого завідувачем криміналістичного відділення Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи, на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на особу відповідного віку, починаючи з 07 серпня 2013 року, до досягненням дитиною 23-річного віку.
Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, працюючого завідувачем криміналістичного відділення Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи, на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволені позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 являються батьками дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька, або у твердій грошовій сумі.
Згідно з вимогами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно довідки про доходи, виданої Іванківською центральною районною лікарнею про те, що ОСОБА_3 дійсно працює в Іванківській центральній районній лікарні на посаді головного лікаря і її дохід за останні шість місяців складає 30110,88 грн. (тридцять тисяч сто десять гривень вісімдесят вісім копійок).
Як вбачається з довідки №1294 від 27.08.2013 року, виданої Хмельницьким обласним бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_2 працює в Хмельницькому обласному бюро судово-медичної експертизи на посаді завідувача криміналістичного відділення і його заробітна плата за останні шість місяців становить 28289,17 (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень сімнадцять копійок).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має можливість надавати допомогу на утримання повнолітнього сина, який навчається та у зв'язку з цим потребує такої допомоги.
Ухвалюючи рішення про стягнення на утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на особу відповідного віку, починаючи з 07 серпня 2013 року, до досягненням дитиною 23-річного віку, суд першої інстанції правомірно застосував до вказаних правовідносин положення ч. 1 ст. 199 СК України, оскільки зі змісту договору про навчання № 2289л від 17.07.2012 року, вбачається, що загальна вартість освітньої послуги ОСОБА_4 становить 92256 (дев'яносто дві тисячі двісті п'ятдесят шість) гривень; плата готівкою що семестру (до 1 серпня та до 1 лютого) за навчання становить 7688 (сім тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень ( а.с. 6,7,8).
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
З наданих позивачем копій квитанцій про сплату плати на навчання вбачається, що за навчання ОСОБА_4 за І-II семестр 2012-2013 років та за І семестр 2013-2014 років сплаченого 7688 (сім тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень за кожен семестр окремо, на загальну суму 23064 (двадцять три тисячі шістдесят чотири) гривні.
Колегія суддів вважає, що за встановлених обставин, вимоги позивачки повністю відповідають зазначеним нормам сімейного законодавства.
Доводи апелянта про те, що на його утриманні перебувають ще двоє неповнолітніх дітей, та те, що його матеріальний стан є незадовільним не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України обов'язок по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і потребують у зв'язку з цим матеріальної допомоги, покладається на обох батьків.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Іванківського районного суду Київської області від 1 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: