Справа № 464/5756/13-ц
пр.№ 2/464/1440/13
20.12.2013 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі головуючого Борейка С.В.,
з участю: ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Кредобанк», третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки і піклування про визнання недійсними договорів іпотеки,-
позивач звернувся до суду з позовом у якому з уточненням просить: визнати недійсними договір іпотеки №659 від 25.04.2008р. та договір іпотеки 487 від 17.06.2011р. про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №659 від 25.04.2008р., що були укладені ОСОБА_5 та ПАТ «Кредобанк», за якими передано в заставу житлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Та просить скасувати відповідні обтяження.в обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5, батьком та матір'ю позивачки за час перебування у шлюбі було придбано майно,- квартиру, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 4-а корпус №5кв9. 04.03.2008р. ДП “Інтеграл-Буд”ТзОВ “Інтеграл” та ОСОБА_5 уклали договір №183 відповідно до якого сторони фактично уклади оплатний договір комісії метою якого було одержання ОСОБА_5 квартири за адресою м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 4-а корпус №5 кв9. 24.04.2008р. між ОСОБА_5 та відповідачем згідно кредитного договору №814/Р банком надано ОСОБА_5 кредитні кошти а сумі 463152,00 грн. У відповідності до іпотечного договору № 659 від 25.04.2008р. забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору ОСОБА_5 передано в іпотеку майнові права, що виникнуть на отримання вищевказаної квартири у майбутньому. 20.03.2011р. батько та чоловік позивача, ОСОБА_6.- помер. Згідно ст.1268 ЦК України ОСОБА_4 будучи неповнолітньою особою на час смерті свого батька вважається такою, що прийняла спадщину та є власником успадкованого майна згідно Закону від дня смерті свого батька. На день його смерті залишилось спадкове майно у виразі прав на частку вищезазначеної квартири, яке зокрема стала належати й ОСОБА_4 згідно Закону вказану квартиру ОСОБА_5 зареєструвала виключно на себе, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 06.11.2009р. 17.06.2011р. ОСОБА_5 передано зазначену квартиру в іпотеку за своїми кредитними зобов'язаннями відповідачу по договору №659, вказане здійснено без згоди ОСОБА_4 та органу опіки й піклування,- оскільки ОСОБА_4 на час розпорядження вказаним майном була неповнолітньою. Право власності на квартиру за ОСОБА_5 підтверджується Рішенням Сихівського районного суду мЛьвова від 28.09.2012р. Позивач вважає, що договір іпотеки про передачу майнових прав, що виникнуть у майбутньому №659 від 25.04.2008р на квартиру за адресою м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 4-а корпус №5 кв9 слід визнати недійсними зважаючи на порушення сторонами іпотечного договору ст.-ст.1,5 ЗУ «Про Іпотеку» та ст.-ст.203,215 ЦК України. А стосовно визнання недійсним Договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №659 від 25.04.2008р за №659 від 25.04.2008р. позивач вказує на недотримання сторонами правочину положень ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», та ст.369 ЦК України, оскільки на час укладення договору не був отриманий дозвіл органу опіки та піклування,а сам позивач згоди на обтяження своєї власності не надавав. Зважаючи на вищенаведене просить позов задоволити.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить такі задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні ОСОБА_5 обставини викладені у мотивах позовної заяви та сам позов визнала.
Представник ПАТ «Кредобанк» повторно в судове засідання не з'явився хоча належним чином відповідача було повідомлено про дату та час засідання.
Третя особа, орган опіки й піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, через свого представника, просить позов задовольнити, вказуючи на ті ж порушення в момент укладення Договору іпотеки, що й представник позивача.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що починаючи з 19.11.1988р. батьки позивач-відповідач ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі.
04.03.2008р. ДП “Інтеграл-Буд”ТзОВ “Інтеграл” та ОСОБА_5 уклали договір №183 відповідно до якого сторони уклади оплатний договір комісії метою якого було одержання ОСОБА_5 на первинному ринку квартири за адресою - м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 4-а корпус №5 кв9, яка на момент укладення вказаного договору, як і сам будинок не були здані в експлуатацію
24.04.2008р. між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_5 згідно кредитного договору №814/Р банком надано ОСОБА_5 кредитні кошти а сумі 463152,00 грн
У відповідності до іпотечного договору № 659 від 25.04.2008р. на забезпечення виконання умов кредитного договору кредитного договору №814/Р ОСОБА_5 передано в іпотеку майнові права, що виникнуть на отримання вищевказаної квартири у майбутньому.
06.11.2009р. на ім'я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на квартиру №9 корпус 4-а по вул.Дж.Вашингтона, що у м.Львові.
20.03.2011р. батько позивача та чоловік відповідачки ОСОБА_5, ОСОБА_6.- помер.
Рішенням Сихівського районного суду мЛьвова від 28.09.2012р. по справі №1319/3808/2012р. визнано за ОСОБА_4, в порядку спадкування, право власності на 3/50 частки означеної квартири.
В силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Позивач отримав тіж права на осорюване житло, що й спадкодавець,- її батько, від моменту смерті останнього, в тому числі й вимагати визнання недійсним договору іпотеки (ст.-ст 1220,1268 ЦК України).
Правовідносини у сфері застави нерухомості (іпотеки) регулюються Законом України «Про іпотеку», за яким законодавство України про іпотеку базується на Конституції України та складається з ЦК України, Господарського кодексу України, цього Закону й інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України; Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», який регулює відносини у системі іпотечного кредитування, перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном, і частково Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», який установлює обов'язковість іпотеки при забезпеченні договорів між забудовником і стороною, яка фінансує будівництво.
Так, за змістом ч.ч. 1, 3 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст.583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
За ст.ст.1, 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення Договору іпотеки № 659 від 25.04.2008р, застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.
Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Водночас поняття «іпотека майнових прав за договором комісії» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі відсутні.
Стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки.Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України «Про іпотеку».
Таку ж правову позицію зайняв ВСУ у Постанові від 13.04.2013р, що викладена у правових висновках Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за перше півріччя 2013 р.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Тому суд приходить до переконання, що в частині оскарження позивачем договору іпотеки №659 від 25.04.2008р позов є підставним.
Що стосується підставності визнання недійсним договору іпотеки № 487 від 17.06.2011р. про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №659 від 25.04.2008р. то суд враховує наступне.
Згідно ст.369ЦК України Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень
Відповідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов»язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов»язання.
Статтею 18 цього Закону передбачено, що держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти -члени сім»ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов»язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав та охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
На підставі вищевикладених правових норм та беручи до уваги той факт, що в квартирі на момент укладення договору іпотеки № 487 від 17.06.2011р. про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №659 від 25.04.2008р проживала та була співвласницею квартири в силу Закону, на той час будучи неповнолітньою, сама позивачка,- Відсутність дозволу органу опіки й піклування, в сукупності із порушенням прав позивачки в силу ст..369 ЦК України є підставою для визнання договору іпотеки недійсним, в зв»язку з чим суд приходить до висновку про під ставність позову і в цій частині.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
В силу статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого майнового права та інтересу, зокрема шляхом припинення дії, яка порушує право, примусового виконання обов'язку в натурі.
Згідно зі статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст.15, 16, 203, 215, 369 Цивільного Кодексу України, статті 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку», ст 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.-ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та керуючись ст.ст. 3, 15, 32, 88, 208, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати недійсним Договір іпотеки №659 від 25.04.2008р. укладений ОСОБА_5 та ПАТ «Кредобанк».
Визнати недійсним Договір іпотеки 487 від 17.06.2011р. про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №659 від 25.04.2008р. укладений ОСОБА_5 та ПАТ «Кредобанк».
Скасувати запис N 11299887 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження квартири що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 4-а корпус №5кв 9, що 17.06.2011 був внесений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, 487,що було укладено між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк»" (м.Львів, вул..Сахарова,78 код ЄДРПОУ 09807862) та ОСОБА_5 (м.Львів, вул.Грядкова буд, 10) та 17.06.2011 посвідчено приватним нотаріусом приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7
Скасувати запис N 7106254 в Державному реєстрі іпотек про обтяження квартири що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 4-а корпус №5кв 9, що 17.06.2011 був внесений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 до Державного реєстру іпотек на підставі договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, 487,що було укладено між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк»" (м.Львів, вул..Сахарова,78 код ЄДРПОУ 09807862) та ОСОБА_5 (м.Львів, вул.Грядкова буд, 10) та 17.06.2011 посвідчено приватним нотаріусом приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим N 487.
Стягнути із ОСОБА_5 та ПАТ «Кредобанк» на корись ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 114 грн.71 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з часу отримання його копії.
Головуючий