465/8244/13-ц
2/465/3123/13
Іменем України
(заочне)
16.12.2013 року Франківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Лозинського Б.М.
при секретарі- Волоско М.Й.
з участю позивача- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_3, ПАТ ВТБ Банк в особі відділення «Львівська регіональна дирекція» про зобов'язання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна, суд,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ПАТ ВТБ Банк в особі відділення «Львівська регіональна дирекція» про зобов'язання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.
26.11.2013 року в силу ст.31 ЦПК України уточнив позовні вимоги. Просив прийняти рішення про зняття заборони відчуження нерухомого майна, а саме АДРЕСА_1 в силу визнання недійсним відповідних договорів та зобов'язати Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції виключити записи, а саме: про обтяження майна, реєстраційний номер 3595341 та запис про іпотеку реєстраційний номер 3595324, накладений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що Франківським районним судом м.Львова 26 листопада 2012 року задоволено його позов, яким визнано недійсними з часу оформлення: - кредитний договір, іпотечний договір, договір поруки ЛФ АКБ «МРІЯ» від 11.08.2006 року та визнано недійсною заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 накладену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровану Інформаційним Центром Міністерства юстиції України.
Апеляційним судом Львівської області 26 березня 2013 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах винесено ухвалу, якою рішення Франківського районного суду м.Львова від 26.11.2012 року залишено без змін.
Вказані рішення судів набрали законної сили, відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, однак існує заборона відчуження нерухомого майна, і на неодноразові звернення позивача до відповідних органів, добровільно не приймаються рішення про її зняття, мотивуючи віднови змінами в законодавстві. В зв'язку із чим вимушений звернутись до суду з даним позовом, який просив задоволити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданому до суду позові та уточненнях до нього. Просив позов задовольнити.
Відповідач приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Скерувала на адресу суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначила, що нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси, встановлені ст. 34 Закону України «Про нотаріат». Виходячи із норм Закону зняття заборони відчуження нерухомого майна не є нотаріальною дією, яка вчиняється нотаріусом. Припинення обтяження речового права регулюються Законом України « Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 та відповідно покладені для виконання на Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції. Просила розглядати справу у її відсутності.
Представник відповідача - Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи. Про причини неявки представника суд не повідомлений, заперечень щодо позовних вимог на адресу суду не надходило.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що Франківським районним судом м.Львова 26 листопада 2012 року задоволено його позов, яким визнано недійсним, з часу оформлення: - кредитний договір ЛФ АКБ «МРІЯ» від 11.08.2006 року №120/02/06;
- визнано недійсним, з часу оформлення, іпотечний договір ЛФ АКБ «МРІЯ» посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 11.08. 2006 року за №3249 та скасовано державну реєстрацію цього договору;- визнано недійсним, з часу оформлення, договір поруки №120/02/06 від 11.08.2006 року укладений ЛФ АКБ «Мрія» з гр.ОСОБА_3; - визнано недійсною, з часу оформлення, заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 накладену 11.08.2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровану Інформаційним Центром Міністерства юстиції України.
Апеляційним судом Львівської області 26 березня 2013 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах винесено ухвалу, якою рішення Франківського районного суду м.Львова від 26.11.2012 року залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Характерною особливістю наявності заборони відчуження нерухомого майна є її існування доти, доки відповідний орган, його посадові особи, які накладали таку заборону, не приймуть рішення про її зняття, або в силу повного виконання, зміни, припинення чи визнання недійсним відповідного договору.
Пунктом 32 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 передбачено, що під час проведення державної реєстрації припинення права власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких прав держаний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав відомості, зокрема щодо: підстави для припинення речових прав, їх обтяжень та найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.
Враховуючи викладене, а також положення абзацу другого частини першої статті 2 Закону та пункту 41 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, яким передбачено, що під час проведення державної реєстрації припинення речового права на нерухоме майно, відмінного від права власності, в установлених законом або договором випадках орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надсилає власникові нерухомого майна (у разі, коли заяву про державну реєстрацію подано правонабувачем) чи правонабувачеві нерухомого майна (у разі, коли заяву про державну реєстрацію подано власником) письмове повідомлення про проведення державної реєстрації припинення такого речового права.
Припинення обтяження речового права ( заборони на об'єкт нерухомого майна та відносини, пов'язані з реєстрацією прав та їх обтяжень) регулюються Законом України « Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.
Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що врегульовано ст. 11 ЦПК України.
Відповідно до ст. 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11,60, 169, 209, 212, 214, 215,224 ЦПК України, ст.ст.3,11,15, 321, 391 ЦК України, Закону України« Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, суд, -
Позов задовольнити.
Зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме з АДРЕСА_1 в силу визнання недійсними договорів укладених між ЛФ АКБ «МРІЯ» та ОСОБА_1 11.08.2006 року №120/02/06 та визнання недійсною, з часу оформлення, заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 накладену 11.08.2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровану Інформаційним Центром Міністерства юстиції України.
Зобов'язати Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції виключити записи, а саме: про обтяження майна, реєстраційний номер 3595341 та запис про іпотеку реєстраційний номер 3595324, накладений 11.08.2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.
На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Львівської області через районний суд.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя Франківського
районного суду м. Львова: Лозинський Б.М.