Справа № 434/6815/13-а
Провадження № 2а/434/236/13
09 грудня 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді - Река А.С., при секретарі - Малько А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відмову відповідача в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Луганської області від 07.06.2013 року № 199, протиправною; скасувати рішення комісії з призначення та перерахунку пенсії при управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська від 12.08.2013 року № 358/15-С про відмову їй у перерахунку розміру довічного грошового утримання; зобов'язати відповідача з 03.06.2013 року здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної довідки, посилаючись на те, що в зв'язку з виходом у відставку їй було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992 року у розмірі 90% заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді. Згідно вищевказаної довідки змінилась заробітна плата судді працюючого на відповідній посаді; вона звернулась до УПФУ про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням даної довідки, однак отримала відмову.
В судове засідання сторони не з'явилися, позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
З наданих доказів встановлено наступне:
Позивач є суддею у відставці після звільнення її з посади судді апеляційного суду Луганської області, за її заявою про відставку, згідно постанови Верховної Ради України від 07.10.2010 року № 2569-IV.
При виході у відставку, позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді, у відповідності до ЗУ «Про статус суддів». Позивач перебуває на обліку в УПФУ Артемівського району м. Луганська.
Згідно довідок Апеляційного суду Луганської області від 07.06.13 року № 198, 199 розмір заробітної плати позивача, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям складає 20187,20 грн.
Позивач 12.08.2013 року звернулася до УПФ України в Артемівському районі м. Луганська із заявою про перерахунок її грошового утримання; рішенням Комісії з призначення та перерахунку пенсії при управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська від 12.08.13 року № 358-15-С позивачці відмовлено у здійсненні вказаного перерахунку з мотивів відсутності в ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в разі зміни заробітної плати працюючих суддів.
Діяльність позивача як судді, є публічною службою в розумінні пункту 15 статті З КАС України, спір пов'язаний з проходженням публічної служби, вирішення якого правомірно здій снене за правилами наведеного кодексу, виходячи з компетенції адміністративних судів вста новленої пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 138 Закону України від 7 липня 2010 року № 245 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Таким чином, законом виключно для суддів у відставці встановлюється щомісячне дові чне грошове утримання або за їх вибором пенсія державних службовців, що є гарантією забез печення незалежності суддів.
Одержання суддею щомісячного довічного грошового утримання обумовлене винятково наявністю стажу роботи на посаді судді не менше двадцяти років та виходом у відставку і не залежить від досягнення суддею пенсійного віку, передбаченого в частині першій статті 138 Закону № 2453.
Отже, змінивши вік, після досягнення якого судді мають можливість реалізувати право на вибір матеріального забезпечення, а саме одержувати пенсію державних службовців або за їх вибором щомісячне довічне грошове утримання, Верховна Рада України здійснила свої конституційні повноваження, не порушивши при цьому положення статті 126 Конституції України щодо граничного віку працюючого судді та гарантій незалежності суддів, положення частин першої, другої статті 138 №2453 узгоджуються з Конституцією України.
З 1 січня 2011 року стаття 43 Закону України «Про статус суддів» та Постанова Верхов ної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» у відповідності з пункту другого Прикінцевих та Перехідних Положень до Закону України № 2453 втратили свою чинність, однак, відповідно до його норм, із внесеними до нього змінами, які діють з 1 жовтня 2011 року, положення щодо визна чення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, аналогічні поло женню колишнього Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року, відповідають частині 3 статті 138 вказаного вище Закону 2453.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці прямо залежить від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Оскільки положеннями статті 43 Закону України «Про статус суддів» в редакції 1992 року, так і положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці встановлений від відсот ків грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, то розмір щомісячного дові чного грошового утримання судді у відставці повинен збільшуватися в разі підвищення заробі тної плати працюючого судді. У зв'язку з тим, що заробітна плата працюю чого на відповідній посаді судді змінилася у бік підвищення, відповідач зобов'язаний провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з довідки Апеляційного суду в Луганській області, відповідно до заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Згідно частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щомісяч не довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страху вання. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довіч ного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошо вого утримання».
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті другої, абзацу другого пункту 2 розділу друго го «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого за безпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» права щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утри мання суддів у відставці) було встановлено, що частина третя статті 138 Закону України № 2453 до внесених Законом № 3668 змін передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відпові дній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
Таким чином, визначений Законом 2453 порядок нарахування щоміся чного довічного грошового утримання було змінено Законом 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон 3668 звузив обсяг цього права, встано вивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обме ження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.
Отже, частина третя статті 138 Закону України 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України. Цим же рішенням Конституційного Суду України вста новлено порядок його виконання, а саме - підлягають застосуванню частини перша, друга статті 138 Закону №2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції Укра їни; частина третя статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону України №3668, яка суперечить Конституції України не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з Дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина тре тя статті 138 Закону України № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668 а саме: «Що місячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утри мання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсо тки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибут ку), одержуваного суддею після виходу у відставку», та четверте речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: «Довічне грошове утриман ня суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу її «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 не поширю ється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утри мання).
Виходячи з вищенаведених положень закону, обчислення щомісячного довічного утри мання суддів у відставці повинно здійснюватися у відсотковому відношенні до розміру грошового утримання працюючих суддів, тому, у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду здійснюють відповідний перераху нок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці.
Виходячи з норм статті 58 Конституції України та висновків, викладених у рішеннях Конституційного суду України від 22 травня 2008 року і від 03 червня 2013 р № 3-рп-2013 ви пливає висновок, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, які були встановлені на час виходу у відставку не можуть бути обмежені або скасовані, а ні новим законом, а ні внесенням змін до чинного Закону. Оскільки на день виходу позивача у відставку, умови призначення, виплати та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, бу ли визначені статтею 43 Закону України «Про статус суддів» та Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України Про статус суддів», вимоги позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження розміру грошового утримання, є законними і обґрунтованими. Пропор ційність розміру має визначатись пропорційності дії норми права у часі.
З матеріалів справи вбачається, що відносини публічної служби виникли раніше, тобто до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року зі змінами, що набрали чинності з 1 жовтня 2011 року. Щомісячне довічне грошове утримання позивачу призначено і визначено на підставі чинного на той період Закону України «Про статус суддів», згідно якого йому надавалося право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у разі підвищення заробітної плати працюючого на відповідній посаді суд ді.
Суд враховує той факт, що відповідно до пункту другого розділу другого Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забез печення реформування пенсійної реформи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пен сіонерів, яким пенсія (щомісячне, довічне грошове утримання) призначена до набрання чиннос ті цим Законом з дня набрання Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 ро ку законної сили, а саме з 5 червня 2013 року.
Суддівська винагорода, з якої підлягає обчислення пенсії, визначена на законодавчому рівні та встановлена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Доводи управління щодо відсутності нормативного документу, який би встановлював механізм здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відс тавці, та як наслідок відсутності підстав для проведення такого перерахунку є безпідставним. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлена гарантія матеріального забезпе чення судді у відставці, яка не може бути знівельована в зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.
Право на виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі грошо вого утримання судді, який працює на відповідній посаді врегульовано пунктом 8 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року у справі № 1-2/2013, і виникає з 5 червня 2013 року.
Враховуючи те, що діючим законодавством чітко визначено, що розмір довічного утримання, який призначено та виплачується судді у відставці розраховується із розміру грошового утримання працюючого судді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися і розмір довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження максимального розміру грошового довічного утримання судді у відставці, визначеного ч.5 ст.138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
В зв'язку з вищевикладеним, відмова відповідача у проведенні перерахун ку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці є неправомірною, а позовні ви моги підлягають задоволенню.
У позові позивач просила визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку їй довічного грошового утримання. Така відмова відповідачем викладена у вигляді Рішення комісії з призначення та перерахунку пенсії при управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська від 12.08.2013р. року № 358/15-С. Тому суд, визнаючи, що відмова відповідача у перерахунку позивачу розміру її довічного грошового утримання є неправомірною, повинен вирішити і питання стосовно чинності і законності вказаного рішення суб'єкту владних повноважень, а саме наведеного Рішення відповідача від 13.08.2013р. року № 214/10-П. Вказане рішення є незаконним , протиправним, і тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року, пп.3,4,5 Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 року керуючись ст.ст. 5, 6, 71, 160, 161-163 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська в перерахунку пенсії ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 03.06.2013 року відповідно до довідки Апеляційного суду Луганської області від 07.06.2013 року № 199.
Скасувати рішення Комісії з призначення та перерахунку пенсії при управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська від 12.08.2013 року № 358/15-С про відмову ОСОБА_1 у перерахунку розміру довічного грошового утримання.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного утри мання як судді у відставці з 03.06.2013 року в розмірі 90 % заробітної плати (грошової вина городи) судді працюючого на відповідній посаді відповідно до довідок Апеляційного суду Луганської області від 07.06.2013 року № 198, 199 без обмеження розміру щомісячного грошового утримання, з урахуванням проведених виплат.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня отримання копії постанови - апеляційної скарги.
Суддя А.С. Река