Справа № 379/2367/13-ц
2/379/550/13
27.12.2013 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Бойка М.Г.
при секретарі: Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка звернулася до суду з даним позовом і просить суд визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла 31 січня 2013 року, що складається з земельної ділянки, площею 1,6400 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, загальною вартістю 43619,38 грн.
В судове засідання позивачка не з'явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки не повідомила, проте в позовній заяві просить розглянути справу без її участі та участі її представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи належно повідомлений, причини неявки не повідомив, але надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника сільської ради, позов визнає в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 19 липня 2008 року ОСОБА_3 зробила заповідальне розпорядження, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, а також все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом заповідає ОСОБА_1. Даний заповіт було посвідчено секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 139.
31 січня 2013 року померла ОСОБА_3. На момент її смерті заповіт від 19 липня 2008 року не був скасований. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,52 га, та знаходиться в с. Петрівське вул. Радянська, 21 Таращанського району Київської області та земельна ділянка, площею 1,6400 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області, призначена для ведення особистого селянського господарства, вартістю 43619,38 грн.. Спадкоємцем за заповітом є позивачка - ОСОБА_1. Оскільки ОСОБА_4, який мав право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 відмовився від її отримання, то вона є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 (дане стверджується заявою № 81/02-14, яка надійшла до приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 26.04.2013 року). Інших спадкоємців, які претендують на майно спадкодавця немає.
27.11.2013 року рішенням Таращанського районного суду Київської області було визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 62,00 кв.м., який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,52 га, яка знаходиться в с. Петрівське вул. Радянська, 21 Таращанського району Київської області.
В установлений законом (ст.ст. 1269, 1270 ЦК України) шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, а саме 26 квітня 2013 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини. 20 листопада 2013 року приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 1,6400 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області, призначену для ведення особистого селянського господарства і запропоновано звернутися до суду по тій причині, що на схематичному плані зовнішніх меж земельної ділянки в Державному акті на право власності на землю серії Р3 № 341720, виданого на ім'я ОСОБА_3 ОСОБА_2 сільською радою Таращанського району Київської області 06 листопада 2002 року на підставі розпорядження Таращанської районної адміністрації від 01 жовтня 2002 року за № 302 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 477, зображена земельна ділянка площею 2,0000 га та зроблено виправлення із застереженням на 1,6400 га. Допущена помилка, зокрема виправлення площі земельної ділянки суперечить положенням п.п. 1.7, 1.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю.
Держкомагенство у Таращанському районі Київської області відмовило позивачці у виправленні вказаної помилки відповідно до п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю та було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на дану земельну ділянку.
Земельним кодексом, який набрав чинності у 2002 році, встановлено, що форми державних актів на право власності на земельні ділянки затверджується Кабінетом Міністрів, тому 02.04.2002 року постановою № 449 затверджено нові форми державних актів, якими внесення будь-яких змін не передбачено.
Пунктом 2.9 Інструкції № 43 про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю зазначено, що при заповненні державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.
Отже, можливість внесення змін чи виправлень до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою чи державного акту на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачена. Всі перелічені порушення у оформленні та видачі державного акту позбавляють можливості позивачку, як спадкоємця оформити спадщину після смерті ОСОБА_3.
Той факт, що земельна ділянка належала на праві власності померлій, стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії Р3 № 341720 від 06.11.2002 року.
Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення
Враховуючи дані обставини та виходячи з того, що відповідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а ст.ст. 1235, 1236 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб та визначити обсяг спадщини, що має спадкуватися за заповітом, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов.
Судові витрати по справі суд залишає за позивачкою.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 15, 60, 61, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1218, 1223, 1225, 1235, 1236, 1268-1270 ЦК України, суд , -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 1,6400 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Таращанського району Київської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, загальною вартістю 43619,38 грн., яка належала померлій 31 січня 2013 року ОСОБА_3, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 № 341720 від 06.11.2002 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особою, що не була присутня у судовому засіданні з дня отримання копії цього рішення, апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області.
Головуючий: Бойко М. Г.