іменем України
Справа №377/1423/13-ц
Провадження №2/377/502/13
24 грудня 2013 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О., при секретарі Купрієнко В.О., за участі сторін: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 підприємства «Ресурс ОСОБА_5» третя особа ОСОБА_3 - про стягнення майнової шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, про стягнення майнової шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В позовній заяві позивач посилався на те, що 22.09.2013 року з його автомобілем сталася дорожньо-транспортна пригода. За постановою Чернігівського районного суду ОСОБА_3, був визнаний винним, у цій дорожньо-транспортній пригоді. Автомобіль марки «ЗІЛ 433362» державний номерний знак НОМЕР_1, котрим керував під час ДТП водій ОСОБА_3, належить на праві власності ОСОБА_4 підприємству «Ресурс ОСОБА_5». Водій ОСОБА_3 на момент завдання ним майнової шкоди його автомобілю знаходився у трудових відносинах з вищевказаним приватним підприємством. Тому позивач, просив стягнути з відповідачів ОСОБА_4 підприємства «Ресурс ОСОБА_5» спричинену йому майнову шкоду у розмірі 23 000 гривень; понесені ним витрати по оплаті судового збору в сумі 230 гривень, та витрати за надання правової допомоги при оформленні позову до суду в сумі 200 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, заявлені позовні вимоги про стягнення майнової шкоди зменшив, просив стягнути з відповідачів ОСОБА_4 підприємства «Ресурс ОСОБА_5» спричинену йому майнову шкоду у розмірі 6 000 гривень; понесені ним витрати по оплаті судового збору в сумі 230 гривень, та витрати за надання правової допомоги при оформленні позову до суду в сумі 200 гривень. В суді дав покази аналогічно викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2, визнав позовні вимоги, і згоден був оплатити позивачу спричинену йому майнову шкоду у розмірі 6 000 гривень, понесені ним витрати по оплаті судового збору в сумі 230 гривень, та витрати за надання правової допомоги при оформленні позову до суду в сумі 200 гривень.
Третя особа ОСОБА_3, позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача спричиненої за його вини майнової шкоди у розмірі 6 000 гривень підтримав.
В судовому засіданні встановлено, що 19 грудня 2001 року ОСОБА_1, був придбаний в особисту приватну власність відповідно до договору купівлі - продажу автомобіль марки «РEUGTOT J5», 1987 року випуску, реєстраційний номер 71 89 КХТ, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії КХС № 344615.
Постановою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2013 року (№ 748/2987/13-ц, П№ 3/748/1231/13), ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за яким він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу оскільки порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху, судом було встановлено, що механічні пошкодження які були завдані транспортному засобу автомобілю марки «РEUGTOT J5», 1987 року випуску, реєстраційний номер 71 89 КХТ, внаслідок наїзду на нього автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3
В судовому засіданні сторони між собою дійшли домовленості, що вартість матеріальної шкоди, яка настала у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу автомобіля марки «РEUGTOT J5», 1987 року випуску, реєстраційний номер 71 89 КХТ, в результаті ДТП, спричиненої у наслідок протиправних дій водія ОСОБА_3, який перебуває у трудових відносинах з ОСОБА_4 підприємством «Ресурс ОСОБА_5», становить 6000 гривень.
Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Автомобіль марки «ЗІЛ 433362» державний номерний знак НОМЕР_1, котрим керував під час ДТП водій ОСОБА_3, належить на праві власності ОСОБА_4 підприємству «Ресурс ОСОБА_5». Водій ОСОБА_3 на момент завдання ним майнової шкоди моєму автомобілю знаходився у трудових відносинах з вищевказаним приватним підприємством. Тому відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України шкоду, завдану працівником під час виконання ним трудових обов'язків, повинна відшкодувати юридична особа, тобто ПП «Ресурс ОСОБА_5».
За таких обставин вимоги позивача про відшкодування шкоди ґрунтуються на нормах закону, є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.
За правилами ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Тому вимоги в частині стягнення з відповідача понесених судових витрат, а саме витрати по оплаті судового збору і за надання правової допомоги на користь позивача також підлягають задоволенню.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.1187, 1172 ЦК України, ст.ст.88, 209,212-215, 218,224, 226 ЦПК України, - суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 підприємства «Ресур ОСОБА_5» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 6000 гривень, витрати по оплаті судового збору у сумі 230 гривень, витрати за надання правової допомоги у сумі 200 гривень, всього 6430 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Т. О. Малишенко