30.12.2013 Єдиний унікальний № 371/1928/13-а
Провадження №2-а/371/58/13
25 грудня 2013 року Миронівський районний суд Київської області
у складі:головуючого судді -Пархоменко В.М
при секретарі - Овчаренко В.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка в порядку ч.1 ст.41 КАСУ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції, ОСОБА_2, треті особи : управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” про визнання незаконними та скасування постанов, звільнення майна з-під арешту,
У жовтні 2013 року позивачка звернулася до суду з названим позовом .
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що їй на праві приватної власності належить автомобіль НОМЕР_1, яке вона набула на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2009року.
07.07.2013року у м.Кагарлику працівники ДАІ затримали вказаний транспортний засіб, як згодом стало відомо, на підставі постанови про примусове виконання вимоги УПФУ у Миронівському районі від 05.04.2013року щодо стягнення з неї 4 572,42грн.
04.06.2013року начальником відділу ДВС Миронівського РУЮ винесено чотири постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; про розшук майна боржника; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про стягнення з боржника виконавчого збору.
Вважає, що вказані постанови є незаконними та мають бути скасовані, оскільки копії цих постанов їй не надсилались.
Крім того, належний їй автомобіль НОМЕР_1 перебуває у заставі ПАТ КБ “Приватбанк” згідно договору №DN81AR79430487 від 21.03.2008року, по якому заборгованість станом на 09.09.2013року становить 26 807,24грн. Оскільки УПФУ у Миронівському районі не є заставодержателем арештованого майна, стягнення на заставлене майно за вимогами УПФУ у Миронівському районі не допускається.
Просить визнати незаконними та скасувати постанови начальника відділу ДВС Миронівського районного управління юстиції від 04.06.2013року про арешт майна боржника ОСОБА_1А та оголошення заборони на його відчуження: про розшук майна боржника та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення з боржника виконавчого збору, винесені у виконавчому провадженні №37863278 та зобов”язати начальника відділу ДВС Миронівського РУЮ звільнити автомобіль з під-арешту та повернути автомобіль.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, на адресу суду надіслала заяви про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідачі у судове засідання також не з”явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили, представник відділу ДВС подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представники третіх осіб також у судове засідання не з”явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606- XIV зі змінами та доповненнями державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно зі ст.17 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.
Статтею 11 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у тому числі здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ч.1 ст.54 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Чатиною 3 статті 54 цього Закону передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
-виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
-якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2009 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, позивачці належить на праві власності автомобіль НОМЕР_2(а.с.6-7)
Згідно постанови від 04.06.2013року начальника відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції ОСОБА_3М накладено арешт на автомобіль НОМЕР_3, що належить боржнику ОСОБА_1А у межах суми звернення стягнення :10 000 грн. за вимогою УПФУ у Миронівському районі про стягнення з ОСОБА_1А 4 572,42грн.(а.с.12)
Згідно довідки Миронівського відділення ПАТ КБ “ПриватБанк” №88 від 09.09.2013року автомобіль ОСОБА_4 д.н.з АІ 5637ВК дійсно знаходиться в заставі ПАТ КБ “ПриватБанку” згідно договору №DN81AR79430487 від 21.03.2008року, станом на 09.09.2013року заборгованість за договором становить 26807,24грн.(а.с.8)
Таким чином, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову та постановляє зобов'язати відповідача зняти арешт з автомобіля НОМЕР_1 накладений на підставі постанови начальника відділу Державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції від 04.06.2013року.
УПФУ у Миронівському районі не є заставодержателем арештованого автомобіля, обставини, визначені ч.3 ст.54 Закону України “Про виконавче провадження” судом не встановлені, а тому є підстави для звільнення автомобіля з-під арешту.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Що стосується вимог позивачки щодо скасування постанов начальника відділу ДВС Миронівського районного управління юстиції від 04.06.2013року про розшук майна боржника та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення з боржника виконавчого збору, винесені у виконавчому провадженні №37863278, то вони скасуванню не підлягають, оскільки дії державного виконавця відповідали вимогам Закону України “Про виконавче провадження”.
На підставі ст.ст.7, 11, 17, 50, 54 Закону України “Про виконавче провадження”,
Керуючись ст.ст. 9,10,11,159,160-163 КАСУ, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції ОСОБА_3М від 04.06.2013року про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, винесену у виконавчому провадженні №37863278
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області зняти арешт з автомобіля НОМЕР_3, накладений на підставі постанови начальника відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції від 04.06.2013року
Зобов”язати ОСОБА_2, як особу, на відповідальному зберіганні якої знаходиться арештований автомобіль, повернути ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_4.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Миронівський районний суд.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу , а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 30.12.2013року
Суддя підпис ОСОБА_5
З оригіналом вірно
Суддя В.М.Пархоменко