Справа № 369/8741/13-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С.
Провадження № 22-ц/780/7246/13 Доповідач у 2 інстанції Іванова
Категорія 26 30.12.2013
Іменем України
25 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Іванової І.В.,
суддів - Олійника В.І., Сліпченка О.І.
при секретарі - Власенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2013 року позивач ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 в обґрунтування якого зазначив, що 24 вересня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 укладено угоду про визначення умов надання кредиту у формі овердрафту за картковим рахунком, зі строком ліміту кредитування в 1 календарний рік з дати укладання угоди, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 3500 грн. зі сплатою 26 % річних на суму основного боргу та 36 % річних на суму простроченої заборгованості.
Далі позивач зазначив, що за умовами даної угоди ОСОБА_1 мав регулярно сплачувати частину кредиту та відсотки за користування кредитом, проте з 2009 року відповідач не вносив необхідні платежі у зв'язку з чим станом на серпень 2013 року за останнім рахується заборгованість по сплаті кредиту у сумі 2399, 11 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 3508, 44 грн. та пеня за порушення строків виконання зобов'язань в розмірі 733,26 грн.
У зв'язку з викладеними обставинами позивач Банк просив суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 6640, 81 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн.
Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на те, що відповідно до п.4.7 Кредитного договору, при наявності невиконання зобов'язання клієнта за цією угодою на дату закриття ліміту кредитування дія угоди продовжується до моменту виконання клієнтом в повному обсязі всіх грошових зобов'язань перед банком, тому вважає що перебіг строку позовної давності не розпочався, що суд першої інстанції не врахував.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 вересня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є позивач ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про визначення умов надання кредиту у формі овердрафту за картковим рахунком зі строком ліміту кредитування в 1 календарний рік з дати укладання угоди. За цією угодою ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 26 % річних на суму основного боргу та 36 % річних на суму простроченої заборгованості.
24.09.2009 року ліміт кредитування позивачем був закритий у зв'язку з простроченням відповідачем сплати суми кредиту та процентів за користування ним.
Згідно п.2.3.2. вказаної Угоди про надання кредиту у формі овердрафту , у випадку закриття ліміту кредитування строк погашення кредитної заборгованості настає в день такого закриття.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на серпень 2013 року за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за спірною угодою про надання кредиту у формі овердрафту в розмірі 6640 грн. 81 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 2399,11 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 3508,44 грн. та пені за порушення строків виконання зобов'язань - 733,26 грн.
Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що спірною угодою від 24.09.2008 року встановлено кінцевий термін повернення кредиту - 24.09.2009 року, то саме з цієї дати почав перебіг строк позовної давності, а даний позов пред'явлений лише 06.09.2013 року, тобто після спливу строку позовної давності.
Колегія суддів погоджується із таким висновком, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Згідно із п. 1 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За положеннями ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Отже, за системним аналізом зазначених норм матеріального права строки та терміни дії договору мають визначатись роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, календарною датою або подією, яка має неминуче настати.
Посилання апелянта на строк дії договору до його повного виконання не є тією подією, яка має неминуче настати, а тому строк або термін дії договору не може визначатись у такий спосіб.
Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто після спливу терміну договору, в день закриття ліміту кредитування та настанні строку погашення кредитної заборгованості і почався перебіг строку позовної давності.
Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що 24.09.2009 року сплив термін договору, однак дані свої зобов'язання відповідач не виконав, тому початком перебігу строку звернення позивача до суду є 24 вересня 2009 року, а закінченням трирічного строку є 24 вересня 2012 року .
Встановивши вказані обставини, з врахуванням того, що позов до суду поданий 06.09.2013 року, суд прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відмову в позові за пропуском строку позовної давності.
Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.309,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :