Справа № 367/7532/13-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є.
Провадження № 22-ц/780/7312/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.
Категорія 19 27.12.2013
іменем України
26 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Панасюка С.П.,
суддів: Даценко Л.М., Савченко С.І.,
при секретарі: Токар Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про визнання рішень незаконними, -
У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд, визнати незаконним рішення 96 сесії 5 скликання Ірпінської міської ради №5607-96-V від 26 жовтня 2010 року про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10га та площею 0,0036га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1; визнати незаконним рішення 10 сесії 6 скликання Ірпінської міської ради №456-10-УІ від 14 квітня 2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_3, за адресом АДРЕСА_1 і передачу безкоштовно у власність ОСОБА_3, земельної ділянки зальною площею 0,1036га, з яких площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0316га - для ведення особистого селянського господарства.
Вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником 1/3 частини будинку АДРЕСА_1, 1/3 частина вказаного будинку належить ОСОБА_4, та 1/3 частина вказаного будинку належить ОСОБА_3. Вище зазначений будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1316га. Рішенням 96 сесії 5 скликання Ірпінської міської ради №5635-96-V від 26 жовтня 2010 року позивачу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дозволено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0316га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач вказував, що порядок користування земельною ділянкою між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визначений і досягти домовленості з приводу користування землею вони не можуть.
Рішенням 96 сесії 5 скликання Ірпінської міської ради №5607-96-У від 26 жовтня 2010 року ОСОБА_3 дозволено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10га та площею 0,0316 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням 10 сесії 6 скликання Ірпінської міської ради №456-10-УІ від 14 квітня 2011 року була затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання Державних актів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 за адресою:
АДРЕСА_1. Передано безкоштовно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1036га, з яких площею 0,10га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0316га - для ведення особистого селянського господарства.
Позивач вважає, що дані рішення є незаконними, винесені з порушенням Земельного законодавства України, порушують гарантовані йому права та охоронювані інтереси.
З огляду на викладене звернулася до суду за захистом порушеного права.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить на праві власності будинок АДРЕСА_1. ОСОБА_2 є власником 1/3 частини будинку, що підтверджується договором купівлі-продажу від 19.04,2008 року(а.с.7). 1/3 частина вказаного будинку належить ОСОБА_4. 1/3 частина вказаного будинку належить ОСОБА_3, що підтверджується технічним паспортом па будинок від 30.04.2007 року (а.с.8-11).
Вищезазначений будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1316га. Порядок користування земельною ділянкою між співвласниками не визначений і досягти домовленості з приводу користування землею вони не можуть, що підтверджується рішенням Іртиського міського суду Київської області від 17.06.2013 року (а.с.65-70).
Рішенням 96 сесії 5 скликання Ірпінської міської ради №5635-96-V від 26 жовтня 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозволено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0316 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Рішенням 96 сесії 5 скликання Ірпінської міської ради №5607-96-V від 26 жовтня 2010 року ОСОБА_3 дозволено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10га та площею 0,0316 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
Рішенням 10 сесії 6 скликання Ірпінської міської ради №456-10-VI від 14 квітня 2011 року була затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання Державних актів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Передано безкоштовно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1036 га, з яких площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0316 га - для ведення особистого селянського господарства (а.с.14).
У жовтні 2013 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просив суд, визнати незаконними вищевказані рішення.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи в позові виходив з того, що Ірпінська міська рада при прийнятті оспорюваних рішень діяла в межах повноважень та у спосіб визначений діючим законодавством.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних міркувань.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом про визнання рішень незаконними відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України зобов'язаний, довести незаконність та протиправність рішення суб'єкта владних повноважень належними та допустимими доказами, довести те що суб'єкт владних повноважень приймаючи рішення 96 сесії 5 скликання Ірпінської міської ради від 26 жовтня 2010 року та рішення Ірпінської міської ради № 456-10-11 від 14 квітня 2011 року 10 сесії шостого скликання діяв протиправно та з порушенням норм чинного законодавства.
Колегія суддів вважає, що Ірпінська міська рада при прийнятті оспорюваних рішень діяла в межах своїх повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України, виходячи з наступного.
Стаття 144 Конституції України зазначає, що органи місцевою самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Також ч. 2 ст. 12 Закону України «Про планування і забудову території» сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах своїх повноважень, визначених законом, відповідно до Генеральних планів населених пунктів, в тому числі, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи у користування земельних ділянок.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянт не надав доказів того, що відповідач діяв протиправно або з порушенням норм чинного законодавства, що свідчить про законність оскаржуваних рішень.
Колегія суддів не вбачає в діях Ірпінської міської ради порушення норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову з вказаних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, а тому відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишає рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: