Справа № 369/11518/13-ц
провадження 2/369/4561/13
Іменем України
25.12.2013 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Сохань Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -
У листопаді 2013 року позивач звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що після смерті свого чоловіка відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира, гараж, автомобіль. Спадщину вона прийняла, так як у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контри із заявою про прийняття спадщини. Отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі не може, оскільки нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у поданих документах не визначена частка майна спадкодавця. Вона як дружина має право на ? частину даного майна, тому до складу спадщини увійшла лише ? частина майна.
Просила суд визнати за нею право власності на 3\4 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; на ? частини гаражу №180 по вул. Балукова в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області; на ? частини автомобіля Daewoo Lanos TF69Y, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; на 1/4 частини гаражу №180 по вул. Балукова в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області; на ? частини автомобіля Daewoo Lanos TF69Y, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1
У судовому засіданні позивачка та представник позивача позовні вимоги підтримали. Просили суд задоволити позов.
У судовому засіданні представник Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області просив суд вирішити спір відповідно до вимог закону.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена. Надіслала суду листа, в якому просили слухати справу у судовому засіданні у відсутність їх представника на підставі наявних доказів та матеріалів, проти задоволення позову не заперечували.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
При розгляді справи судом встановлено, що 12 вересня 2012 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ОК №252813, виданого виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Померлий ОСОБА_3 був чоловіком ОСОБА_1 що підтверджується свідоцтвом про одруження серія IІ-АК №196327, та батьком ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.36).
За ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України він не заявив відмову від неї.
Ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
У відповідності до встановленої законом черговості у першу чергу спадкують діти спадкодавця, той з подружжя, хто пережив його, та батьки.
03 жовтня 2012 року до Вишневої міської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1, а 19 лютого 2013 року - ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини після смерті чоловіка та батька відповідно.
За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.
З матеріалів справи встановлено, що за життя ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2013 року визначено, що частка майна померлого 12 вересня 2012 року ОСОБА_3 у майні, яким він володів спільно з ОСОБА_1 у квартирі № 5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становить ? частина цієї квартири.
За життя ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на гараж, а саме гараж №180 по вул. Балукова в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на гараж від 09 лютого 1999 року, виданого виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
За життя ОСОБА_3 на праві власності також мав автомобіль Daewoo Lanos TF69Y, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АІС 230514, виданого Києво-Святошинським МРЕВ.
П. 24 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року передбачено, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
При розгляді справи відповідно до ст. 10 ЦПК України судом роз'яснено право сторін на подання доказів, зокрема щодо обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК), закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) або залишення позовної заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК).
Позивачами не надано суду доказів щодо неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі, не заявлено клопотань про їх витребування, оскільки в судовому засіданні подані суду оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.
З постанови №296/02-14/02-31 від 11 травня 2013 року державного нотаріуса Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області встановлено, що підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії є не визначена частка померлого ОСОБА_3 у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, у п.12 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року передбачено, що за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Розглядаючи спори, пов'язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Позовні вимоги щодо визнання права власності не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За таких обставин суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено порушення її права, оскільки в матеріалах спадкової справи відсутня відмова нотаріуса по всьому спадковому майну, наявність судового рішення про визначення частки в квартирі.
Керуючись постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, ст.ст.370, 372, 1223-1268 ЦК України, ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.С. Пінкевич