Яготинський районний суд Київської області
справа № 382/2856/13-ц
2/382/1068/13
27 грудня 2013 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Бурзель Ю.В.,
при секретарі - Ковальчуку В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яготині Київської області позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" про відшкодування завданих збитків,
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.
Зазначала, що їй на праві приватної власності належать три земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області. До 2005 року вказані земельні ділянки перебували у строковому платному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» (далі - ТОВ «Агрофірма «Дружба»). Після припинення договору оренди ТОВ «Агрофірма «Дружба» продовжувало самовільно використовувати вказані земельні ділянки.
Навесні 2012 року вона, ОСОБА_1, мала намір засіяти земельну ділянку площею 2,74 га і з цією метою нею, ОСОБА_1, було придбано 350 кг посівного матеріалу сої «Київська рання» вартістю 1400 грн.
Посилаючись на те, що на початку березня 2012 року соя нею посаджена не була, так як земельна ділянка, на якій вона планувала посіяти сою, вже була засіяна ТОВ «Агрофірма «Дружба», у зв'язку із чим їй завдано збитки у вигляді упущеної вигоди, просила стягнути з ТОВ «Агрофірма «Дружба» на її користь 1400 грн. у рахунок вартості придбаного нею посівного матеріалу сої та 18900 грн. в рахунок упущеної вигоди.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Також пояснив, що розмір упущеної вигоди ОСОБА_1 було пораховано, виходячи з урожайності сої - з 1 га землі урожай сої складає 2,5, про що її повідомили у магазині, де вона купувала посівний матеріал, та середньої ціни сої за 1 тону станом на 2012 рік у сумі 2800 грн., про що їй сказали у відповідному відділі адміністрації. Таким чином, посадивши придбані 350 кг сої, ОСОБА_1 б отримала урожай сої в розмірі 6 тон 750 кг сої, які б реалізувала за 18900 грн.
Представник відповідача у судовому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на необґрунтованість таких вимог. Також пояснив, що урожайність сої є завжди різною, залежить від багатьох факторів, тому надати довідку про урожайність сої товариство не може.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Установлено та не оспорюється сторонами по справі, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Семенченко) М.Ф. на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,74 га, що розташована на території Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказана земельна ділянка до 2005 року на підставі договору оренди перебувала у строковому платному користуванні ТОВ «Агрофірма «Дружба».
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 у 2009 році зверталась до ТОВ «Агрофірма «Дружба» з проханням не займати земельну ділянку №№ 425, 592, 593 площею 8,22 га.
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Агрофірма «Дружба» з проханням розрахуватися за самовільний посів земельної ділянки площею 2,74 га, на якій вона планувала висадити зернову культуру сої, від реалізації якої отримати прибуток 18 тис. грн. Аналогічна скарга подавалась ОСОБА_1 у березні 2012 року.
Як вбачається з накладної 350 кг сої придбано ОСОБА_2
Як вбачається з відповіді ТОВ «Агрофірма «Дружба» від 19 жовтня 2010 року на час надання відповіді земельна ділянка площею 2,74 га, що знаходиться на полі №7, не засіяна.
За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином відшкодування збитків є одним із способів захисту прав та охоронюваних законом інтересів. Разом із тим вимога про відшкодування збитків має ґрунтуватись на загальних підставах відповідальності за завдану майнову шкоду, яка настає при існуванні складу правопорушення, що включає в себе такі обов'язкові елементи як: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між ними, вина заподіювача шкоди.
У судовому засіданні представник відповідача не заперечував тієї обставини, що ТОВ «Агрофірма «Дружба» обробляло належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,74 га. Однак обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що розмір упущеної нею вигоди складає 18900 грн., так як зі слів продавця посівного матеріалу урожайність сої «Київська рання» складає з 1 га 2,5 тони, а вартість 1 тони сої зі слів представника відділу адміністрації складає 2800 грн. Разом із тим надані на підтвердження упущеної вигоди докази суд вважає неналежними. Крім того як вбачається з накладної - 350 кг посівного матеріалу сої «Київська рання» було придбано ОСОБА_2, разом із тим позовні вимоги про відшкодування збитків заявлені ОСОБА_1 Як вбачається зі скарги ОСОБА_1 директору ТОВ «Агрофірма «Дружба» від 17 жовтня 2012 року від реалізації сої ОСОБА_1 мала намір одержати прибуток 18 тис. грн., а у позовній заяві ставиться питання про відшкодування збитків у розмірі 18900 грн. Також суд враховує і посилання представника відповідача на те, що вирощування сільськогосподарських культур не завжди приносить прибуток і сама ймовірність отримання прибутку, як і розмір такого прибутку, залежить від багатьох факторів. Таким чином у судовому засіданні представником позивача не доведено ні наявності причинного зв'язку між самовільним засівом ТОВ "Агрофірма "Дружба" належної ОСОБА_1 земельної ділянки та заподіянням ОСОБА_1 збитків, ні самого розміру таких збитків.
За таких обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого позивачем на підтвердження своїх вимог доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не є обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 22 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_3