Справа № 231/2268/13-ц
Провадження № 2/231/375/2013
28 листопада 2013 року Жданівський міський суд Донецької області
в складі:
головуючого судді Бузанова П.М.
при секретарі Широковій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації за володіння та користування спільною частковою власністю,
встановив:
14 жовтня 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації за володіння та користування спільною частковою власністю.
В обгрунтування позову посилається на наступні обставини:
так, вона з відповідачем знаходилась у громадянському шлюбі з вересня 2005 року, вони проживали в її квартирі за адресою АДРЕСА_1, мали спільне господарство, загальний бюджет.
05.01.2013 року, відповідач залишив її та пішов жити в свою квартиру. За час сумісного проживання вони придбали в кредит автомобіль ВАЗ 21099 - 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Тривалий час відповідач не працював, хворів, та кредит за машину вона сплачувала сама. Умови кредитного договору були виконані в повному об'ємі.
Рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 01.03.2013 року її позов було задоволено повністю і за нею було визнане право власності на ? частку автомобілю ВАЗ 21099- 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Автомобіль знаходиться у володінні та користуванні відповідача. Даним автомобілем він використовує для перевезення пасажирів в таксі. Не надає можливості користуватись вказаним автомобілем.
Добровільно відшкодувати їй матеріальну компенсацію в половину вартості автомобіля відповідач відмовляється.
Тому і просить суд стягнути на її користь матеріальну компенсацію за ? частину автомобіля марки ВАЗ 21099- 2007 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 1,6 л., кузов НОМЕР_2, легковий седан, придбаного за час сумісного проживання нею з відповідачем, в розмірі ? частини вартості автомобілю в сумі 23453 грн., згідно договору вартості якого складає 46906 грн.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу в її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про місце та час розгляду справи. Яких - небудь заперечень, чи пояснень не надав. Надав суду заяву про перенесення слухання справи на іншу дату, орієнтировочно до 20 чисел грудня. При цьому причину неявки до суду не повідомив.
Відповідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього кодексу у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-якого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
З урахуванням заяви відповідача суд не знаходить підстав для визнання неявки відповідача в суд як поважними, а тому вважає за необхідним провести заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Жданівського суду від 01.03.2013 року, було встановлено, що позивач з відповідачем проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільні доходи та несли спільні витрати.
Позивач зверталась до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, а саме автомобіля ВАЗ 21099- 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаного в кредит.
Рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 01.03.2013 року позов ОСОБА_1 було задоволено повністю і за нею було визнане право спільної часткової власності з ОСОБА_2 за кожним на ? частку автомобілю ВАЗ 21099- 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
З договору поруки (а.с. ) вбачається, що вартість вказаного автомобіля складає 46 906 грн.
Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
З матеріалів справи вбачається що позивачка не має можливості користуватись спірним автомобілем.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі,яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ( ч. 2 ст. 183 ЦК України), співвласник який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог суд виходить з того, що спірний автомобіль є неподільною річчю, тому виділити в натурі будь- яку його частку неможливо в зв'язку з чим на користь позивача необхідно стягнути ? частину вартості автомобіля, яка складає 23453 грн.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 183, 358, 364 ЦК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної компенсації за володіння та користування спільною частковою власністю, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, матеріальну компенсацію за ? частину автомобіля марки ВАЗ 21099 - 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 1,6 л., кузов НОМЕР_2, легковий седан, який було придбано ними за час сумісного проживання з відповідачем- в сумі 23453 грн. ( двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят три гривні), згідно договору вартість якого складає 46906 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Жданівським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області суд у строки та в порядку, встановленому ст.ст. 294, 296 ЦПК України.
СУДДЯ П.М. БУЗАНОВ