36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
17.12.2013 р. Справа №917/1991/13
за позовом Прокурора Полтавського району, адреса: вул. М.Бірюзова, 32, м.Полтава, 36007 в інтересах держави
до 1.Щербанівської сільської ради, адреса: вул.Центральна, 2, м.Полтава-8, 36008
2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Полтавський обласний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України, адреса: 38751, Полтавський район, с.Розсошенці, вул. Комарова, 1
про визнання недійсним договору про встановлення особистого сервітуту
Суддя: Солодюк О.В.
Представники сторін:
від позивача: Іценко М.В., посв. в протоколі
від відповідачів:1. не з"явився; 2. не з"явився
від третьої особи: не з"явився
Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання недійсним договору про встановлення особистого сервітуту від 01.09.2010 року, укладеного між Щербанівською сільською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0021 га під розміщення пересувної малої архітектурної форми та майданчика в АДРЕСА_2 та зобов"язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,0021 га в АДРЕСА_2.
Від позивача надійшло клопотання з додатковими документами про залучення до матеріалів справи (вх. № 17670 від 10.12.13р.).
Позивач на вимогах наполягає.
Відповідач 1 в листі (вх. № 17614 від 09.12.13р.) просить вирішення спору покласти на розсуд суду. Його представник в судове засідання не з"явився. В листі (а.с. 102) відповідач просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.
Відповідач 2 відзив на позов не надав, в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 96).
Третя особа пояснення по справі не надала. Представник третьої особи в судове засідання не з"явився. Ухвала від 21.11.13р. повернулася до суду з посиланням органу зв"язку «за закінченням строку зберігання».
Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою, зокрема, повідомленою стороною, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Копія ухвали суду від 21.11.2013р. була надіслана на адресу третьої особи, вказану у позові. Таким чином, третя особа належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання.
Згідно ч.3 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору продовжено.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В засіданні суду 17.12.13р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення оформлено та підписано згідно ст. 84 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Рішенням 39 сесії 5 скликання Щербанівської сільської ради від 26.08.2010 р. «Про укладення договору особистого строкового земельного сервітуту під розміщення пересувної малої архітектурної форми та майданчика ФОП ОСОБА_1» (а. с. 16) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж особистого строкового земельного сервітуту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під розміщення пересувної малої архітектурної форми та майданчика в АДРЕСА_2 та вирішено укласти із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0021га під розміщення пересувної малої архітектурної форми та майданчика в АДРЕСА_2.
На підставі вказаного рішення, 01.09.2010 року між Щербанівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір про встановлення особистого сервітуту (а.с. 8-11), за умовами якого особистий сервітут встановлюється відносно земельної ділянки площею 0,0021 щодо земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_2 та яка перебуває у постійному користуванні Полтавського обласного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України (Державний акт на право постійного користування землею, серія ПЛ. № 19-00121 від 13.06.95р., а.с. 48).
В договорі сторони погодили строк дії договору, порядок розрахунків, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін та інші умови, необхідні для даного виду договорів.
Прокурор, в позові зазначає, що в зв'язку з недотриманням порядку надання землі у користування, договір сервітуту підлягає визнанню недійсним. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності, а саме зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути земельну ділянку.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Відповідно до частини третьої ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною першою ст. 215 ЦК України також встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 203 ЦК особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Пунктом 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України, п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Як вказує в позові позивач, вказана земельна ділянка на момент укладення договору особистого строкового земельного сервітуту перебувала за межами населеного пункту, а повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів - здійснювала Полтавська районна державна адміністрація.
Підтвердження того, на момент прийняття рішення 39 сесії 5 скликання Щербанівської сільської ради від 26.08.10р. земельна ділянка була за межами населеного пункту є те, що земельну ділянку по вул. Комарова відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 28.09.11р.(а.с. 155) включили до меж с. Розсошенці Полтавського району.
Цей факт підтверджується наданими Щербанівською сільською радою документами викопіювання земельної ділянки АДРЕСА_2:
- рішення 24 сесії 5 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району від 14.08.08р. про погодження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни межі с. Розсошенці Щербанівської сільської ради (а.с. 144);
- рішення 7 сесії 6 скликання Полтавської обласної ради від 28.09.11р. про зміну меж с. Розсошенці Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с.155);
- картографічна схема меж с. Розсошенці, погоджена начальником відділу Держкомзему в Полтавському районі, начальником відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, Головним державним санітарним лікарем Полтавського району, начальником управління культури Полтавської облдержадміністрації, директором ДП «Полтавське лісове господарство», начальником державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, Щербанівським сільським головою (а.с.85-86).
Вищезазначений факт підтверджується також витягом з розробки по формі 6 зем по Щербанівській сільській раді станом на 01.01.2011 р. та 01.01.2012 р.(а.с.107-110), копією проекту землеустрою щодо встановлення і зміни межі с. Розсошенці Щербанівської сільської ради Полтавського району (а.с. 112-166).
При виявленні вказаних порушень, прокуратурою Полтавського району 11.04.12р. внесено протест про скасування рішення 39 сесії 5 скликання Щербанівської сільської ради від 26.08.10р.
Рішенням 15 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 17.05.12р. «Про розгляд протесту прокуратури Полтавського району»(а.с.20) рішення 39 сесії 5 скликання Щербанівської сільської ради від 26.08.10р. скасоване, як незаконне.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову, а спірний договір має бути визнаний недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону відповідно до ч. 2 ст. 203 і ст. 215 ЦК України, оскільки укладений відповідачем - Щербанівською сільською радою без необхідного обсягу повноважень на укладення договору про встановлення особистого сервітуту.
Частиною третьою статті 207 ГК України передбачено, що у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Згідно пункту 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.
Згідно статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків
Враховуючи те, що правочин визнається недійсним, вимога прокурора про зобов"язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,0021 га в АДРЕСА_2 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Положенням п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. визначено, що, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
На підставі матеріалів справи, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати на майбутнє недійсним договір про встановлення особистого сервітуту від 01.09.10р., укладеного між Щербанівською сільською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0021 га під розміщення пересувної малої архітектурної форми та майданчика в АДРЕСА_2.
3. Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,0021 га в АДРЕСА_2.
4. Стягнути з Щербанівської сільської ради, адреса: вул.Центральна, 2, м.Полтава-8, 36008, ідентифікаційний код 24565876 в доход Державного бюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001- 573,50 грн. судового збору.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1 в доход Державного бюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001- 573,50 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Солодюк О.В.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 грудня 2013 року.
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України