Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
від "25" грудня 2013 р. Справа № 906/1687/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Тимошенко В.М., довіреність №63 від 04.03.2013р.;
від відповідача: не з'явився;
за участю прокурора Дедяєвої О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (м.Бердичів)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 19149,90грн.
Прокурором в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради пред'явлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 19149,90грн., з яких: 17886,55грн. основного боргу, 980,20грн. пені, 261,93грн. річних та 21,22грн. інфляційних.
Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 17.12.2013р. надав обґрунтований розрахунок орендної плати, пені, 3% річних та інфляційних, відповідно до якого заборгованість з орендної плати становить 16870,30грн., пені 905,56грн., 3% річних 424,34грн., інфляційних 76,84грн. (а.с.84-88).
Заяву про зменшення позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України, представником позивача не надано.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.81).
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 06 вересня 2011 року між Відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (орендодавець, позивач) та ФОП ОСОБА_2 (орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна №801 (а.с.10-12), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до рішення виконкому Бердичівської міської ради від 21.07.2011р. №372 в строкове платне користування нежилі приміщення за адресою:АДРЕСА_1, площею 45,30 кв.м., вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить 52247,00грн. станом на 31.03.2011р.
Вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акту прийому-передачі вказаного об'єкта (п.2.1 Договору оренди №801).
Орендна плата визначається відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), враховуючи пропозиції учасника конкурсу на право оренди комунального майна та рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 21.07.2011р. №372 і становить (917,50+20% ПДВ)грн. х місячний індекс інфляції за місяць станом на 30.04.2011р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.1, 3.2 Договору оренди).
Додатковою угодою №1 від 20.05.2013р. до Договору оренди №801 сторони внесли зміни в п.3.1 договору та виклали в такій редакції:
" Орендна плата визначається на підставі рішення Бердичівської міської ради від 25.04.2013 №623 "Про застосування орендних ставок за використання комунального майна територіальної громади м.Бердичева", відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", даного додатку, розрахунку і становить (1059,65х20% ПДВ)грн. х на місячний індекс інфляції за місяць станом на 31.05.2013р. та нараховується з 01.05.2013р."
Пунктом 3.3 Договору оренди №801 від 06.09.2011р. сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в 15- денний термін наступного за звітним періодом місяця.
Пунктом 5.5 договору оренди передбачено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
На виконання умов договору оренди №801 орендодавець - Відділ комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування вищевказане приміщення за адресою:АДРЕСА_1.
Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 06.09.2011р., підписаний між орендодавцем та орендарем (а.с.12 на звороті).
Відповідач - ФОП ОСОБА_2 зобов'язань по Договору оренди нежитлового приміщення №801 належним чином не виконував, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість з орендної плати.
Позивачем неодноразово направлялись претензії від 04.07.2012р. №239, від 19.07.2012р. №289, від 22.08.2012р. №363, від 18.09.2012р. №405, від 19.10.2012р. №452, від 21.11.2012р. №482, від 20.12.2012р. №529, від 29.01.2013р. №29, від 20.02.2013р. №53, (а.с.17-25) сплатити заборгованість.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, дію вказаного вище договору достроково припинено, про що письмово повідомлено ФОП ОСОБА_2 листами від 20.03.2013р. №86, від 24.04.2013р. №120, від 28.05.2013р. №189, від 24.06.2013р. №221, від 30.09.2013р. №331, від 17.10.2013р. №353 (а.с.26-31)
30.09.2013р. відповідачем повернуто об'єкт оренди орендодавцю з підписанням акта приймання-передачі (а.с.32), проте заборгованість з орендної плати залишилась несплаченою.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати, позивач та прокурор посилаються на обставини припинення дії договору оренди від 06.09.2011 року №801 та невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендних платежів в розмірі 17886,55грн. за період з червня 2012 року по вересень 2013р.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось, пунктом 3.3. договору оренди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в 15- денний термін наступного за звітним періодом місяця.
З матеріалів справи вбачається, що за період користування орендованим приміщенням (вересень 2011р.-вересень 2013р.) відповідачу нараховано орендну плату на загальну суму 28440,60грн. (а.с.84).
Як встановлено судом, відповідач здійснив часткове погашення боргу на суму 10130,30грн.
Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом, у відповідача існує заборгованість по орендній платі в розмірі 16870,30грн.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 16870,30грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимога в частині стягнення 1016,25грн. заборгованості з орендної плати необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач відповідно до п.3.5 Договору за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 980,20грн.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Пунктом 3.5 Договору сторони встановили, що якщо орендна плата перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, то додатково до орендної плати стягується пеня на користь орендодавця, відповідно до чинного законодавства України, пеня в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.
Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір пені за період з червня 2012р. по вересень 2013р. складає 988,81грн., проте позивач просить стягнути 980,20грн., що є його правом.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 261,93грн. 3% річних та 21,22грн. інфляційних.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір 3% річних становить 316,44грн., проте позивач просить стягнути 261,93грн. 3% річних, що є його правом.
Інфляційні в розмірі 21,22грн. нараховані обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково на суму 18133,65грн., з яких: 16870,30грн. - основного боргу, 980,20грн. - пені, 261,93грн. - 3% річних, 21,22грн. - інфляційних.
В частині стягнення 1016,25грн. основного боргу господарський суд відмовляє в позові за недоведеністю.
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
на користь Бердичівської міської ради в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (13301, м.Бердичів, пл.Центральна, 1 код 25308153)
- 16870,30грн. - основного боргу;
- 980,20грн. - пені;
- 261,93грн. - 3% річних;
- 21,22грн. - інфляційних.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
- в дохід Державного бюджету України 1629,20грн. судового збору.
4. Відмовити в позові в частині стягнення 1016,25грн. основного боргу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 2прим.
1- в справу
2- відповідачу (рек. з повід.)