Ухвала від 21.05.2013 по справі 9101/110024/2012

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. справа № 2а/0470/5075/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року

у адміністративній справі № 2а/0470/5075/12 за позовом Громадської організації водного клубу "КОМУНАРІВЕЦЬ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року частково задоволено адміністративний позов Громадської організації водного клубу "КОМУНАРІВЕЦЬ", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09 квітня 2012 року № 0001591501, та відмовлено у задоволенні вимог позивача про визнаня неправомірними дій відповідача щодо складення акту камеральної перевірки податкової звітності по земельному податку від 21 грудня 2011 року № 2931/15-342.

Не погодившись з постановою суду, представник відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце апеляційного перегляду даної справи, проте явку в судове засідання своїх представників не забезпечили, заяв про відкладення судового засідання не подавали, у зв'язку з чим, судова колегія керуючись ч.4 ст.196 КАСУ визнала, що неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, відповідно до ст.41 КАСУ без застосування технічного засобу фіксування судового процесу..

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим повідомленням-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 30.12.2011 року № 0001611503, отриманим Громадською організацією водний клуб «Комунарівець» 16.01.2012 року, позивачу на підставі акту перевірки № 2931/1503/24602896 від 22.12.2011 року, яким встановлено порушення ст.2, ст 8 Закону України № 2535-ХІІ «Про плату за землю» від 03.07.1992 року, згідно підпункту 54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу «а» п. 4.1.4 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - земельний податок з юридичних осіб - 299500,95 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення 25.01.2012 року було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області скаргу, якою за результатами скарги позивача було прийнято рішення № 5344/10/10-014 від 27.03.2012 року про правомірність висновків акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська стосовно заниження позивачем у 2009, 2010 роках та 10 місяців 2011року податкових зобов'язань по земельному податку у загальній сумі 226045,34 грн., та застосування штрафних санкцій у загальній сумі 46339,78 грн. на підставі пункту 123,1 статті 123 ПК України, висновки ДПІ щодо донарахування земельного податку за листопад та грудень 2011 року у сумі 13563,42 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 3390,85 грн. визнано неправомірними (передчасними), у зв'язку з чим ДПС у Дніпропетровській області скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в частині збільшення грошового зобов'язання по земельному податку у розмірі 27125,83 грн. (основний платіж 13563,42 грн., штрафні санкції - 13562,41 грн.), а в іншій частині залишено скаргу позивача на це рішення без задоволення.

19.04.2012 року позивачем отримано нове податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 09.04.2012 року № 0001591501, яким згідно п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до абзацу «а» п.4.1.4 ст.17 Закону № 2181-ІІІ, п.120.1 ст.120 ПК України, а також на підставі акта перевірки, яким встановлено порушення ст.6 Закону України «Про плату за землю» та п.274 Податкового кодексу України, позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» на 272385,12 грн. (за основним платежем - 226045,34 грн., за штрафними санкціями - 46339,78 грн.).

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач: в порушення п.54.3 ст.54 ПК України в оскаржуваному повідомленні-рішенні не зазначив, на якій правовій підставі податковим органом здійснюється збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - земельний податок; незаконно послався на положення абзацу «а» п.4.1.4 ст.17 Закону № 2181-ІІІ, який встратив чинність з 01.01.2011 року; безпідставно послався на п.120.1 ст.120 ПК України, оскільки в акті перевірки не було встановлено порушення позивачем строків подання податкових декларацій, відповідальність за яке передбачена в даній нормі, та не врахував, що цією нормою не визначаються підстави для здійснення податкового перерахунку; необґрунтовано донарахував податкове зобов'язання за 2011 року посилаючись на порушення Закону України «Про плату за землю», який втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу, та донарахував податкове зобов'язання за 2009-2010 р.р. посилаючись на положення ст.274 Податкового кодексу України, який почав діяти лише з 01.01.2011 року; неправильно зазначив про порушення позивачем ст.6 Закону України «Про плату за землю», оскільки в дійсності земельна ділянка по вул..Комунарній в м.Дніпропетровську згідно даних державного земельного кадастру належить до земель несільськогосподарського призначення

За наведених обставин, суд першої інстанції визнав оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення невмотивованим, безпідставним, та таким, що прийнято без встановлення обставин, які мають значення для вирішення питання про наявність, або відсутність підстав на збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем - земельний податок. Зокрема, без врахування факту відсутності заборгованості позивача станом на 16.06.2011 року, що встановлено рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська у кримінальній справі № 1-313/11 по обвинуваченню голови правління позивача ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України, та того, що позивач є некомерційною організацією, що створювалася та реєструвалася виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради саме з метою забезпечення зберігання особистих транспортних засобів громадян та човнів, а також для ведення водного господарства щодо забезпечення виконання екологічних засобів для збереження Дніпра, і жодних організацій з метою здійснення підприємницької діяльності позивач не створював.

Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для визнання неправомірни самостійного визначення податковим органом зобов'язання позивачу, та про неправомірність застосування до позивача положень п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи стосовно протиправності прийнятого ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2012 року № 0001591501. Не вбачається підстав для скасування рішення суду першої інстанції по цій справі також в частині відмови позивачу у визнанні протиправним акту перевірки перевірки, оскільки складаючи цей акт відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та на їх виконання по проведенню перевірок.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Попередній документ
36410836
Наступний документ
36410838
Інформація про рішення:
№ рішення: 36410837
№ справи: 9101/110024/2012
Дата рішення: 21.05.2013
Дата публікації: 30.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: