"06" серпня 2013 р. справа № 2а/0470/2009/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Божко Л.А. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року
у адміністративній справі № 2а/0470/2009/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтехмонтаж" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області та головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Бутенко Світлани Володимирівни про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року частково задоволено адміністративний позов ТОВ "Східтехмонтаж", визнано протиправними висновки Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, викладені в акті перевірки від 19.01.2011 р. № 20-23/3-37172727 щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "Східтехмонтаж" та ТОВ "Оптдевайс" і його контрагентами за період з 10.08.2010 р. по 31.12.2010 р., та у вересні 2010 року. Циією ж постановою суд першої інстанції зобов'язав Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію у Дніпропетровській області відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, подану ТОВ "Східтехмонтаж". У задоволенні решти вимог позивача судом відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на приписи Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 18 квітня 2008 року № 266, та вказує, що за результатом проведеної перевірки підприємства позивача не було визначено податкове зобов'язання з донарахування сум ПДВ через виявлення завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту за звітний період, тому відомості щодо встановлених порушень було занесено до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань без процедури узгодження та винесення податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Східтехмонтаж" зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 09.08.2010 р., та з 10.08.2010 р. перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ у Дніпропетровській області (а.с. 17, 40). Згідно свідоцтва № 100299446 від 27.08.2010 р., підприємство зареєстровано платником ПДВ (а.с. 39).
Оскаржуваний у цій справі акт № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р. (а.с. 41-50) був складений відповідачем за результатом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Східтехмонтаж", проведеної Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області на підставі направлення від 10.01.2011 р. № 4 (а.с.109), згідно п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПКУ, відповідно до наказу виконуючого обов'язки начальника Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області Голосуй Е.Е. від 10.01.2011 р. № 18 (а.с.108), з яким було ознайомлено директора ТОВ "Східтехмонтаж", про що свідчить його підпис на зазначених документах (а.с. 108, 109), а також з урахуванням постанови слідчого слідчої групи податкової міліції ДПА України - виконуючого обов'язки начальника СВ ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська майора податкової міліції Білова Р.О. від 04.01.2011 р. (а.с.110)
Зазначена перевірка позивача була проведена з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи ТОВ "Східтехмонтаж", яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Оптдевайс" за період з 10.08.2010 р. по 31.12.2010 р., і за висновками цієї перевірки, ТОВ "Східтехмонтаж" в порушення абз.«а» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПКУ, завищено податкові зобов'язання за вересень 2010 року на суму 950 000 грн., а також, в порушення п.198.6 ст.198 ПКУ, завищено податковий кредит за вересень 2010 року на суму 902 500 грн., у зв'язку з чим, задекларовані ТОВ "Східтехмонтаж" податкові зобов'язання за вересень 2010 року в сумі 950 000 грн. за результатами перевірки зменшено до 0 грн., податковий кредит за вересень 2010 року в сумі 902 500 грн. також зменшено до 0 грн.
Зазначені висновки податкового органу, викладені у акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., обґрунтовані встановленням факту відсутності поставок товарів, та укладення позивачем угод без мети настання реальних наслідків. При цьому, податковий орган посилається на положення ч.1, ч.5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, та вважає ці угоди нікчемними в силу припису закону, як такі, що суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, у зв'язку з чим, робить висновок про порушення платником податків абз. "а"п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПКУ, що призвело до завищення податкових зобов'язань за вересень 2010 року в розмірі 950 000 грн., а також про порушення п. 198.6 ст.198 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2010 року в розмірі 902 500 грн. (а.с. 49-50).
Як вбачається з акту перевірки, при її проведенні податковим органом використано податкову декларацію ТОВ "Східтехмонтаж"з податку на додану вартість за вересень 2010 р. (вих. від 19.11.2010 р. № 72373), додаток № 5 до декларації з ПДВ за вересень 2010 р. "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", установчі документи ТОВ "Східтехмонтаж", пояснення директора Алексєєва Г.М., акт невиїзної документальної перевірки ТОВ "Оптдевайс"від 26.11.2010 р. № 4943/23-20/36900457, копію довідки Кіровського РВ ДМУ УМВС, а також дані інформаційних ресурсів податкових органів (АІС "Аудит", Бест Звіт, АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") (а.с. 44).
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції спираючись на положення п.75.1 ст.75, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п..п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, п.п.78.5 ст.78, п.п.81.1 ст.81, п.85.2 ст.85 ПКУ визнав, що при проведенні перевірки ТОВ "Східтехмонтаж" Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області було допущено ряд порушень норм чинного законодавства України, зокрема, позапланову виїзну документальну перевірку позивача фактично проведено не за місцезнаходженням платника податків, а у приміщенні податкового органу на підставі документів, отриманих не від платника податків, а на підставі інформації, що отримана податковим органом з інформаційних баз даних, та інших органів державної податкової служби України. При цьому, посилаючись на приписи п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, та п.3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок), суд першої інстанції дійшов висновку, що Акт перевірки ТОВ "Східтехмонтаж" від 19.01.2011 р. № 20-23/3-37172727 не відповідає вимогам зазначеного вище Порядку.
Судова колегія не погоджуючись з наведеними вище висновками суду першої інстанції зазначає, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Східтехмонтаж" була проведена Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області відповідно до п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (а.с.41), згідно якого підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Перевірка діяльності позивача була призначена наказом виконуючого обов'язки начальника Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області Голосуй Е.Е. від 10.01.2011 р. № 18 (а.с.108) на підставі постанови слідчого слідчої групи податкової міліції ДПА України - виконуючого обов'язки начальника СВ ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська майора податкової міліції Білова Р.О. від 04.01.2011 р. (а.с.110), про що позивач був обізнаний, оскільки належним чином ознайомлений з наказом (а.с. 108, 109)
Обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки - визначений п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України
При цьому, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України обов'язок платника податків для цілей оподаткування вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту - платникам податків забороняється.
Згідно п.44.3. ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (п.44.4. ст.44 ПКУ), а у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. (п.44.5. ст.44 ПКУ)
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у порядку визначеному п.44.5. ст.44 ПКУ, письмово у п'ятиденний строк з дня викрадення документів, не повідомляв орган державної податкової служби за місцем обліку, а тільки під час перевірки заявив про викрадення у нього документів 28.12.2010 року, на підтвердження чого надав довідку Кіровського райвідділу м.Дніпропетровська без дати, номер та незасвідчену печаткою
Наведених вище обставин та положень податкового кодексу, суд першої інстанції до уваги не узяв, не перевірив доводи позивача про викрадення у нього документів, не отримав підтвердження такої обставини належними доказами, та не врахував, що позивач по справі так і не відновив втрачених документів як цього вимагає закон, та відповідно не надав відновлені документи податкового органу після проведеної перевірки, як це визначено ст.44 ПКУ.
Відповідно до вимог ст.83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків під час проведення перевірок є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Тобто, податковий кодекс визначає, що висновки перевірки мають формуватися не тільки на первиних документах платника податків, а й на податковій інформації, перелік якої наведено в статті 72 ПКУ, та до якого входить інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; а також від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування.
Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про невиконання позивачем свого обов'язку про надання контролюючому органу первинних документів до початку перевірки, під час перевірки та після її закінчення, а також про те, що позивач до наступного часу не скористався своїм правом надати до контролюючого органу та до суду для огляду первинні документи, які визначені в акті перевірки як відсутні, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість та незаконність висновків податкового органу за результатом проведеної стосовно позивача перевірки без дослідження первинних документів ТОВ"Східтехмонтаж" - є безпідставними, оскільки орган ДПС як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій по проведенню перевірки позивача без дослідження первиних документів позивача (з підстав їх ненадання), а на підставі податкова інформація, судових рішень, та іншої інформації, що отримана податковим органом з інформаційних баз даних, та інших органів державної податкової служби України
Таким чином, при зазначених обставинах судова колегія вважає вимоги ТОВ "Східтехмонтаж" неправомірними та такими, що не грунтуються на положеннях чинного законодавства, не підтверджені матеріалами справи, а отже, такими, що не підлягають задоволенню.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача, які стосуються протиправності висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, судова колегія бере до уваги, що в цій частині висновки суду мотивовані не зазначенням відповідачем в акті перевірки чіткого змісту допущеного ТОВ "Східмонтаж" порушення, не дослідженням угод, які податковими органами визнаються нікчемними, не зазначенням дати укладання цих угод, їх номери, та контрагентів, з якими укладено ці угоди, не дослідженням обставин укладення таких угод, та предмету і умов їх виконання, порядку розрахунків, а також факту реального виконання зазначених угод (або їх невиконання, що свідчило б про їх безтоварність)
Як вбачається з матеріалів справи, саме за наведених обставин, суд першої інстанції визнав необґрунтованими та недоведеними наведені в акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем вимог абз. "а"п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198 ПКУ, та про завищення ним податкових зобов'язань за вересень 2010 року в розмірі 950000 грн., і завищення податкового кредиту за вересень 2010 року в розмірі 902500 грн.
Проте, судова колегія повертаючи до вище викладеного, акцентує увагу на тому, що позивач не надав контролюючому органу первиних документів за перевіряємий період, також як і не надав їх суду, що свідчить про невиконання позивачем свого обов'язку зберігати документи, якими підтверджується його господарська діяльність та про невиконання позивачем відновити зазначені документи протягом 90 днів, а відповідно і право контролюючого органу здійснити перевірку на підставі іншої податкової інформації (згідно ст.83 ПКУ), в якій зафіксовано дані про господарську діяльність позвача за період з 10.08.2010 р. по 31.12.2010 р., та у вересні 2010 року.
Відтак, судова колегія звертає увагу на те, що нормами, які визначають обсяг документів, необхідний і достатній для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є п. 6 ст. 198 і ст. 201 ПК України, а документом, що дає право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту платника, є податкова накладна, яка належно оформлена та належно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, нормами, що обґрунтовують право позивача на включення ПДВ до складу податкового кредиту, та витрат - до валових витрат платника, є пп.1 і 3 ст.198, п.п.1 п.1 і п.2 ст. 138 ПКУ, що вимагають: підтвердження факту здійснення господарської операції із придбання (виготовлення) товарів, робіт (послуг), що підтверджується первинними документами про здійснення господарської операції (ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»); пов'язаності операції, за якою виникла можливість включення ПДВ до складу податкового кредиту платника, а витрат на придбання товарів - до складу валових витрат, з господарською діяльністю платника, що визначається з метою використання в оподаткуванні (ст. 5 ПК), за пп.36 п.1 ст.4 Кодексу.
Підтверджують пов'язаність придбання товарів, робіт (послуг) з господарською діяльністю документи, що вказують, на які саме виробничі потреби платник використав придбані в контрагента товари, роботи (послуги).
З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит та витрат - до валових витрат платника -є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.
Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку платника податків.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до податкових зобовязань, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ «Східтехмонтаж» відсутні трудові ресурси для здійснення фінансово-господдарської діяльності, на цьому підприємстві згідно звіту ІДФ працює одна особа, перевірка наявності у позивача основних засобів та нематиральних активів є неможливою у зв'язку з тим, що цим товариством не подавалася декларація по податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, а інші документи первинного бухгалтерського та податкового обліку за твердження директора ТОВ були у нього викрадені. За вказаних обставин, позивачем також не підтверджено господарську діяльність з ТОВ «Оптдевайс» та ТОВ «ДООРС», які в свою чергу не мають належного підтвердження господарських взаємовідносин з позивачем та не знаходяться за своїм місцезнаходженням, що підтверджено фактами, викладеними Васильківською ОДПІ Київської області у акті перевірки від 26.11.2010 р. № 4943/23-20/36900457 ТОВ "Оптдевайс" щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р. (а.с. 44-47, 48), рішенням судів і поясненнями засновника та колишнього керівника ТОВ «Оптдевайс», який не вів будь-якої діяльності, не підписував документів та не звітував з вересня 2010 року у зв'язку передачею своїх корпоративних прав на ТОВ «Оптдевайс» третім особам, і про те, що він залишається засновником вказаного товариства не знав, та ніякого відношення до діяльності товариства не має.
Коли податкові накладні виписані та підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, то це не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних, а отже податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства не можуть слугувати документом, який підтверджує право на включення до податкового кредиту суми ПДВ.
За вказаних обставин, судова колегія погоджується з доводами податкового органу щодо відсутності у позивача законних підстав на формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за рахунок господарських операцій ТОВ "Оптдевайс", з яким фактично ця операція не мала реального характеру та зводилась лише до створення формального перерахунку грошових коштів та формування деяких документів, що не було пов'язано з дійсним рухом активів, та з метою штучного формування податкової вигоди у податковому обліку як у позивача так і у інших осіб.
Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Таким чином, у процесі встановлення обставин у справі судом першої інстанції не було враховано, що в діях позивача вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету і надання податкової вигоди іншим особам, а податковим органом повною мірою доведено, що відомості, які містяться в перевірених документах позивача, є недостовірними, що свідчить про укладення ним нікчемного правочину.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції було помилково застосовано норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, що привело до постановлення незаконного рішення у цій справі.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що вирішуючи спір у цій справі суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач своїми діями по проведенню та оформленню акту перевірки не міг порушити права чи законні інтереси позивача, оскільки такий акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише формою фіксації податкової інформації, яка використовується податковими органами, та є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції.
Що стосується занесення відповідачем до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів нарівні ДПА України, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Зазначена інформація заноситься за підсумком перевірок по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, а результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість можуть уточнюватися за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення. Тобто, у разі підтвердження позивачем господарських операцій з ТОВ «Оптдевайс» та іншими контрагентами, до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів нарівні ДПА України мають бути внесені внесені відповідні зміни.
Оскільки під час судового розгляду даної справи, позивачем не підтверджено належними доказами господарські взаємовідносини з його контрагентами у перевіряємий період, у суду відсутні будь-які підстави для зобов'язання відповідача внести зміни до вказаної Системи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та неправильного вирішення справи.
Таким чином, постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202 ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області - задовольнити
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року - скасувати.
У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтехмонтаж" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області та головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Бутенко Світлани Володимирівни - відмовити у повному обсязі.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Д.В. Чепурнов