"17" жовтня 2013 р.справа № 2а/0470/5034/12
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Манцова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року
у адміністративній справі № 2а/0470/5034/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН» про стягнення заборгованості у сумі 86 906, 51 грн., -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року задоволено адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН» на користь Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області заборгованість в сумі 86 906, 51 грн.
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача. Разом з тим, на обґрунтування апеляційної скарги, відповідач послався лише на те, суд першої інстанції позбавив його права на захист прав та інтересів, чим порушив вимоги ст. 2,7,9,59 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про неможливість участі представника відповідача в судовому засіданні 05.10.2012 року суд був повідомлений письмово заздалегідь листом від 01.10.2012 року, в якому вказувала причина неможливості явки представника відповідача з підстав перебування у терміновому службовому відрядженні, у зв'язку з чим розгляд справи відповідно до ч.3 ст.128 КАСУ повинен був відкладений. Інших доводів незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідач в апеляційній скарзі не навів.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказуючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, і безпідставність доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а справу в апеляційному суді розглянути за відсутності його представника.
Позивач по справі належним чином повідомлявся про час та місце апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції у цій справі, що підтверджено поштовим зворотнім повідомленням. Проте, в судове засідання представник позивача не прибув, заяв від відповідача про відкладення розгляду справи, або пояснень про причину неявки його представника до суду не надходило
Наведені вище обставини, відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАСУ надають судовій колегії можливість розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі на підставі наявних у справі доказів.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на момент розгляду справи відповідачем суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 86 906, 51 грн., залишаються не відшкодованими, суд, враховуючи п. 6.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на те, що відповідно до пункту 2.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року основними завданнями управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи, засади і механізми функціонування загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за його рахунок видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Підприємства та організації, до них відноситься і відповідач, з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Пункт 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зазначає, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Зі змісту наведеної норми Інструкції вбачається, що обов'язок оплатити суму різниці в пенсіях є безумовним і його виконання не поставлено в залежність від наявності або відсутності коштів (прибутку) у платника.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б""з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач отримував, але розрахунки з пенсійним органом своєчасно не провів, у зв'язку з чим станом на 01.10.2011 року заборгованість відповідача склала - 86906,51 грн., що підтверджується Карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 та Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень, липень, серпень, вересень 2011 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у цій справі, і колегія суддів вважає постанова суду першої інстанції такою, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН» - залишити без задоволення
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року - залишити без змін
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов