"23" квітня 2013 р.справа № 2а-4080/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Нагорної Л.М.
при секретарі судового засідання: Шелепової О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2011 року
у адміністративній справі № 2а-4080/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про протиправність дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2011 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська щодо відмови позивачці у призначенні пенсії державного службовця починаючи з 14.01.2010 року з урахуванням у складі заробітної плати винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу, надбавки за спеціальне звання та середньомісячного розміру матеріального допомоги, та зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 14.01.2010 року з урахуванням у складі заробітної плати винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу, надбавки за спеціальне звання та середньомісячного розміру матеріального допомоги
У апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судом не взято до уваги положення частини 3 статті 33 Закону України «Про державну службу» та постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби»від 03 травня 1994 року № 283.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 з 14.01.2010 року вийшла на пенсію державного службовця з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у АНД районі м Дніпропетровська, і для призначення пенсії нею була подана довідка від 14.01.2010 року № 1, від 13.01.2010 року № 5/8/05-61, № 6/8/05-61, № 7/8/05-61 про заробіток, якими зазначено, що на момент звільнення позивачка отримувала винагороду за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання та матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, з яких справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, наведеними у попередньому абзаці довідками, безспірно підтверджено, що під час роботи в органах державної податкової служби позивачка отримувала винагороду за вислугу років в розмірі 40%, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби»від 31 грудня 1996 року № 1592.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну службу»від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі -Закон № 3723-XII) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
04 лютого 2003 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»»від 16 січня 2003 року N 432-IV, яким внесено зміни до зазначеного закону та доповнено його статтею 371, якою визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям. Зокрема, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до статті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»- на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.
Враховуючи те, що згідно наказу ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська від 01.07.2008 року № 96-0 «Про виплату винагороди за вислугу років», позивачка фактично отримувала перед звільненням з роботи та виходом на пенсію державного службовця зазначену винагороду за вислугу років в розмірі 40 % та з неї проводилась страхові відрахування, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними відмову відповідача у призначенні позивачці пенсії державного службовця починаючи з 14.01.2010 року з урахуванням у складі заробітної плати винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу, та зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська перерахувати пенсію з урахуванням зазначеної надбавки.
Що стосується позовних вимог про включення в розрахунок пенсії середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, то за змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці»(далі -Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(далі -Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що надбавки за спеціальне звання та матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, є правильним, оскільки перевага має надаватись не положенням законів № 3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин -стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788-XII.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.
Оскільки рішення Верховного суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції законним та не підлягаючим скасуванню з підстав, що наведені в апеляційній скарзі пенсійного органу, які до того ж не не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухваленого у цій справі судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська - залишити без задоволення
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2011 року - залишити без змін
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, що передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: Л.М. Нагорна