"15" листопада 2013 р. справа № 2а-8103/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 17 лютого 2012 р. у справі № 2а-8103/11 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій,-
"19" вересня 2011 р. позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату позивачу, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2004 - 2011 роки в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком
. Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 21.09.2011 р. позовні вимоги пред'явлені за період до 18.03.2011 року - залишено без розгляду.
Постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 17 лютого 2012 р. у справі № 2а-8103/11, прийнятої за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірними дії відповідача. Зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити позивачу суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 2011 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахування різниці, яка фактично виплачена.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, в позові відмовити.
Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 197 КАС України, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач має статус учасника бойових дій і користується пільгами, встановленими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У 2011 році позивачу сплачено 460 грн. щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 177 від 18.02.2004р. "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про жертви нацистських переслідувань".
Колегія суддів вважає за можливе погодитись з судом першої інстанції про протиправність таких дій відповідача.
Так, на момент виплати позивачу грошової допомоги, розміри виплат щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій встановлено ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено в редакції Закону, відновленої згідно Рішення Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008р., а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, встановленими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На 2011 рік (станом на час отримання допомоги) дія відповідної статті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема, Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" не зупинялася та не змінювалася.
Таким чином, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, у даних правовідносинах застосуванню підлягає саме Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України № 177 від 18.02.2004р. року, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову про виплату грошової допомоги до 5 травня в розмірі, який встановлений ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відсутність грошових коштів на здійснення вказаних вище виплат не позбавляє позивача, як особу, що має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, права на їх отримання. Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежує таке право наявністю фінансування.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог за 2011 рік, наведені відповідачем доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 17 лютого 2012 р. у справі № 2а-8103/11 залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 17 лютого 2012 р. у справі № 2а-8103/11 залишити без змін.
Ухвала суду відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко