"03" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/14488/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Манцова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року
у адміністративній справі № 2а/0470/14488/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року 26 січня 2012 року задоволено адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС», та визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська по визнанню нікчемними правочинів, які були укладені товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» з контрагентами-постачальниками ТОВ «Дніпроторгінвест» та ПП «Експерт Логістік», в акті перевірки від 15.02.2011 року за № 256/23-3/24427542 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «УПП ІІ «УПС» (код за ЄДРПОУ 24427542) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Дніпроторгінвест» (код за ЄДРПОУ 37212565) та ПП «Експерт Логістік» (код за ЄДРПОУ 36366302) за вересень 2010р., по ланцюгу ТОВ «Доорс» - ТОВ «Оптдевайс» - ТОВ «Дніпроторгінвест» та ПП «Експерт Логістік» - ТОВ «УПП II «УПС».
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 07.02.2011 року по 11.02.2011 року відповідно до пп.79.2 ст.79 та згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Колесніковою Вікторією Олександрівною було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «УПП II «УПС», код за ЄДРПОУ 24427542 під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Дніпроторгінвест»та ПП «Експерт Логістік»за вересень 2010р.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт за № 256/23-3/24427542 від 15.02.2011 року, за висновками якого, ТОВ «УПП II «УПС» порушено ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу у вересні 2010 року з контрагентами-постачальниками: «Дніпроторгінвест»та ПП «Експерт Логістік».
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що наведені в акті перевірки висновки податкового органу ґрунтуються на встановлених під час перевірки фактах відсутності об'єктів оподаткування ТОВ «УПП II «УПС» по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників ТОВ «Дніпроторгінвест» та ПП «Експерт Логістік» за період вересня 2010 року, в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України та частини 1 ст. 228 ЦК України, свідчить про нікчемність правочину, який порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних драв і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Задовольняючи позов у цій справі, суд першої інстанції брав до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», та на підставі аналізу положень ст.ст.203, 204, 215, 228 Цивільного кодексу України визнав, і того, що правочини, які укладені між позивачем та контрагентами, фактично не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена, - дійшов висновку про протиправність дій податкового органу по визнанню правочинів нікчемними, які були укладені ТОВ «УПП II «УПС» з його контрагентами, що свідчить про доведеність вимог позивача і необхідності їх задоволення у повному обсязі.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки оформлення висновків за результатами проведення перевірки у формі акту - є функціональним обов'язком відповідача, що закріплено в ч.1 ст.86 Податкового кодексу України та п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18/772, з аналізу яких слідує, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Тобто, акт перевірки є лише засобом документування, в той час, коли предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки (застосовані наслідки), що безпосередньо випливають з результатів перевірки, і це підтверджується змістом положень ч.1 і ч.2 ст.2, та п.1 ч.2 ст.17 КАСУ.
Враховуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні приписів КАС України, оскільки не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже й не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позовні вимоги ТОВ «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» за своєю суттю є вимогами про спростування висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки. При цьому, позивачем взагалі не зазначається в чому саме полягає порушення його прав, і які саме його права порушені в результаті наведення відповідачем в акті перевірки власної, особистої думки з приводу правовідносин позивача з його контрагентами. Тобто, акт перевірки є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.
В суді під час апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, представник позивача також не зміг привести будь-які доводи на підтвердження порушення прав позивача в результаті дій податкового органу при оформленні акту перевірки.
За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що згідно діючого законодавства оскаржувані у цій справі висновки акту перевірки, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягнуть за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені відповідачем в акті перевірки висновки - не рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, ці висновки не є обов'язковим до виконання, і самі по собі не тягннуть для позивача ніяких правових наслідків, що виключає можливість звернення позивача до суду за захистом, оскільки відсутнє порушене право позивача, і суд не має правових підстав для задоволення таких вимог позивача.
З огляду ж на положення частини 2 статті 4 КАС України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а також на принцип диспозитивності, закріплений в статті 11 КАС України, колегія суддів вважає, що позивач у справі адміністративного провадження вільний у виборі способів захисту свого порушеного права і суд не вправі за позивача вирішувати, з якими позовними вимогами йому слід звертатись до суб'єкту владних повноважень, у зв'язку з чим у разі з обранням особою при зверненні до суду способу захисту, який на переконання суду не відповідає об'єкту порушеного права, суд за результатами розгляду такої справи повинен відмовити позивачу у задоволенні таких позовних вимог, а не закривати провадження у справі, позбавляючи по суті таким чином особу самого права на звернення до суду
Таким чином, судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» щодо визнання протиправними дії державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська по визнанню нікчемними правочинів, які були укладені товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» з контрагентами-постачальниками ТОВ «Дніпроторгінвест» та ПП «Експерт Логістік», в акті перевірки від 15.02.2011 року за № 256/23-3/24427542 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «УПП ІІ «УПС» (код за ЄДРПОУ 24427542) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Дніпроторгінвест» (код за ЄДРПОУ 37212565) та ПП «Експерт Логістік» (код за ЄДРПОУ 36366302) за вересень 2010р., по ланцюгу ТОВ «Доорс» - ТОВ «Оптдевайс» - ТОВ «Дніпроторгінвест» та ПП «Експерт Логістік» - ТОВ «УПП II «УПС», у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська - задовольнити
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року - скасувати
У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов