"08" листопада 2012 р.справа № 2а-7484/11/1111
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіної О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 22 грудня 2011 року
у адміністративній справі № 2а-7484/11/1111 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради та третьої особи на стороні відповідача - Приватне підприємство «Вагран» про визнання протиправним та скасування рішення,-
Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 22 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні поданого ОСОБА_1 у липні 2011 року адміністративного позову до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради та третьої особи ПП «Вагран» щодо визнання недійсним та скасування прийнятого відповідачем по справі 14 жовтня 2004 року рішення № 1546 «про погашення та зміну правовстановлювального документу на цілу будівлю гуртожитку по пр.Університетському 21».
Позивач не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Судова колегія заслухавши пояснення осіб, що прибули в судове засідання за викликом суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Предметом спору у цій справі є рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1546 від 14 жовтня 2004 року «Про погашення та зміну право встановлювального документа на цілу будівлю гуртожитку по просп. Університетському, 21» (далі по тексту - рішення № 1546), пунктом першим якого: погашено на приватне підприємство «Вагран» договір купівлі-продажу від 29.11.2002 р. на цілу будівлю гуртожитку по просп. Університетському, 21, а пунктом другим цього рішення: оформлено право власності на зазначений цілий будинок за приватним підприємством «Вагран».
Протиправність оскаржуваного у цій справі рішення № 1546, позивач обґрунтовує відсутністю у відповідача правових підстав для його прийняття, що було встановлено судовими рішеннями господарського суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а тому і невідповідністю цього рішення № 1546 чинному законодавству України.
Своє звернення до суду з позовом у цій справі, позивач мотивує тим, що оскаржуваним у цій справі рішенням № 1546, відповідач порушив його права, як мешканця гуртожитку, розміщеному в спірній будівлі по просп. Університетському, 21 у м. Кіровограді, де він зі своєю сімєю проживає з 1991 року, а також як акціонера ВАТ «Кіровоградбуд», оскільки йому на праві власності з 02.03.1995 року належить 10 іменних акцій ВАТ «Кіровоградбуд» загальною вартістю 1050000 крб.
Відмовляючи у задоволені вимог позивача по цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що: позивачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, зокрема, не надано суду доказів того, що в результаті винесення оскаржуваного рішення № 1546 було порушено його права та інтереси; а також з відсутності підстав для скасування оскаржуваного рішення № 1546, оскільки відповідач приймаючи вказане рішення «Про погашення та зміну правовстановлювального документа на цілу будівлю гуртожитку по просп. Університетському, 21» діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказані висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам, про що свідчать: Статут ВАТ «Кіровоградбуд» (а.с.90-98); рішення № 1545 (а.с.7), що було прийнято відповідачем за результатом розгляду клопотання ПП «Вагран» та наданих договору-купівлі продажу від 29.11.2002 року і висновку ОКП «Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації»; рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.07.2002 року по справі № 1/187, яким визнано право власності за TOB «Славія» на будівлі, які знаходяться в м.Кіровограді по вул.Севастопольській, 7, пр.Університетському, 21, базу відпочинку «Червоні вітрила», яка знаходиться у м.Кіровограді по вул.Лісопарковій загальною вартістю 107100 грн. (а.с. 9,10); договором купівлі-продажу від 29.11.2002 року TOB «Славія» передало у власність, а ПП «Вагран» прийняло цілу будівлю гуртожитку по просп. Університетському, 21 у м.Кіровограді (а.с.8); свідоцтвом про право власності від 20 жовтня 2004 року № 651, за змістом якого, цілий будинок, що розташований в місті Кіровограді по просп.Університетський, 21, належить приватному підприємству «Вагран» на праві приватної власності; та виданою ОКП «Кіровоградське ООБТІ» довідкою про належність нерухомого майна № 64962 від 19.10.2011 року.
Мотивуючи відсутність факту порушення прав та законного інтересу позивача, суд першої інстанції посилається на встановлені під час розгляду справи фактичні обставини та положення Статуту ВАТ «Кіровоградбуд», які свідчать про відсутність у ОСОБА_1 права представляти інтереси та виступати від імені товариства, оскільки позивач не є членом правління, яке згідно п.8.4.1 Статуту як виконавчий орган здійснює керівництво поточною діяльністю товариства, і до компетенції якого згідно п.8.4.2 Статуту, належать всі питання діяльності товариства.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки позивач в адміністративній справі повинен довести, що певними діями (бездіяльністю) чи рішенням суб'єкта владних повноважень було порушено безпосередньо його права та інтереси, у іншому випадку суд повинен відмовити у позові. Позивачем не надано доказів про надання йому з боку ВАТ «Кіровоградбуд» повноважень на захист у суді прав та інтересів Акціонерного товариства, яке за твердженням позивача було власником будівлі гуртожитку по просп. Університетському, 21 у м.Кіровограді з часу вводу в експлуатацію, а ототожнення позивачем власних прав з правами та інтересами самого товариства - є лише помилковим розумінням свого статусу акціонера.
Вирішуючи переданий на розгляд адміністративного суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення рішенням, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. При цьому, не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
З апеляційної скарги позивача вбачається, що на задоволені заявлених вимог у цій справі позивач наполягає з метою захисту своїх корпоративних та житлових прав, на які за його твердженням може безпосередньо вплинути оскаржуване у цій справі рішення відповідача. Оскільки право на позов у особи виникає після порушення суб'єктом владних повноважень її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, судова колегія вважає, що вимоги позивача про захит його прав, які можуть бути порушені у майбутньому - не узгоджуються з завданням адміністративного судочинства, і знаходяться за межами компетенції адміністративного суду.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що корпоративні та житлові права підлягають захисту за правилами цивільного судочинства, і позивач не позбавлений можливості у разі їх порушення звернутися до відповідного суду з цивільним позовом.
Підтримуючи висновки суду першої інстанції стосовно правомірності оскаржуваного у цій справі рішення відповідача, судова колегія бере до уваги відсутність в матеріалах справи доказів про оспорювання будь-ким факту передачі ВАТ «Кіровоградбуд» у 1996 році спірної будівлі у власність дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «ВАТ «Кіровоградбуд» для формування його статутного фонду, та про оскарження і скасування у визначеному законом порядку укладеного 11.06.1997 року між ДП «Житлово-експлуатаційна контора» ВАТ «Кіровоградбуд» і ТОВ «Славія» договору купівлі-продажу спірного гуртожитку, за умовами якого ДП «Житлово-експлуатаційна контора» ВАТ «Кіровоградбуд» є продавцем, а ТОВ «Славія» покупцем вказаної будівлі гуртожитку, а також укладеного 29.11.2002 року між ТОВ «Славія» і ПП «Вагран» договору купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «Славія» продав, а ПП «Вагран» отримав платно у власність спірну будівлю гуртожитку по просп. Університетському, 21 у м.Кіровограді.
Наведені у попередньому абзаці обставини свідчать про відчудження «ВАТ «Кіровоградбуд» спірної будівлі ще у 1996 році, та подальший продаж цієї будівлі третім особам, що до наступного часу не визнанно недійсним у визначеному законом порядку, тому судова колегія визнає, що на день прийняття виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради рішення № 1546 від 14 жовтня 2004 року, у відповідача по справі, до повноважень якого віднесено облік, реєстрація об'єктів нерухомого майна та оформлення права власності - не було правових підстав для відмови ПП «Вагран» в облікуванні та реєстрації об'єкта нерухомого майна, а також в оформленні права власності на будівлю по просп. Університетському, 21 в м.Кіровограді з видачею свідоцтва про право власності.
Згідно п.10 п.б ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать делеговані повноваження по обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до п.«а» п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445 (в редакції чинній на час прийняття відповідачем рішення), місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування були зобов'язані до оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності
Згідно ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97 від 21.05.1997 р., виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення на засіданні виконавчого комітету більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету, яке підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Проаналізувавши функції і повноваження виконавчого органу місцевого самоврядування, що врегульовані наведеними вище положеннями чинного на той час законодавства, а також фактичні обставини у справі, судова колегія доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1546 від 14 жовтня 2004 року, яке було прийнято відповідачем з урахувнаням наданих йому документів, що підтверджують право власності ПП «Вагран» на об'єкт нерухомого майна, тобто, договору купівлі-продажу від 29.11.2002 року, яким TOB «Славія» передало у власність, а ПП «Вагран» прийняло цілу будівлю гуртожитку по пр. Університетському, 21 у м.Кіровограді.
Оскаржуване у цій справі рішення № 1546 є ненормативним актом одноразового застосування відносно окремого об'єкта та юридичної особи, яке вичерпало свою дію після його реалізації шляхом державної реєстрації новим власником (ПП «Вагран») права власності на спірну будівлю та отриманя ним свідоцтва про право власності, що може бути оспорено відповідними особами лише за правилами ГПК України.
Доводи апеляційної скарги позивача стосовно скасування постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2008 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.07.2002 у справі № 1/187, яким визнано право власності за TOB «Славія» на будівлю, що знаходиться в м.Кіровограді по пр.Університетському, 21, з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області, та про прийняття Господарським судом Кіровоградської області рішення від 06.07.2009 року про відмову у задоволені позову ТОВ «Славія» про визнання права власності - не можуть свідчити про незаконність рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1546, оскільки були прийняті значно пізніше (у 2008 р. та у 2009 р.) ніж оскаржуване рішення відповідача, і відповідно не підтверджують того, що відповідач 14.10.2004 р. приймаючи оскаржуване рішення, діяв всупереч наведених в ч.3 ст.2 КАСУ критерій правомірності.
На думку судової колегії, згадані вище рішення Вищого господарського суду України та Господарського суду, можуть бути лише підставою для повороту виконання судового рішення, або слугувати відповідними доказами у разі звернення ВАТ "Кіровоградбуд" до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірної будівлі гуртожитку, що укладалися 11.06.1997 року між ДП «Житлово-експлуатаційна контора» ВАТ «Кіровоградбуд» і ТОВ «Славія», та 29.11.2002 року між ТОВ «Славія» і ПП «Вагран».
Отже, судова колегія не приймає до уваги зазначені вище рішення господарських судів, як підставу для скасування постанови суду першої інстанції та рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1546 від 14 жовтня 2004 року, оскільки їх обговорення та аналіз знаходиться поза межами вирішення публічно-правового спору.
Намагання позивача в письмових поясненнях до апеляційної скарги (а.с.138-143) довести апеляційному суду протиправність рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1546 шляхом аналізу процедури та підстав відчудження спірної будівлі гуртожитку в період 1997-2002 р.р., з посиланням на положення Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» і відповідні роз'яснення ВСУ, судовою колегією розцінено як спробу отримати за допомогою адміністративного суду докази для подальшого їх використання при вирішенні спорів господарськими чи цивільними судами, що є неприпустимим та суперечить завданню адміністративного судочинства
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням викладеного, судова колегія визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції у цій справі про відсутність підстав для захисту прав та інтересів позивача, а також про правомірність оскаржуваного у цій справі рішення відповідача, який діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, і відповідно не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, і для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 22 грудня 2011 року року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, що визначені ст.212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов