"18" червня 2013 р. справа № 2а/0470/4159/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року
у адміністративній справі № 2а/0470/4159/12 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано рішення КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 17.05.2011 року щодо відмови в реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_1, загальною площею 22,6 кв.м., який розташований по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську в автогаражному кооперативі «Лоцманський» на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2010 року по справі № 2-10502/2010, та зобов'язано КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1, загальною площею 22,6 кв.м., який розташований по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську в автогаражному кооперативі «Лоцманський» на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2010 року по справі № 2-10502/2010.
Не погодившись з постановою суду, комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації"Дніпропетровської обласної ради, відповідач, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не може здійснити державну реєстрацію майна, у зв'язку з тим, шо позивачем не додержано нотаріальної форми угоди купівлі-продажу об'єкту нерухомості та у встановленому порядку не оформлено право власності на об'єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1, загальною площею 22,6 кв.м., який розташований розташований по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську в автогаражному кооперативі «Лоцманський».
Позивач в письмових запереченнях проти апеляційної скарги вказує на те, що його право власності на гараж визнано рішенням суду, яке є обов'язковим для виконання та не може обговорюватися відповідачем по справі на предмет його законності, просить відмовити у задоволені вимог відповідача та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюста України від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002 року № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), відповідачем по справі 17.05.2011 року прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Лоцманський», що розташований по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську.
Відмова у реєстрації зазначеного об'єкту нерухомого майна вмотивована відповідачем тим, що договір купівлі-продажу гаражу було укладено позивачем в простій письмовій формі, без його нотаріального посвідчення та без його державної реєстрації в Державному реєстрі правочинів, що є порушенням вимог ст.210 та ст.657 Цивільного кодексу України, і відповідно до п.3.5 Тимчасового положення унеможливлює проведення державної реєстрації прав з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами. Вказано на те, що позивачем до розгляду КП «ДМБТІ» не було надано вищезазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2009 року (укладеного в простій письмовій формі), що відповідно до п.3.5.4 Тимчасового положення не дає змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції узяв до уваги встановлений заочним рішення Жовтневого районного суду м Дніпропетровська від 29.11.2010 року, не оскарженого та скасованого в установленому законом порядку, факт належності ОСОБА_2 гаража № НОМЕР_1, загальною площею 22,6 кв.м., який розташованого по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську в автогаражному кооперативі «Лоцманський», та визнання цим же рішенням угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2009 року дійсною та права власності позивача на цей гараж (а.с.23-24).
За наведених обставин та спираючись на положення ст.19, п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 3.8., пункту 10 додатка 2 до п.2.2 Тимчасового положення та рішення від 27.07.2004 р. Європейського суду з прав людини по справі «Ромашов проти України» і роз'яснення Міністерства юстиції України від 22.06.2007 року № 19-32/30 "Щодо надання роз'яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна" - суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача з невиконання у добровільному порядку судового рішення, що набрало законної сили, з мотивів невідповідності їх законодавству і неможливості виконання, і відповідно про задоволення вимог позивача у цій справі щодо зобов'язання КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1, загальною площею 22,6 кв.м., який розташований по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську в автогаражному кооперативі «Лоцманський» на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2010 року по справі № 2-10502/2010.
Судова колегія скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій справі не ставить під сумнів обставини та факти, що були встановлені вищезазначеним заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2010 року, оскільки відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України момент набуття права власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Разом з тим, судова колегія визнає правомірною відмову реєстратора КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в державній реєстрації прав ОСОБА_1 на гараж № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Лоцманський» лише на підставі поданої ним 14.04.2011 року заяви та заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2010 року по справі № 2-10502/2010, яким встановлено факт належності ОСОБА_2 гаражу № НОМЕР_1, загальною площею 22,6 кв.м., в автогаражному кооперативі «Лоцманський», що розташований по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську, визнано дійсним договір купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна від 07.05.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний гараж № НОМЕР_1, загальною площею 22,6 кв.м., в автогаражному кооперативі «Лоцманський», що розташований по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську.
Правомірність відмови реєстратора КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» підтверджується приписами підпункту 2.2 Тимчасового положення, за змістом якого при реєстрації прав власності на нерухоме майно, які виникли відповідно до договорів про відчуження нерухомого майна, що не посвідчені в нотаріальному порядку, подається також витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка видається на підставі відповідного запиту БТІ (додаток 2), та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до наданих законом повноважень, державний реєстратор БТІ установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав.
Згідно з п.п. 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Відповідно до ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Тобто, окрім нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, або рішення суду про визнання дійсним не посвідченого нотаріально договору, цей договір обов'язково підлягає державній реєстрації, що чітко також встановлено ч.4 ст.334 ЦК України, яка вказує на те, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Наведений обов'язок реєстрації правочину також прописаний у Тимчасовому порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 671, згідно якого: державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів.
Тобто, незважаючи на те, що право власності на зазначені вище об'єкт нерухомого майна визнано судом, судова колегія визнає, що договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - гаражу № НОМЕР_1, загальною площею 22,6 кв.м., в автогаражному кооперативі «Лоцманський», що розташований по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську - підлягав державній реєстрації в Державному реєстрі правочинів.
Судовою колегією встановлено, що належних доказів здійснення такої реєстрації позивачем не надано, до КП «Дніпропетровське МБТІ» такі документи також не подавались, що відповідно є підставою для відмови позивачу в реєстрації його прав на вказаний гараж.
Крім вищенаведеного, судова колегія звертає увагу на те, що на день звернення позивача до БТІ, гараж № НОМЕР_1, що знаходиться в автогаражному кооперативі «Лоцманський» по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську - не мав реєстраційного номеру об'єкта, права якого підлягають державній реєстрації. Тобто, до звернення позивача з заявою від 14.04.2011 року, зазначений об'єкт нерухомості взагалі не був зареєстрований за будь-якою особою, в тому числі і за продавцем гаражу - ОСОБА_2, якому рішенням виконкому Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради № 589 від 26.09.2003 року було дозволено переоформити гараж.
Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, порядок проведення якої та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закону № 1952-ІV) підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна.
Згідно з абзацом другим статті 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до п. 1.5 Тимчасового положення, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Відповідно до наведеного, судова колегія погоджується з тим, що у державного реєстратора КП «Дніпропетровське МБТІ» не було можливості установити відповідність заявлених позивачем прав і поданих ним документів вимогам законодавства, що згідно вимог п.3.5.4 Тимчасового положення є підставою для відмови у реєстрації прав власності на гараж за поданою ним 14.04.2011 року заявою.
З огляду на вищевикладене, судова колегія визнає, що державний реєстратор КП «Дніпропетровське МБТІ», при відмові в проведенні реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1, що знаходиться в автогаражному кооперативі «Лоцманський» по пров.Садовому 3 у м.Дніпропетровську за ОСОБА_1 - діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, та прийняття нового рішення по справі про відмову ОСОБА_1 у задоволені його вимог по цій справі.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" - задовольнити
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов