ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22712/13 24.12.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
до Дніпровської районної в м.Києві державна адміністрація
про спонукання укласти додаткову угоду
Суддя Ярмак О.М.
Представники :
Від позивача: Довгалюк Ю.М., Жук О.Б. за дов
Від відповідача: Дещенко О.М. за дов.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" пред'явлена вимога вважати додаткову угоду від 10.10.2013р. до договору оренди майна № 1894/8 від 06.04.2006р., укладеного між Дніпровською районною в м.Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" укладеною на умовах направленого 10.10.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" проекту додаткової угоди Дніпровській районній у м.Києві державній адміністрації, щодо терміну дії договору, який встановлюється сторонами до 09.04.2016 року (п. 10 договору).
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач порушив норми Закону України «Про оренду державного і комунального майна» щодо продовження строку дії договору і в зв'язку цим договір оренди майна № 1894/8 від 06.04.2006р. має бути продовжений до 09.04.2016 року шляхом укладання додаткової угоди.
23.12.2013р. через канцелярію суду позивач подав клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, відповідно до ст. 81-1 ГПК України. Клопотання судом задоволено.
23.12.2013р. через канцелярію від позивача надійшли документи по справі.
У судовому засіданні 24.12.2013р. представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі відповідно до п.2 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з набранням законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/9886/13 за позовом ТОВ "Діамед" до Дніпровської районної в м.Києві державна адміністрація про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди майна № 1894/8 від 06.04.2006р.
Клопотання судом відхилене, оскільки відповідно до п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах. Предметом розгляду даного позову є спонукання укласти додаткову угоду від 10.10.2013р. до договору оренди майна № 1894/8 від 06.04.2006р., в той час, як спір у справі № 910/9886/13 стосувався додаткової угоди від 29.05.2012р. до договору оренди майна № 1894/8 від 06.04.2006р., що не є підставою припинення провадження у справі в розумінні ч. 2 ст. 80 ГПК України.
Відповідач письмового відзиву по суті спору не надав, представник відповідача у засіданні суду 24.12.2013р. проти позову заперечив.
За таких обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, встановив:
06.04.2006р. між Поліклінікою №1 Дніпровського району міста Києва (орендодавець за договором) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди приміщення, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Київради від 16.03.2006 року № 214/3305, передав, а орендар прийняв в орендне користування нежиле приміщення для використання під аптечний пункт по вул. Запорожця, 26 у місті Києві, загальною площею 53,0 кв.м., протягом трьох днів з моменту підписання даного договору.
Вказаний договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди майна Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації 06.04.2006 року за №1894/8.
Відповідно до п. 10. договору сторонами встановлено, що цей договір вступає в силу після реєстрації його в Головному управлінні охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, та підписання сторонами тексту договору. Термін дії договору встановлюється сторонами до 05.04.2007 року.
Рішенням Київської міської ради № 67/1122 від 19.02.2009 погоджено дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Діамед» переукласти договір оренди з поліклінікою № 1 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, що знаходиться за адресою: вул. Петра Запорожця, 26, корпус 4, у Дніпровському районі м. Києва.
В подальшому рішенням Київської міської ради № 1015/4453 від 08.07.2010 відмовлено у погоджені Товариству з обмеженою відповідальністю «Діамед» продовжити орендні відносини з поліклінікою № 1 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, що знаходиться за адресою: вул. Петра Запорожця, 26, корпус 4, Дніпровський район м. Києва. Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 у справі №5011-11/4782-2012, зазначене рішення визнано незаконним та скасовано.
10.10.2013 р. позивачем на адресу відповідача були направлені заява за вих. № 138 від 10.10.2013рю та примірники додаткової угоди до договору № 1894/8, з пропозицією про продовження договору оренди № 1894/8 від 06.04.2006 р. терміном на 2 роки та 364 дні, строком до 12.06.2015 р., у задоволенні якої відповідач відмовив листом № 7669/27/4/103 від 06.11.2013р.
Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що даний договір, враховуючи відсутність заяв про його припинення, кожного року було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах (починаючи з 05.04.2007р. по 29.03.2014р.), при цьому відповідач відмовив у продовженні договору оренди продовженим до 09.10.2016р. та підписанні додаткової угоди від 10.10.2013р. до договору оренди № 1894/8 від 06.04.2006р.
Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору
з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Умовами п.10 договору визначено, що термін дії договору встановлюється сторонами до 05.04.2007р.
Матеріли справи не містять жодного доказу, який підтверджував би внесення будь-яких змін до договору чи доказів які підтверджували б продовження строку дії договору після 05.04.2007 року.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2013р. у справі № 910/9886/13 за позовом ТОВ "Діамед" до Дніпровської районної в м.Києві державна адміністрація про спонукання укласти додаткову угоду від 25.09.2012р. до договору оренди майна № 1894/8 від 06.04.2006р. встановлено, що договір оренди від 06.04.2006р. є припиненим, у зв'язку із закінченням строку його дії.
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, твердження відповідача про неодноразове продовження договірних відносин є необґрунтованим та безпідставним.
Посилання позивача на рішення Київської міської ради від 19.02.2009 року №67/1122 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва", яким надано дозвіл ТОВ "Діамед" переукласти договір оренди нежитлових приміщень з Поліклінікою №1 Дніпровського району міста Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, площа, 53,00 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Київ, вул. Запорожця, 26, К4, Дніпровський район міста Києва, ґрунтується на неправильному розумінні норм матеріального права, оскільки, як слідує із зазначеного, вказаним рішенням надано лише згоду на переукладення договору оренди між ТОВ "Діамед" та Поліклінікою №1 Дніпровського району міста Києва, а не передбачено автоматичне продовження дії строку договору оренди приміщення від 06.04.2006 року.
Доказів переукладення договору оренди від 06.04.2006р., на підставі наведеного рішення Київської міської ради, позивачем не надано.
Крім того, суд відзначає, що договір оренди приміщення від 06.04.2006р. був укладений між орендодавцем - Поліклінікою №1 Дніпровського району міста Києва та орендарем - ТОВ "Діамед".
В той час, як сторонами запропонованої позивачем додаткової угоди від 10.10.2013 року до договору виступають ТОВ "Діамед" (орендар) та Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація (орендодавець), яка не є стороною по договору оренди.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 01.12.2011 року №733/6969 "Про питання діяльності поліклініки №1 Дніпровського району міста Києва, що входить до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації" було вирішено реорганізувати поліклініку №1 шляхом перетворення її в комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району міста Києва" та віднести його до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за виключенням стоматологічного відділення.
При цьому, відповідно до п.11.1 договору від 06.04.2006р. передбачено, що у випадку реорганізації або ліквідації одного з учасників цього договору всі права і обов'язки переходять до їх правонаступників. При цьому, зокрема, договір повинен бути переукладений з правонаступником.
Доказів переукладення позивачем договору оренди приміщення від 06.04.2006р. з правонаступником Поліклініки №1 Дніпровського району міста Києва, у матеріалах справи відсутні.
Також, суд враховує і ту обставину, що примусовий порядок укладення господарських договорів щодо комунального майна за рішенням суду регулюється Законом України «Про оренду державного і комунального майна», виходячи зі змісту якого і принципу свободи укладення договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна з сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов договору. При цьому можливість розгляду цих спорів в судовому порядку обумовлюються обов'язковістю договору.
Проте, станом на момент вирішення спору, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів в розумінні вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, що у відповідача наявний обумовлений наведеним законом обов'язок по укладенню відповідної додаткової угоди від 10.10.2013р. до договору оренди приміщення № 1894/8 від 06.04.2006р., адже факт припинення договірних відносин сторін за вказаним договором встановлено у судовому порядку.
Частиною 2 статті 14 ЦК України визначено, що особа не може бути примушена до дій вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Таким чином, проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.М. Ярмак