ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21339/13 23.12.13
За позовом Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»
До Комунального підприємства «Зеніт» Деснянського району м. Києва
Про стягнення 6 212, 38 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Бондаренко А.Д. - представник (дов. № б/н від 01.08.2013 р.)
від відповідача Самойленко О.В. - представник (дов. № 589 від 14.11.2013 р.)
Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства «Зеніт» Деснянського району м. Києва про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 6 212, 38 грн. (основний борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 5 965, 96 грн., 3% річних в розмірі 127, 88 грн., пеня в розмірі 118, 54 грн.)
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по договору № КБР-14/11/11 від 10.10.2011 р., а саме не сплачувалась винагорода (роялті) за використання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічної демонстрації відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 5 965, 96 грн. з урахуванням індексу інфляції.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача за невиконання умов Договору штрафні санкції у відповідності до ст. 625 ЦК України та умов договору (п. 2.6 Договору), а саме 3% річних в розмірі 127, 88 грн. та пеню в розмірі 118, 54 грн.)
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2013 р. порушено провадження у справі №910/21339/13, та призначено справу до розгляду на 25.11.2013 р.
22.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позовних вимог з підстав неукладеності Договору, оскільки останній не містить низки істотних умов, як-от умова про строк його дії, розмір і порядок виплати авторської винагороди. Таким чином, оскільки Договір є неукладеним, у відповідача відсутній обов'язок з його виконання, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
У судовому засіданні 25.11.2013 р. представник позивача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з відзивом на позов. Дане клопотання судом задоволено.
За таких обставин, у судовому засіданні 25.11.2013 р. оголошено перерву до 09.12.2013 р.
У судовому засіданні 09.12.2013 р. представник позивача подав суду заперечення на відзив, відповідно до яких наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав того, що сторонами Договору при його укладенні було досягнуто згоди з усіх істотних умов. Більше того Договір є фактично прийнятим відповідачем до виконання, про що свідчить здійснення останнім оплат протягом 2011-2012 рр.
У судовому засіданні 09.12.2013 р. оголошено перерву до 13.12.2013 р.
12.12.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позову з підстав неукладеності Договору, оскільки, окрім того, що сторони Договору не дійшли згоди стосовно строку його дії та порядку виплати авторської винагороди, відсутньою є і згода про предмет такого Договору. Таким чином, враховуючи, що Договір є неукладеним, відповідач вважає, що обов'язку зі сплати винагороди у останнього не виникло.
У судовому засіданні 13.12.2013 р. оголошено перерву до 23.12.2013 р.
20.12.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача додаткові пояснення в обґрунтування позовних вимог.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.12.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
10.10.2011 р. між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (Позивач) та Комунальним підприємством «Зеніт» Деснянського району м. Києва (Відповідач, користувач) було укладено Договір № КБР-14/11/11 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань. Позивач, в свою чергу, надав Відповідачу згідно з цим Договором право на таке виконання.
Відповідач, відповідно до пункту 2.3. Договору зобов'язаний перераховувати на поточний рахунок Позивача винагороду (роялті), узгоджену Сторонами у відповідних Додатках до Договору не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж.
Відповідно до п. 1.2. Додатку №2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договором становить 500, 00 грн. Зазначена сума повинна бути щомісячно перерахована Відповідачем на розрахунковий рахунок позивача відповідно до умов договору.
Строк дії Договору визначено в п. 4.1. Договору, де зазначено, що він набрав чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до 31.12.2011 р.
У пункті 4.2. Договору визначено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії Договору, дія договору вважається продовженою на той самий строк і на тих же умовах.
Зазначене вище повідомлення не надсилалось жодною стороною, оскільки доказів іншого суду не надано, а отже на поточний момент строк дії Договору визначається періодом: з 31.12.2011 р. по 31.12.2013 р.
На виконання умов Договору відповідачем у 2012 р. було частково сплачено на користь позивача винагороду (роялті) за жовтень 2011 р. та за період з січня 2012 р. по грудень 2012 р., що підтверджується наявними у справі документами, а саме Актами про виплату роялті по договору від 10 жовтня 2011 р. № КБР-14/11/11 та Реєстром платіжних документів за період з 01.01.2011 р. по 24.10.2013 р.
Водночас в порушення умов Договору оплата роялті за Договором за листопад, грудень 2011 р. та за період з січня 2013 р. по жовтень 2013 р. здійснена не була, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний сплатити винагороду, яка узгоджена сторонами у Додатку №2 до договору, за вказаний період.
Таким чином неоплаченим є період з 01листопада 2011 р. по 31 грудня 2011 р. та за період з 01 січня 2013 р. по 31 жовтня 2013 р.
Сума боргу складається з наведених нижче несплачених платежів:
1) оплата за листопад 2011 р. - 500, 00 грн.
2) оплата за грудень 2011 р. - 500, 00 грн.
3) оплата за січень 2013 р. - 500, 00 грн.
4) оплата за лютий 2013 р. - 500, 00 грн.
5) оплата за березень 2013 р. - 500, 00 грн.
6) оплата за квітень 2013 р. - 500, 00 грн.
7) оплата за травень 2013 р. - 500, 00 грн.
8) оплата за червень 2013 р. - 500, 00 грн.
9) оплата за липень 2013 р. - 500, 00 грн.
10) оплата за серпень 2013 р. - 500, 00 грн.
11) оплата за вересень 2013 р. - 500, 00 грн.
12) оплата за жовтень 2013 р. - 500, 00 грн.
Загальна сума основного боргу складає 6 000, 00 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором № КБР 14/11/11 від 10.10.2011 р. з урахуванням індексу інфляції становить 5 965, 96 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 3% річних, що згідно з розрахунком становить 127, 88 грн., 118, 54 грн. - пені.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Предметом спору в справі № 910/21339/13 є вимога позивача про сплату відповідачем заборгованості з огляду на невиконання останнім зобов'язань щодо сплати щомісячної винагороди за здійснення публічного виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічної демонстрації відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р. та з 01.01.2013 р. по 31.10.2013 р. за договором № КБР 14/11/11 від 10.10.2011 р.
Зібрані у справі докази свідчать, що станом на час розгляду спору по суті наведений договір є укладеним (таким, що відбувся) та чинним, а тому суд не приймає заперечення відповідача стосовно неукладеності Договору з огляду на таке.
За приписами ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З матеріалів справи вбачається, що сторони погодили предмет Договору у такому вигляді: користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань.
Використання відповідачем музичних творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань у діяльності закладу відповідача не оспорюється.
Відомості щодо вилучення правовласниками у встановленому порядку певних творів з управління Організації колективного управління авторськими і суміжними правами - позивача (з дозволів на використання, які нею надаються) у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статей 638, 1109 ЦК України, статті 180 ГК України, визначення творів, використання яких дозволяється, є істотною умовою ліцензійного договору, яка потребує узгодження сторонами.
Водночас надання організацією колективного управління дозволу на публічне виконання (демонстрацію) музичних творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань без будь-якого обмеження їх переліку якраз і свідчить про узгодження сторонами відповідної істотної умови Договору, оскільки за відсутності будь-яких винятків (стосовно певних об'єктів та/або суб'єктів прав) не потребує подальшої конкретизації. Неподання позивачем доказів передачі йому в управління об'єктів авторського права і суміжних прав наведеного не спростовує.
Така позиція суду підтверджується позицію Вищого господарського суду України у Постанові від 13.09.2013 р. у справі № 5011-20/6926-2012-67/3-2013.
За таких обставин, суд дійшов висновку про погодження сторонами в момент укладення Договору його предмету.
Щодо погодження сторонами порядку здійснення розрахунків за Договором, то посилання відповідача на відсутність у Додатку № 2 вказівки на його приналежність до будь-якого договору та дати укладення не приймається судом до уваги з підстав того, що наявний у матеріалах справи Додаток № 2 який встановлює порядок здійснення розрахунків між сторонами, та який підписаний сторонами та скріплений їх печаткою, містить вказівку про приналежність до договору № КБР-14/11/11 від 10.10.2011 р. та дату укладення цього Додатку № 2 - 10.10.2011 р.
Щодо заперечень відповідача стосовно невизначеності строку дії Договору, то такі доводи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема самим Договором № КБР-14/11/11 від 10.10.2011 р., у п. 4.1 якого зазначено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р. Більше того, даний Договір у такому вигляді підписаний сторонами та скріплений їх печаткою.
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За таких обставин, доводи відповідача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом до уваги з підстав їх необґрунтованості.
Отже, факт порушення виконання зобов'язання за Договором відповідачем судом встановлено.
По матеріалам справи судом також встановлено, що відповідно до п. 1.2 додатку № 2 до Договору сторонами погоджено суму щомісячної винагороди у розмірі 500, 00 грн., яка щомісячно повинна перераховуватись на розрахунковий рахунок позивача відповідно до умов договору, зокрема, не пізніше, ніж за п'ять днів до початку місяця, за який здійснюється платіж (п. 2.3 договору).
Отже, згідно з вищенаведеним пунктом додатку № 2 до договору, за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р. та за період з 01.01.2013 р. по 31.10.2013 р. за договором № КБР 14/11/11 від 10.10.2011 р. розмір винагороди з урахуванням індексу інфляції, що підлягає до сплати відповідачем становить 5 965, 96 грн.
Згідно із ст. 14 Цивільного Кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості по сплаті винагороди за договором № КБР 14/11/11 від 10.10.2011 р. суду не надав.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання пені, 3% річних, а також, збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 2.6 договору у разі просторочення користувачем виконання грошового зобов'язання по Договору позивач має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ознайомившись із розрахунком пені позивача, суд вказує на необґрунтованість та незрозумілість останнього, а тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 118, 54 грн. судом відмовлено.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ознайомившись з розрахунком 3% річних, та інфляційною складовою суми боргу, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 5 965, 96 грн., суми 3-х відсотків річних в розмірі 127, 88 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Витрати позивача по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Зеніт» Деснянського району м. Києва (02222, м. Київ, вул. Беретті 4; ідентифікаційний код 19027846) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 8, ідентифікаційний код 37396233) основний борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 5 965 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 127 (сто двадцять сім) грн. 88 коп., та судовий збір у розмірі 1 687 (одна тисяча шістсот вісімдесят сім) грн. 67 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 27.12.2013 р.
Суддя Ю.В. Картавцева