83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.12.2013 Справа № 905/6058/13
Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Говорун О.В. та Захарченко Г.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів, в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", м. Івано-Франківськ,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Добропільська ЦЗФ", Донецька область, м. Добропілля
про: стягнення 33900грн.00коп.
за участю уповноважених представників:
від Позивача: не з'явився ;
від Відповідача: Бурлаков І.М. (довіреність від 02.01.2013р.);
Позивач, Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів, в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", м. Івано-Франківськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Добропільська ЦЗФ", Донецька область, м. Добропілля, про стягнення штрафу у розмірі 33900грн.00коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у лютому 2013р. зі станції Добропілля Донецької залізниці відповідач згідно групової накладної № 53727657 у вагоні №55964803 відправив вантаж на станцію Бурштин Львівської залізниці. Під час проходження станції Знам'янка Одеської залізниці проведено перевірку маси вантажу, за результатами якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 33900грн.00коп., який він просить стягнути з відповідача.
16.09.2013р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що визначений позивачем розмір штрафу є надмірним порівняно зі спірним порушенням. Зауважив, що перевізником порушений врегульований п.6.9, п. 6.10 Правил оформлення перевізних документів порядок оформлення відчеплення вагону №55964803 від групової накладної №53727657 та його досилання на станцію призначення до основної накладної. Вважає, що комерційний акт АА №023186/74/27 від 22.02.2013р. є лише одним із доказів та не може бути визнаним належним доказом по справі.
16.09.2013р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача на підставі ст.38 ГПК України доказів, яке ухвалою суду від 19.09.2013р. було задоволено частково.
Клопотання відповідача в частині витребування у позивача досилочної накладної №42257402 на вагон №63423107 задоволенню судом не підлягає, оскільки до позову позивачем додана засвідчена копія вказаного документу.
Клопотання відповідача в частині витребування у позивача наказу станції Знам'янка Одеської залізниці про затримку вагону №55964803 та доказів про інформування вантажовласника (ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ") про затримку вагону №55964803 судом залишено без задоволення як безпідставне.
10.10.2013р. відповідач надав доповнення до відзиву, у яких також звертає увагу на те, що у технічному паспорті на ваги станції Знам'янка відсутні відомості про занесення ЗЗВТ до Державного реєстру засобів вагоновимірювальної техніки.
10.10.2013р. позивач надав письмові пояснення по справі, у яких в тому числі вважає посилання відповідача на п.6.9, п. 6.10 Правил оформлення перевізних документів такими, що не заслуговують уваги, так як означені правила регулюють правовідносини перевізника та вантажоодержувача у разі відчеплення вагона за шляхом прямування у разі його несправності, у спірному випадку вагон був відчеплений від групової відправки в зв'язку з його перевантаженням вантажовідправником понад норму, а не через несправність. Твердження відповідача відносно того, що залізниця повинна була видати наказ про затримку вагона та інформувати вантажовласника про його затримку позивач вважає безпідставними з посиланням на п.9 Правил користування вагонами і контейнерами.
Ухвалою суду від 10.10.2013р. відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду справи за заявою позивача був продовжений.
01.11.2013р. позивач надав пояснення по справі, у яких в тому числі стверджував, що на момент контрольного переважування спірного вагону ваги були визнані держповірником придатними для зважування.
04.11.2013р. відповідач надав доповнення до відзиву, у яких звертає увагу на те, що акт загальної форми №5325 від 22.02.2013р. та комерційний акт АА № 023186/74/27 від 22.02.2013р. містять різні відомості щодо маси вантажу.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 05.11.2013р. було призначено колегіальний розгляд справи №905/6058/13 у складі головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Говорун О.В. та Кучерява О.О.
25.11.2013р. відповідач надав доповнення до відзиву, у яких посилається на те, що позивачем не надано доказів державної повірки ваг станції Знам'янка Одеської залізниці 09.11.2012р.
03.12.2013р. позивач надав письмові заперечення на відзив відповідача, якими підтримав позицію, вже викладену письмово.
03.12.2013р. позивач на підставі ст.38 ГПК України звернувся до суду з клопотанням про витребування від Знам'янської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці (станція Знам'янка Одеської залізниці) повної копії технічного паспорту ваг станції Знам'янка, на яких проводилось комісійне переважування вагона №55964803 (комерційний акт №023186/74), яке було задоволено судом ухвалою від 03.12.2013р.
17.12.2013р. у виконання вимог ухвали суду від 03.12.2013р. від Одеської залізниці надійшли витребувані судом документи.
24.12.2013р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, у яких в тому числі позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 25.12.2013р. змінений склад судової колегії по справі, а саме замінено суддю Кучерява О.О. на суддю Захарченко Г.В.
Розгляд справи відкладався, востаннє на 25.12.2013р.
У судовому засіданні 25.12.2013р. позивач не забезпечив участь свого представника, хоча належним чином був повідомлений про час розгляду справи.
Відповідач під час судового засідання 25.12.2013р. заперечив проти позовних вимог, підтримав позицію, викладену письмово.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.
З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.
Суд, заслухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
20.02.2013р. ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (вантажовідправник) зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці відвантажило на адресу Бурштинська ТЕС ПАТ «ДТЕК Западенерго» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №53727657 у вагоні №55964803 вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий.
При оформленні вказаної залізничної накладної відповідачем у вагоні №55964803 вказано масу вантажу нетто - 69000кг, тара вагону - 21300кг. Завантаження вантажу у вагон здійснювалось засобами відправника. Маса визначена на 150-ти тонних вагонних вагах. Відповідно до накладної вантаж маркірований шляхом нанесення однієї продольної борозни з застосуванням катка ущільнювача.
На попутній станції Знам'янка Одеської залізниці вагон №55964803 з вантажем у зв'язку із виявленням невідповідності фактичної маси вантажу з масою, яка зазначена вантажовідправником у перевізних документах, був відчеплений від групи вагонів, затриманий для перевірки на вагах, про що складено акт загальної форми № 5325 від 22.02.2013р.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою, яка зазначена у накладній, засвідчено складеним станцією Знам'янка комерційним актом АА № 023186/74/27 від 22.02.2013р., відповідно до якого при зважуванні 22.02.2013р. вагону №55964803 на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Знам'янка (держповірка вагів 09.11.12р.) виявилось брутто -92700кг, тара з документу - 21300кг, нетто - 71400кг, що більше документа та вантажопідйомності вагона на 2400кг. Зважування здійснювалося двічі, різниця маси в сторону збільшення підтвердилась. У комерційному акті також відображено, що при перевірці виявлено навантаження навалом, рівномірне на рівні бортів. На поверхні вантажу мається сніговий покров, не покров не пошкоджений. Слідів втрати та крадіжки не виявлено. Вагон з глухими торцевими стінками, люка щільно закриті.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. N 334 передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Зі сторони залізниці комерційний акт підписаний начальником станції, двома працівниками станції. В акті зазначено, що посада завідуючого вантажним двором на станції відсутня за штатним розкладом.
Такі ж саме відомості щодо результатів зважування вагону №55964803, що відображені у комерційному акті, містить і витяг з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станції Знам'янка Одеської залізниці.
Відповідно до акту загальної форми ст. Знам'янка Одеської залізниці № 5325 від 22.02.2013р. брутто по протоколу 95800кг, брутто по натуральному листу 90800кг, перевантаження 5000кг, спірний вагон відчеплений та затриманий для перевірки на вагах. Тобто, в акті відображені дані за результатами зважування вагону до його відчеплення, тобто у динамічних умовах.
Комерційний акт було складено за результатами зважування на статичних вагонних вагах, тобто вже після відчеплення.
Наразі у акті загальної форми № 5325 від 22.02.2013р. не зазначено на яких саме вагах було проведено зважування спірного вагону, чи пройшли вони державну повірку, враховуючи викладене, посилання відповідача на розбіжності маси вантажу в акті загальної форми № 5325 від 22.02.2013р. та комерційному акті АА № 023186/74/27 від 22.02.2013р. судом до уваги не приймаються.
Відповідно до пункту 5.33 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства Інфраструктури України № 442 від 31.07.2012р. (далі - Інструкція) повірка та обслуговування ЗВВТ повинні проводитися відповідно до інтервалів, наведених в Додатку 3 до цієї Інструкції.
Так, Додатком № 3 до Інструкції встановлено шестимісячний інтервал проведення повірки, тримісячний інтервал огляд-перевірки для ЗВВТ, які експлуатуються після закінчення строку служби, встановленого експлуатаційною документацією виробника.
Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється (п.4.1. Інструкції).
Відповідно до п. 4.2. Інструкції позитивні результати повірки або державної метрологічної атестації ЗВВТ засвідчують відбитком повірочного тавра в місцях, передбачених експлуатаційною документацією або свідоцтвом про державну метрологічну атестацію.
Як вже зазначалося, комісійне переважування вагона №559644803 здійснювалося 22.02.2013р. на вагонних 150-ти тонних вагах станції Знам'янка Одеської залізниці.
Як вбачається із матеріалів справи, на дані ваги (заводський номер 0685) був оформлений технічний паспорт від 10.01.2005р., згідно якого дата прийняття ваг до експлуатації 1967 рік, строк експлуатації 12 років, інтервал повірки ваг становить 1 раз на 6 місяців, інтервал контролю придатності ваг становить 1 раз на 2 місяці.
Ваги проходили державні повірки та контроль придатності для зважування вантажів. Як вбачається із останніх сторінок паспорта ваг (дата оформлення 10.01.2005р.) останні державні повірки вагонних ваг ВЦ-150 (заводський № 0685) проводились 14.05.2012р. та 09.11.2012р., ваги визнані придатними для застосування, про що свідчить висновок та клеймо державного повірника, тобто здійснені з додержанням встановленого інтервалу.
Дата держповірки вагів 09.11.2012р. зазначена і в розділі Д комерційного акту АА № 023186/74/27 від 22.02.2013р., а тому, враховуючи вимоги додатку № 3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, наступна державна повірка ваг мала проводитись не пізніше 09.05.2013р.
На зазначені 150-ти тонні вагонні ваги ст. Знам'янка Одеської залізниці (заводський № 0685) був оформлений 25.12.2012р. новий технічний паспорт, згідно якого міжповірочний інтервал ваг становить 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ становить 3 місяці.
Відповідно до паспорта (дата оформлення 25.12.2012р.) огляд-перевірка вагонних ваг був проведений 08.02.2013р., за висновками похибки ваг не перевищують нормативних значень, 27.02.2013р. теж міститься запис про перевірку ваг.
Враховуючи викладене, комісійне переважування спірного вагона №559644803 було здійснено 22.02.2013р., тобто у період часу інтервалів державної повірки з 09.11.2012р. до 08.05.2013р., коли вагонні 150-ти тонні ваги (заводський № 0685) були повірені держаним повірником, пройшли огляд-перевірку, перевірку (запис у технічному паспорті від 08.02.2013р. та від 27.02.2013р.) та визнані придатними для зважування вантажів.
Отже, комісійне переважування вагона № 559644803 проводилось на повірених, перевірених, придатних для зважування вантажів вагонних вагах.
Інструкцією у п. 3.47. визначений перелік підстав, за наявності яких не допускається зважування на ЗВВТ вантажів, що перевозяться залізницями, до яких не відноситься закінчення строку експлуатації вагонних ваг. У даному випадку Інструкцією лише передбачені скорочені інтервали оглядів-перевірки та повірки для вагів, які експлуатуються після закінчення строку експлуатації, встановленого виробником.
Приймаючи до уваги викладене, відповідачем не доведено той факт, що ваги, на яких здійснювалася зважування спірного вагону 22.02.2013р., не відповідають вимогам Інструкції.
Надлишок вантажу масою 2500кг був вивантажений з вагону №55964803 та відправлений за досильною накладною №42257402 у вагоні № 63423107, про що складений акт загальної форми № 95 від 28.02.2013р.
Спірний вагон був відправлений 28.02.2013р. з вагою 68900кг на станцію призначення за досильною накладною №42378901.
На станції призначення (ст. Бурштин Львівської залізниці) був заповнений розділ "Є" комерційного акту АА № 023186/74/27 від 22.02.2013р., відповідно до якого під час перевірки вантажу різниці між комерційним актом, складеним на станції Знам'янка Одеської залізниці не виявлено.
Посилання відповідача на нібито неналежне оформлення залізницею перевізних документів, а також на те, що залізниця повинна була видати наказ про затримку вагона та інформувати вантажовласника про його затримку, судом до уваги не приймаються, оскільки у будь-якому випадку не спростовують доведений належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, факт неправильного зазначення відправником у накладній маси вантажу. В свою чергу відповідач не спростував належними засобами доказування протилежного.
Наразі, за змістом п. 9, п.10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999р. N 113, видача наказу про затримку вагона з вини вантажовласника та інформування вантажовласника про затримку вагонів передбачено у випадку затримання вагонів на підходах до станції призначення, у даному спірному випадку вагон був затриманий для комісійного переважування на попутній станції.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - "Статут"), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом АА № 023186/74/27 від 22.02.2013р.
Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, та фактичної маси вантажу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Маса вантажу, завантаженого на станції відправлення у вагоні №55964803 більше за масу, зазначену відправником у накладній, та перевищує вантажопідйомність вагону, іншого відповідачем не доведено. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи. У комерційному акті міститься відмітка залізниці призначення, відповідно до якої під час перевірки вантажу різниці між відомостями, зазначеними в акті, та фактичною вагою вантажу, не виявлено.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №55964803 зазначена у накладній №53727657 та складає 6780грн. 00коп.
Позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній № 53727657 масу вантажу у вагоні №55964803 нарахований штраф відповідачу в загальному розмірі 33900грн.00коп. Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Отже, норма надлишку становить 138кг, виявлений надлишок - 2400кг.
Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що вантажовідправником навантажено вагон понад його вантажопідйомність, що в свою чергу загрожувало безпеці на залізничному транспорті, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
На підставі ст.551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 233, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів, в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", м.Івано-Франківськ, до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Добропільська ЦЗФ", Донецька область, м. Добропілля, про стягнення штрафу у розмірі 33900грн.00коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Добропільська ЦЗФ" (адреса: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00176472, банківськи реквізити відсутні) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79007, м.Львів, вул.Гоголя, 1,код ЄДРПОУ 01059900, банківськи реквізити відсутні) суму штрафу у розмірі 33900грн.00коп., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн.50коп.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
У судовому засіданні 25.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2013р.
Суддя Ю.В. Макарова
Суддя О.В. Говорун
Суддя Г.В. Захарченко