іменем України
24.12.2013 Справа № 905/4750/13
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси
до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область
ціна позову 92 479,20 грн.
Суддя Говорун О.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 09.08.2013;
від відповідача - не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (далі - відповідач) про стягнення 92 479,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 17.10.2011 був укладений договір №42/1500 на транспортно-експедиторське обслуговування. Позивачем відповідачу були надані послуги за вказаним договором, але відповідач з позивачем не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 92 479,20 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 90 898,17 грн., 3% річних в розмірі 1 440,91 грн. та інфляційні витрати в сумі 140,12 грн.
Ухвалою господарського суду від 12.08.2013 провадження у справі було зупинено, у зв'язку з направленням справи до Донецького апеляційного господарського суду та ухвалою суду від 16.12.2013 провадження у справі було поновлено.
Заявою від 24.12.2013 позивач звернувся до суду про відмову від позовних вимог в частині стягненні 3% річних у розмірі 1 440,91 грн., інфляційних витрат в сумі 140,12 грн. та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 90 898,17 грн. Судом прийнята відмова позивача від частини вимог. Спір розглядається судом в обсязі остаточно заявлених позовних вимог.
Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
17.10.2011 між Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі в редакції додаткової угоди №1 від 15.11.2011 - перевізник) був укладений договір №42/1500 на транспортно-експедиторське обслуговування (далі - договір), відповідно до умов якого замовник замовляє, а експедитор зобов'язується від свого імені та за рахунок замовника здійснювати комплекс робіт з організації перевозок вантажу замовника автомобільним транспортом в міських, міжміських та міжнародних сполученнях автомобілями, за маршрутом, вказаним у заявці, фрахтуя для цих цілей автотранспорт третьої сторони - перевізника, а замовник зобов'язується сплачувати ці послуги (а.с.14-16).
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 102 756,41 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), міжнародними товарно-транспортними накладними CMR та податковими накладними, які були частково сплачені відповідачем у сумі 11 858,24 грн.
Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога-претензія від 18.04.2013 з проханням сплатити суму боргу у розмірі 90 898,17 грн. (а.с.52).
На час прийняття рішення у справі заборгованість у сумі 90 898,17 грн. відповідачем не сплачена.
Згідно пункту 4.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 15.11.2011, розрахунки проводяться в безготівковій формі в національній валюті України шляхом переводу коштів, з рахункового рахунку замовника на рахунковий рахунок перевізника, впродовж 15 днів після отримання оригіналів рахунку, акту виконаних робіт та податкової накладної (а.с.17).
Згідно ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення вказаних вимог закону та договору, відповідач надані позивачем послуги за вказаним договором в розмірі 90 898,17 грн. не оплатив. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд, на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, припиняє провадження у справі в частині вимог від яких позивач відмовився.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Совхозна, 1, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 90 898,17 грн. боргу та 1 817,96 грн. витрат з оплати судового збору.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 440,91 грн. та інфляційних витрат в сумі 140,12 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.
Повне рішення складено 25 грудня 2013 року.
Суддя О.В. Говорун