про повернення позовної заяви
27.12.13р. Справа № 904/10102/13
Суддя господарського суду Крижний О.М. , розглянувши матеріали
за позовом Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Відіс"
до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
про стягнення 63 703,18 грн.
Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Відіс" звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості за договорами поставки № 11/800294 від 03.12.2007р., № 1000303/5 від 05.01.2010, № 1304565 від 22.08.2013 у сумі 58 143,55 грн., пені у сумі 2 414,39 грн., 3% річних у сумі 3 145,24 грн., загальна заборгованість: 63 703,18 грн.
Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
1) Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Однак, з доданого до позову опису вкладення до цінного листа вбачається, що на адресу відповідача направлені не всі додані до позову матеріали, направлено лише 2 предмета - позовна заява на 4 аркушах та супровідний лист на 1 аркуші. На адресу ж господарського суду Дніпропетровської області надіслано позовна заява з додатками на 96 аркушах.
З цього приводу суд зазначає, що позивач користується ст.56 ГПК України у редакції, що не є чинною.
Так, дійсно, ст.56 Господарського процесуального кодексу України мала наступну редакцію: "Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає".
Однак Законом України № 3382-VI від 19 травня 2011 року "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" встановлено обов'язок позивача надсилати копії всіх доданих до позовної заяви документів.
З урахуванням змін згідно із Законом України №5288-VI від 18 вересня 2012 року ч.1ст.56 ГПК України викладена у наступній редакції: "Позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення".
Пунктом 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Отже, за змістом наведених положень законодавства позивач при подачі позову зобов'язаний надіслати відповідачу додані до позову документи в незалежності від того, чи має їх відповідач.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Національним законодавством України (ст. 56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, оцінка судом виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
2) Відповідно до п 5 ч. 1 ст 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
Відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Відповідно до ч. 3 п. 3.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Розглянувши позовну заяву з додатками суд дійшов висновку, що розгляд спору про стягнення заборгованості за трьома договорами поставки суттєво утруднить вирішення спору та перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток:
- позовна заява з додатками та супровідним листом на 97 аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення № 1263 від 03.02.2013 року про сплату судового збору у розмірі 1 720,50 грн.;
- опис вкладення до цінного листа;
- конверт.
Суддя О.М. Крижний