19.12.13р. Справа № 904/8910/13
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у сумі 2 700, 00 грн.
Суддя Крижний О.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 10.01.1996 року Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області
Від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з останнього на свою користь суму боргу у розмірі 2 700,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № Т 189/05 від 14.02.2012 року, наявністю боргу у відповідача за поставлений позивачем товар.
Представник відповідача у судові засідання 04.12.2013 року та 19.12.2013 року не з'явився. Позивачем надавалися клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою представника та участю в іншому судовому засіданні.
Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зазначає, що розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не з формальних підстав - у зв'язку з неявкою відповідача. До того ж, суд вже відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивачем разом з товаром не надано необхідні документи згідно договору, а також те, що відповідач не надавав заявку на поставку товару, а тому обов'язок оплати не виник.
Розгляд справи був відкладений з 04.12.2013 року на 19.12.2013 року.
В судовому засіданні 19.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
14.02.2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) був укладений договір поставки № Т189/05, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики вказуються у специфікаціях (Додатках) до договору (далі - Товар), які є невід'ємною його частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбаченим цим договором.
Відповідно до умов п.3.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначених у специфікаціях до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010".
Поставка товару здійснюється постачальником згідно п.3.1 договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця (п.3.3 договору).
Пунктом 4.1 визначено, що загальна вартість товару за даним договором складає суму партій товару по всім специфікаціям до цього договору. Порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами у специфікаціях (п.4.6 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками. Термін дії договору закінчується 31 грудня 2013 року, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами (п.11.1 договору).
На виконання умов договору поставки № Т189/05 від 14.02.2012 року позивач поставив відповідачу товар згідно накладних: №61 від 01.06.2012р. на суму 2265,00 грн., №74 від 13.06.2012р. на суму 5190,00 грн., №62 від 06.06.2012р. на суму 780,00 грн., №63 від 06.06.2012р. на суму 850,00 грн.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар по накладним №61 від 01.06.2012р. та №74 від 13.06.2012р. (а.с.26).
Отже неоплаченим залишився товар за накладними №62 від 06.06.2012р. та №63 від 06.06.2012р., який відповідач отримав на підставі довіреності №516 від 06.06.2012 року (ОСОБА_2).
Позивач вказує, що Відповідач своєчасно не здійснив розрахунки за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
За умовами п. 3.3 договору строк оплати товару за накладними №62 від 06.06.2012р. та №63 від 06.06.2012р. є таким, що настав.
15.09.2012 року позивачем було направлено до відповідача вимогу про те, що згідно накладних №62 та №63 від 06.06.2012 року відповідач отримав від позивача господарчі товари на загальну суму 2700,00 грн. та повинен сплатити дану суму, яка залишена відповідачем без відповіді.
Доказів оплати поставленого товару в сумі 2700,00 грн. відповідач не надав.
У поданому відзиві відповідач проти позову заперечує, посилаючись на порушення позивачем умов договору щодо передання переліку документів, які є необхідною підставою для оплати товару з договором. Крім того, відповідач вказує, що згідно п.3.3 договору поставки №Т189-05 від 14.02.2012 року передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником згідно п.3.1 договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікаціях до договору. Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за згодою сторін. Проте відповідач на адресу позивача письмове підтвердження (заявку згідно вимог п.3.3 договору поставки №Т189-05 від 14.02.2012 року не направляв, а отже позивач не повинен був здійснювати поставку товару без письмового підтвердження листа (заявки) у зв'язку з чим у відповідача не виник обов'язок зі сплати за товар до надання письмового підтвердження, щодо поставки товару.
Заперечення відповідача є необґрунтованими з наступних підстав.
Ненадання рахунків, інших документів не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар.
Крім того, відповідач з часу отримання товару не скористався наданим йому нормами ст. 666 Цивільного кодексу України правом встановити постачальнику строк для передачі необхідних документів, що стосуються товару, а в разі не виконання вимог - відмовитися від договору та повернути товар.
Відповідач у період з часу отримання товару не відмовився та не повідомив позивача про намір відмовитися від товару через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів.
Наведені Публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" у відзиві на позов доводи не спростовують встановлений господарським судом факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, та не звільняють відповідача від виконання зобов'язання за договором.
Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2700,00 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11, ідентифікаційний код 00190928) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 2700,00 та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено - 24.12.2013 року.
Суддя О.М. Крижний