24 грудня 2013 року Справа № 2/20-269
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ ІНТЕГРАЛ КОМПАНІ", м. Київ
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року
та на рішеннягосподарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року
у справі № 2/20-269 господарського суду Тернопільської області
за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ
до1) відкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", м. Тернопіль 2) кооператив "Союз", м. Тернопіль
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
за зустрічним позовомвідкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", м. Тернопіль
допублічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ
провизнання недійсними договорів іпотеки
За участю представників сторін:
від скаржника: не з'явилися;
від позивача за первісним позовом: Спєров Д.К. (дов. №88/2013 від 07.08.2013 року);
від відповідача-1 за первісним позовом: Щербань Д.М. (дов.№02/278 від 20.12.2013 року);
від відповідача-2 за первісним позовом: не з'явилися;
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року (суддя Колубаєва В.О.) встановлено, що борг кооперативу "Союз" перед публічним акціонерним товариством "Універсал банк" за договорами на здійснення кредитних операцій складає 8 756 912,58 грн.; звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 31.10.2008 року на земельну ділянку площею 0,9953 га, кадастровий номер 6110100000:02:0110038 та будівлі і споруди, загальною площею 5075,90 кв.м., розташовані в м. Тернополі, по вул. Д. Нечая, 25, яка є власністю відкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод"; присуджено перерахувати вилучені від продажу кошти публічному акціонерному товариству "Універсал Банк" в сумі 8 756 912, 58 грн.; у зверненні стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.08.2007 року на земельну ділянку для житлово, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів, площею 1,5000 га, кадастровий номер 6110100000:02:011:0019, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Д.Нечая, 25 відмовлено; визнано недійсним договір іпотеки від 17.08.2007 року на передачу в іпотеку 13 квартир, розташованих в м. Тернополі по вул. Нечая, 25; визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 15.02.2008 року до кредитного договору № 12/18-КЛ-07 від 21.08.2007 року; вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року по справі №2/20-269 (судді: Городечна М.І., Юркевич М.В., Кузь В.Л.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року у справі № 2/20-269 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ ІНТЕГРАЛ КОМПАНІ" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року по справі №2/20-269 в частині встановлення що борг кооперативу "Союз" перед публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" за договорами на здійснення кредитних операцій складає 8 756 912,58 грн.; визнання недійсним договору іпотеки від 17.08.2007 року на передачу в іпотеку 13 квартир, розташованих в м. Тернополі по вул. Нечая, 25; визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 15.02.2008 року до кредитного договору № 12/18-КЛ-07 від 21.08.2007 року та в цій частині справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відкрите акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод" просило припинити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ ІНТЕГРАЛ КОМПАНІ".
Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" у відзиві на касаційну скаргу просило касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ ІНТЕГРАЛ КОМПАНІ" задовольнити.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року у справі №2/20-269 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області в іншому складі суду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в підтвердження суми заборгованості відповідача-2, позивачем надано генеральний договір, який 15.08.2007 року укладено між відкритим акціонерним товариством "Універсал банк" та кооперативом "Союз" на здійснення кредитних операцій № 12/05-ГД-07, відповідно до предмету якого банк зобов'язувався надати кооперативу послуги на здійсненню кредитних операцій. Порядок і умови надання таких послуг визначаються в додаткових договорах, що укладаються в рамках цього генерального договору (п. 1.1 генерального договору).
Згідно п. п. 1.2, 2.1, 2.2 генерального договору банк надає послуги в межах ліміту суми всіх діючих кредитних договорів, укладених в межах даного договору, що становить 7 827 500 грн. - надання послуг здійснюється шляхом укладання окремих кредитних договорів, які є невід'ємною частиною генерального договору. Сума заборгованості по всіх кредитних договорах, укладених в межах даного договору не може перевищувати вказану вище суму ліміту.
В додатковій угоді № 1 від 15.02.2008 року до генерального договору сторони домовились, що ліміт договору - це гранично припустима сума заборгованості в загальній сумі всіх кредитних договорів (п. 1 додаткової угоди); банк зобов'язується надати відповідачеві кредитні послуги у валюті, вказаній у цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті 7 827 500 грн., у порядку і на умовах зазначених в цьому договорі (п. 1.1 додаткової угоди); щодо кожної кредитної послуги в межах цього договору оформляється додаткова угода, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1.1 додаткової угоди); базовою валютою є гривня. Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми кредитних коштів в різних валютах (п. 1.1.3 додаткової угоди); загальна сума наданих кредитних послуг за всіма угодами не може перевищувати ліміту договору, незалежно від виду валюти наданих кредитних послуг (п. 1.1.6 додаткової угоди); позичальник має право отримати кредит, загальна сума якого не може перевищувати ліміт (п. 1.1.7 додаткової угоди).
Відповідно до кредитного договору № 12/18-КЛ-07 від 21.08.2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Універсал банк" та кооперативом "Союз" (з відкриттям кредитної лінії) у межах генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-ГД-07 від 15.08.2007 року сторони погодили, що фінансування господарської діяльності відповідача здійснюється шляхом відкриття кредитної лінії, ліміт якої становить 1 550 000 дол. США (п. 1.1 договору); повернення кредиту здійснюється у тій валюті, в якій він був наданий шляхом перерахування коштів на кредитний рахунок (п.2.2 договору).
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у забезпечення виконання кооперативом зобов'язань, що випливають з генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року та додаткових договорів, що випливають з нього на суму 7 827 500 грн. у термін до 13.08.2010 року, було укладено між сторонами даної справи:
- договір іпотеки від 17.09.2007 року за реєстраційним номером № 3757, на земельну ділянку площею 1,5 га, кадастровий номер 6110100000:02:011:0019, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Д.Нечая, 25 (експертна грошова оцінка 12 013 950 грн. - п.п. 1.1-1.2);
- договір іпотеки від 17.09.2007 року за реєстраційним номером № 3759, на майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: 13 квартир 124-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземною стоянкою легкового транспорту по вул. Д.Нечая, 25 в м. Тернополі, згідно опису (експертна грошова оцінка 4 040 000 грн. - п.п. 1.1-1.3);
- договір іпотеки від 31.10.2008 року за реєстраційним номером № 3803, на будівлі та споруди загальною площею 5 075,90 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Д.Нечая, 25а, а також земельну ділянку, на якій знаходяться вказані будівлі та споруди площею 0,9953 га, кадастровий номер 6110100000:02:0110038, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Д.Нечая, 25 (заставна вартість майна 21013794,96 грн. - п.п. 1.1-1.2).
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що для здійснення кредитних операцій у генеральному договорі № 12/05-ГД-07 від 15.08.2007 року сторони погодили, що банк надає кооперативу кредит, ліміт якого не повинен перевищувати 7 827 500 грн., а тому сума заборгованості на 1 550 000 дол. США також не може перевищувати вказаного ліміту - 7 827 500 грн. Гривня є базовою валютою і ліміт розраховується в гривнях, незалежно від того в якій валюті кооператив одержав кредит.
Судами встановлено, що станом на 17.09.2009 року банк перерахував кооперативу "Союз" кредит у сумі 7 635 318 грн. На день розгляду справи сума кредиту не повернута.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку про задоволення вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 7 635 318 грн.; заборгованості по відсотках за кредитом за період з 27.08.2008 року по 17.09.2009 року у розмірі 1 034 24,62 грн.; пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 17.03.2009 року по 17.09.2009 року у розмірі 87 346,96 грн.
Суди попередніх інстанцій визнаючи недійсною додаткову угоду № 1 від 15.02.2008 року до кредитного договору від 21.08.2007 року зазначили, що вказана угода є договором приєднання та зазначив, що вказана угода протирічить Цивільному кодексу України, а це є підставою недійсності даної додаткової угоди з моменту її укладення.
Відносно визнання недійсним договору іпотеки від 17.09.2007 року за реєстраційним номером № 3757, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не доведено наявності обставин, передбачених ст. 230 Цивільного кодексу України.
Суди попередніх інстанцій також зазначили, що договір іпотеки від 17.09.2007 року за реєстраційним номером № 3759 є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки відкрите акціонерне товариство "Темза" не було власником предмету іпотеки: майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: 13 квартир 124-квартирного житлового будинку по вул. Д.Нечая, 25 у м. Тернополі, а тому в порушення норм ст. ст. 328, 331, п. 1 ч. 1 ст. 346, ч. 2 ст. 583 Цивільного кодексу України не мало права передавати їх в іпотеку банку.
Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення та постанова цим вимогам не відповідають оскільки ні в суді першої інстанції ні в апеляційній інстанції не досліджувались документи на підтвердження позовних вимог.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи.
Задовольняючи позовні вимоги та встановлюючи, що борг кооперативу "Союз" перед публічним акціонерним товариством "Універсал банк" за договорами на здійснення кредитних операцій складає 8 756 912,58 грн. суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставину, що серед способів захисту передбачених ст.16 Цивільного кодексу України, не зазначено такого способу захисту, як встановлення боргу.
Задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 31.10.2008 року на земельну ділянку площею 0,9953 га, кадастровий номер 6110100000:02:0110038 та будівлі і споруди, загальною площею 5075,90 кв.м., розташовані в м. Тернополі, по вул. Д. Нечая, 25, суди попередніх інстанцій не дали оцінку пунктам 4.2,4.3., 4.4, 4.5. договору іпотеки від 31.10.2008 року;
- не звернули увагу на ту обставину, що відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Суди попередніх інстанцій визнаючи недійсними додаткову угоду № 1 від 15.02.2008 року до кредитного договору № 12/18-КЛ-07 від 21.08.2007 року та договір іпотеки від 17.08.2007 року не зазначили в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін та яким нормам законодавства не відповідають вказані правочини.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Вищенаведене переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ ІНТЕГРАЛ КОМПАНІ", м. Київ задовольнити.
2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року та у справі №2/20-269 скасувати.
3. Справу №2/20-269 передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
С.В. Владимиренко