24 грудня 2013 року Справа № 5023/4269/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого,
Коробенка Г.П.,
Куровського С.В. - доповідача,
за участю: представників ПАТ "Земельний Банк" - Гороха О.П., Харківської міської ради -
Клименко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної
інвентаризації"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р.
та рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2013р.
у справі № 5023/4269/12 господарського суду Харківської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"
до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної
інвентаризації"
третя особа Харківська міська рада,
про зобов'язання виконати в натурі обов'язок за договором,
Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до господарського суду Харківської області про зобов'язання КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" виконати в натурі обов'язок за договором від 12.01.2012р. №1890007 на виконання робіт щодо виготовлення витягу і технічного паспорту на нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4, площею 150,5 кв.м., які належать ПАТ "Земельний банк" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №2645-В-С від 18.07.2003р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.2012р. по справі №5023/4269/12 (суддя: Доленчук Д.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що виконанню договірних зобов'язань відповідачем перешкоджають обставини непереборної сили, а саме витребування у відповідача третьою особою інвентаризаційної справи спірного майна, що унеможливлює виконання ним робіт за договором.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2013р. (судді: Черленяк М.І., Ільїн О.В., Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2012р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013р. судові рішення були скасовані, справа №5023/4269/12 направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.07.2013р. по справі №5023/4269/12 (суддя: Яризько В.О.) позовні вимоги було задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. (судді: Бондаренко В.П., Івакіна В.О., Россолов В.В.) рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2013р. залишено без змін.
В касаційній скарзі КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" просить скасувати рішення і постанову попередніх судових інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 12.01.2012р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір №1890007 на виконання робіт, відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання у відповідності до діючих нормативно-правових актів згідно умов даного договору виконати роботи з виготовлення витягу та технічного паспорту на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4.
Відповідно до умов п. 8.1. договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання.
Пунктом 4.2. договору сторони визначили вартість робіт з виготовлення витягу та технічного паспорту на вищезазначені нежитлові приміщення, що складає 1 037,61 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 172,94 грн.
Позивачем за платіжним дорученням №5 від 12.01.2012р. було сплачено відповідачу 1037,61 грн. на підставі виставленого останнім рахунку №1890007 від 12.01.2012р.
Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору, виконавець зобов'язався розпочати виконання робіт протягом однієї доби з моменту підписання договору, надання необхідної документації та за умови виконання замовником договору (п.п. 6.1-6.2).
При цьому, виконавець зобов'язався виконати роботи протягом 20 робочих діб з правом дострокового виконання. Продовження терміну виконання робіт можливе за згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу, що є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.2. договору відповідач зобов'язався негайно інформувати позивача в таких випадках, якщо дотримання ним вказівок позивача загрожує придатності результатів робіт, що виконуються та про наявність інших, не залежних від виконавця обставин.
Пунктом 10.1. договору сторони передбачили, що відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання власних обов'язків, що випливають з будь-якого із положень цього договору не наступає, якщо це невиконання або неналежне виконання є наслідком причин, що знаходяться поза контролем виконавчої сторони, таких, як пожежі, стихійні лиха, воєнні дії, торгове ембарго, дії органів влади та місцевого самоврядування (далі - форс-мажорні обставини). При виникненні форс-мажорних обставин, які роблять неможливим повне або часткове виконання кожної із сторін зобов'язань за цим договором, виконання умов цього договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Відповідно до п. 10.2. договору, якщо ці обставини будуть продовжуватися більше 6 місяців, то кожна із сторін вправі відмовитися від подальшого виконання обов'язків за цим договором.
Згідно з п. 10.3. договору сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону про початок і припинення форс-мажорних обставин.
24.01.2012 р. листом № 1890007 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язань за договором щодо видачі витягу з реєстру прав власності на нежитлові приміщення цокольного поверху № 8, 2-го поверху №4, 3-го поверху № 4, 4-го поверху № 4 по вул. Чернишевській № 4, у зв'язку з тим, що інвентаризаційна справа на вищезазначений будинок була направлена до Юридичного департаменту Харківської міської ради 17.01.2012 р. згідно запиту №435/9-12 від 17.01.2012р. та зазначено, що після повернення інвентаризаційної справи в бюро, замовлення буде виконано.
На запит позивача №02-15/5959 від 13.08.2012р. відповідач листом №6861 від 15.08.2012р. повторно надав відповідь про неможливість виконати роботи по проведенню поточної інвентаризації нежитлових приміщень, які знаходяться у будівлі по вул. Чернишевській, 4, в зв'язку із знаходженням інвентаризаційної справи на розгляді у Юридичному департаменті Харківської міської ради.
Видача технічного паспорту є етапом технічної інвентаризації об'єкту нерухомості, яка проводиться суб'єктом господарювання на підставі Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за № 582/5773.
У пункті даної 1.4 Інструкції зазначено, що технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти (в редакції Інструкції від 09.08.2012р.).
Відповідно до п. 1.5. Інструкції, матеріали технічної інвентаризації є майном бюро технічної інвентаризації та є підставою для надання інформації згідно з чинним законодавством.
Пунктом 11 Інструкції визначено, що у разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, суб'єкти господарювання вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення. При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті, який залишається у замовника.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України вставлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Статтею 218 ГК України визначено, що обставини непереборної сили це надзвичайні і невідворотні обставини. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Встановивши обставини невиконання відповідачем договірних зобов'язань, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про те, що витребування інвентаризаційної справи у відповідача третьою особою не є підставою для невиконання взятих на себе зобов'язань з виготовлення технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна.
Також суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що наявність у позивача можливості звернутись до іншого виконавця не є підставою для звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
При повторному розгляді справи судами попередніх інстанцій були виконані вказівки Вищого господарського суду України та обґрунтовано задоволено позовні вимоги.
З огляду на зазначене, постанова апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийняті судами у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваній постанові та рішенні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2013р. по справі №5023/4269/12 залишити без змін.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Коробенко Г.П.
Куровський С.В.