26 грудня 2013 року Справа № 905/4307/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С.,
суддівРогач Л.І., Сибіги О.М.
розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Кіровський", м. Горлівка, Донецька обл.
на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року
у справі господарського суду Донецької області
за позовомПриватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа", м. Горлівка, Донецька обл.
доКомунального підприємства "Кіровський", м. Горлівка, Донецька обл.
пропро стягнення основного боргу у розмірі 127 736,22 грн., пені у розмірі 116 821,34 грн., 3% річних у розмірі 992,64 грн.
Касаційна скарга комунального підприємства "Кіровський" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В тексті касаційної скарги скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з тяжким фінансовим станом.
01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду, встановлена підпунктом "8" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, за приписами статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2013 року становить 1147,00 грн.
За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону (п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011).
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржником таких обставин не наведено та належних доказів тяжкого майнового стану комунального підприємства "Кіровський" до суду касаційної інстанції не подано, а зазначено лише про відсутність фінансування з державного бюджету на оплату судового збору за подання касаційної скарги та додано довідку самого ж скаржника, в якій іде мова про тяжке матеріальне становище підприємства.
Разом з тим, відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Клопотання комунального підприємства "Кіровський" про звільнення від сплати судового збору - відхилити.
2. Касаційну скаргу комунального підприємства "Кіровський" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року у справі № 905/4307/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Л.І. Рогач
О.М. Сибіга