19 грудня 2013 року Справа № 903/610/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Селіваненка В.П.,
суддів:Владимиренко С.В.,
Добролюбової Т.В.,
Могил С.К.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву приватного підприємства "Укр-Петроль"
про перегляд Верховним Судом України
постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2013
у справі№ 903/610/13
за позовомРівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
доприватного підприємства "Укр-Петроль"
простягнення 18 638,68 грн.
Рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з позовом про стягнення з відповідача 18 627,94 грн., у тому числі 15 835,00 грн. заборгованості, 1 176,89 грн. пені, 1 108,45 грн. штрафу, 507,60 грн. процентів річних (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Рішенням господарського суду Волинської області від 10.07.2013 у справі № 903/610/13 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 15 835,00 грн. заборгованості, 1 176,89 грн. пені, 1 108,45 грн. штрафу, 383,94 грн. - проценти річних.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволення вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1 108,45 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2013 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 скасовано в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення 1 108,45 грн. штрафу, із залишенням в цій частині в силі рішення господарського суду Волинської області від 10.07.2013; у решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 залишено без змін.
Приватне підприємство "Укр-Петроль" в порядку, визначеному розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2013 у даній справі, в якій просить зазначену постанову скасувати в частині стягнення штрафу у розмірі 7% від простроченої суми, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду касаційної інстанцій.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 13.11.2013 у справі № 910/2318/13, від 18.08.2010 у справі № 42/562 та постанови Верховного Суду України від 06.12.2010 та від 20.12.2010, а також на лист Верховного Суду України "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за 2010 - 2011 рр." від 01.04.2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У постанові від 20.11.2013 у справі № 903/610/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на підставі статті 231 ГК України штрафу за прострочення виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт у розмірі 7% від простроченої суми (в частині, що стосується доводів заявника). При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що стаття 231 ГК України застосовується як у випадку порушення негрошового, так і у випадку порушення грошового зобов'язання.
Водночас у постановах від 13.11.2013 у справі № 910/2318/13 та від 18.08.2010 у справі № 42/562 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на підставі статті 231 ГК України штрафу у розмірі 7% від простроченої суми за прострочення оплати отриманого товару (у справі № 910/2318/13) та за прострочення оплати вартості спожитої електричної енергії (у справі № 42/562). При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що стаття 231 ГК України застосовується в разі порушення строків виконання негрошового зобов'язання, в той час як невиконане відповідачем договірне зобов'язання має грошовий характер.
З огляду на викладене зі змісту зазначених судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 231 ГК України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Разом з тим судовими рішеннями, на які у заяві, поданій в порядку розділу ХІІ2 ГПК України, може здійснюватись посилання на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, можуть бути лише рішення судів касаційних інстанцій, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим посилання заявника на постанови Верховного Суду України від 06.12.2010 та від 20.12.2010, а також на лист Верховного Суду України "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за 2010 - 2011 рр." від 01.04.2012 не беруться судом до уваги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116,11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Допустити справу № 903/610/13 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяВ. Селіваненко
Судді: С. Владимиренко
Т. Добролюбова
С. Могил
С. Шевчук