Іменем України
19 грудня 2013 рокуСправа №827/3090/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії. Вказує, що розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 944-р від 02.04.2010 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). ОСОБА_1 було виготовлено містобудівне обґрунтування розміщення об'єкту містобудування, яке разом з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки було погоджено Управлінням містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації. Листом № С-26/2 від 11.11.2013 року позивача було повідомлено, що Севастопольська міська державна адміністрація відмовляє позивачу у затвердженні вказаного проекту землеустрою. Вважає дії відповідача з цього приводу протиправними.
Ухвалою від 12 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 12 грудня 2013 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.
До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.28).
Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 18 грудня 2013 року надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами не згоден у повному обсязі, просить у задоволенні позову відмови та справу розглянути за його відсутності (а.с.23-24).
В порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено наступне: Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 944-р від 02.04.2010 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Відповідно до висновку № 6317/31-06-2577 від 05.08.2009 року Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, матеріали вибору, місця розташування цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) узгоджені (а.с.14).
Відповідно до висновку Головного управління Держземагентства у м. Севастополі № 325/13-ПО від 12.07.2013 року проект землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 погоджено (а.с.12-13).
Відповідно до наукового висновку № 10/574-10 від 12.05.2010 року Відділу державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) погоджено (а.с.16).
Відповідно до листа Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 04-02/2514 від 03.06.2013 року направленого на адресу ПП «Гранит-С», проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) погоджено (а.с.11).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ 8500053732013 від 22.07.2013 року, земельна ділянка в АДРЕСА_1 відноситься до земель державної власності (а.с.29).
Севастопольська міська державна адміністрація листом № С-26/2 від 11.11.2013 року, повідомила ОСОБА_1 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) та наданні їй у власність земельної ділянки з підстав того, що відповідно до ст. 122 Земельного кодекс України розпорядження землями територіальної громади міста Севастополя належить до виключної компетенції Севастопольської міської ради (а.с.9).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі - Кодекс № 2768) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ч. 6 ст. 118 Кодексу № 2768, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною шостою статті 122 Кодексу № 2768 встановлено, що Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ст. 186-1 Кодексу № 2768, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Зокрема, суд зазначає, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по АДРЕСА_1 № НВ 8500053732013 від 22.07.2013 року, вказана земельна ділянка відноситься до земель державної власності, також вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер.
Відповідно до п. 8 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051) до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства в мм. Києві та Севастополі належать: 1) внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про: землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах районів у мм. Києві та Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах; обмеження у використанні земель; 2) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; 3) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання; 4) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам; 5) здійснення реєстрації: заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру; повідомлень про виявлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру; заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру; заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру; 6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства; 7) узагальнення відомостей про землі в межах мм. Києва та Севастополя за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; 8) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону; 9) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту; 10) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держземагентства: відомостей щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту; дати та номера реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, їх стислого змісту та інформації про результати розгляду.
Пунктом 12 Порядку № 1051 встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1051, відомості Державного земельного кадастру підлягають відображенню у документах Державного земельного кадастру.
З системного аналізу листа Севастопольської міської державної адміністрації № С-26/2 від 11.11.2013 року, вбачається, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, саме з підстав того, що вказана земельна ділянка відноситься до земель територіальної громади (комунальної власності), без врахування витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по АДРЕСА_1 № НВ 8500053732013 від 22.07.2013 року. Зокрема, судом встановлено, що Севастопольською міською державною адміністрацією в порушення вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України не встановлено та не зазначено яким саме нормам діючого законодавства України проект землеустрою не відповідає.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевказаних нормативно-правових актів, з аналізу листа Севастопольської міської державної адміністрації № С-26/2 від 11.11.2013 року, судом робиться висновок, що Севастопольська міська державна адміністрація в порушенням вимог Земельного кодексу України відмовила позивачу у затвердженні проекту землеустрою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію прийняти розпорядження про погодження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак