ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 грудня 2013 року 10:47 № 826/18638/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Суткевича О.О.,Лагренн С.С. відповідача - Мухи С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства «Мілкіленд-Україна»
доМіжрегіонального Головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 листопада 2013 року № 0000913910, № 0000923910, -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
25 листопада 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Мілкіленд-Україна» (далі -ДП «Мілкіленд-Україна», позивач) з адміністративним позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 листопада 2013 року № 0000913910, № 0000923910.
Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки, викладені в акті перевірки від 28 жовтня 2013 року № 1293/39-10/24255176, не відповідають нормам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення №0000913910 від 13.11.2013 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29 137 504 грн. та № 0000923910 від 13.11.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25 386 397 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у випадку коли відбулася будь-яка передача права розпорядження товарами з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку, а не з моменту перерахування грошових коштів без поставки товару в рахунок цих коштів. При цьому, датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місце надання яких є митна територія України є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ДП «Мілкіленд-Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби та станом на 28.10.2013 перебуває на обліку у Міжрегіональному Головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.
Згідно Свідоцтва № 100339692 від 15 червня 2011 року ДП «Мілкіленд-Україна» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 242551726553).
Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників - на підставі наказу від 01 жовтня 2013 року № 519 та направлень від 01 жовтня 2013 року № 458, № 459, від 11 жовтня 2013 року №502, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП «Мілкіленд-Україна» (код за ЄДРПОУ 24255176) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаться до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ) за липень 2013 року, за результатами якої складено акт від 28 жовтня 2013 року № 1293/39-10/24255176 (далі - Акт № 1293/39-10/24255176).
Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 187.8 ст. 187; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198; п.201.12 ст. 201; п. 208.2 та п. 208.3 ст. 208 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 23 310 003 грн. в т.ч. за листопад 2012 року на 3 285 453 грн., грудень 2012 року на 377 936 грн., січень 2013 року на 3 969 265 грн., лютий 2013 року на 2 312 390 грн., березень 2013 року на 1 519 821 грн., травень 2013 на 4 038 548.,червень 2013 року на 4 801 004., липень 2013 року на 3 005 586 грн., а також в частині завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаться до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 25 386 602 грн., в тому числі за липень 2013 року на 25 386 602 грн..
01 листопада 2013 року позивачем подано до податкового органу письмові заперечення за № 12449/10 на акт перевірки від 28 жовтня 2013 року № 1293/39-10/24255176, за результатами розгляду яких відповідачем рішенням від 08 листопада 2013 року № 11088/10/39,1-12 висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.
На підставі вказаного вище акту перевірки відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення №0000913910 від 13.11.2013 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 29 137 504 грн. (за основним платежем - 23 310 003 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями -5 827 501 грн.);
- податкове повідомлення-рішення № 0000923910 від 13.11.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25 386 397 грн.
Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями обумовила позивача на звернення з адміністративним позовом до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ДП «Мілкіленд-Україна», виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
У разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1) і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток 1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у продавця товарів/послуг).
Відповідно до п.192.1ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Згідно п. 192.3. ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Згідно з поданою ДП «Мілкіленд-Україна» до Центрального офісу податковою декларацією з ПДВ за липень 2013 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.09.2013 №9058314517) та додатками, від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображене у рядку 24 податкової декларації, складає 25 386 397 грн.
У жовтні 2012 року, квітні та травні 2013 року, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) стало формування податкового кредиту за рахунок здійснення попередніх оплат постачальникам за продукти харчування.
В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що ДП «Мілкіленд-Україна» укладено: з ТОВ «Миргородський сироробний комбінат» (ІПН 315754010202) договір від 02.01.2004 р. №101 (із додатковими угодами від 30.11.2004 р. та від 29.12.2005 р.); з ДП «Аромат» Філія «Сир» (ІПН 307372610071) договір від 17.11.2003 р. №131 (із додатковими угодами від 04.04.2005 р. та від 29.12.2005 р.); з ДП «Аромат» Філія «Сумський молочний завод» (ІПН 307372610071) договір від 23.11.2003 №132/7 (із додатковими угодами від 01.09.2004 р. та від29.12.2005 р.); з ДП «Аромат» Філія «Ніжинський міськмолзавод» (ІПН 307372610071); договір від 26.11.2003 №134 (із додатковими угодами від 01.09.2004 р. та від 29.12.2005р.); з ДП «Агролайт» (ІПН 340103210073) договір від 01.06.2008 р. № МУА-01 (із додатковою угодою від 31.12.2011р.) ВАТ "Чернігівський молокозавод» (ІПН 004479725226) договір від 25.12.2007р. № МУЧ-01 (із додатковою угодою від 01.06.2008 р.); з Філією «Славутський маслоробний комбінат» ПП КФ «Прометей» (ІПН 306689810071) договір від 01.06.2004 р. №139-М (із додатковими угодами від 01.07.2005 р. та від 29.12.2005 р.); з Філією «Менський сир» ПП КФ «Прометей» (ІПН 306689810071) договір від 01.12.2004 р. №194 (із додатковими угодами від 01.07.2005 р. та від 29.12.2005 р.); з Філією ПП «Роменський молочний комбінат» «Рось» (ІПН 321919510206)договір від 03.01.2006 р. №ФР-01 (із додатковими угодами від 01.06.2006 р. та від 29.12.2006 р.); з ПП «Рось» Філія «Охтирський сиркомбінат» (ІПН 321919510206) договір від 03.01.2006 р. №ФА-01 (із додатковими угодами від 01.02.2007 р. та від 29.12.2006 р.); з ТОВ «МалКА-Транс» філія «Конотопський молзавод» (ІПН 255680010070) договір від 03.01.2006 р. №ФК-01 (із додатковими угодами від 01.01.2012 р. та від 29.12.2006 р.).
Відповідно до умов вищезазначених договорів ДП «Мілкіленд-Україна», як покупець, зобов'язувалось прийняти та сплатити вартість продуктів харчування («Товар»), при цьому, згаданими договорами передбачалася можливість попередньої оплати за окремою домовленістю сторін.
На виконання вимог умов вказаних договорів, ДП «Мілкіленд-Україна» здійснено попередню оплату товарів, що підтверджено платіжними дорученнями, виписаними постачальниками податковими накладними.
Таким чином в перевіряємому періоді відбувалися поставки товарів по попередній оплаті, а податкові накладні виписувалися на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Разом з тим, відповідачем було зменшено податковий кредит відповідно до розрахунку коригувань через повернуту попередню оплату товару позивачу, зокрема, ДП «Агролайт»на суму 6 361,86 грн. в т. ч. податок на додану вартість 1 060,31 грн.; Філією «Славутський маслоробний комбінат» ПП КФ «Прометей» на суму 60 000,00 грн. в т.ч. податок на додану вартість 10 000,00 грн.; Філією «Менський сир» ПП КФ «Прометей» на суму 25 598 710,00 грн. в т.ч. податок на додану вартість 4 266 451 грн.; Філією ПП «Роменський молочний комбінат» «Рось» на суму 16 312 000,00 грн. в т.ч. податок на додану вартість 2 718 666,67 грн.; ПП «Рось» Філія «Охтирський сиркомбінат» на суму 7 380 000,00 грн. в т.ч. податок на додану вартість 1 230 000,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки від 28 жовтня 2013 року № 1293/39-10/24255176, податковим органом не виявлено порушень порядку складання податкових накладних та внесення їх в Єдиний реєстр податкових накладних. Крім того відповідачем не заперечується безпосередня пов'язаність та необхідність закупівлі товарів з господарською діяльністю позивача.
Таким чином, керуючись п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права у ДП «Мілкіленд-Україна» на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товару, оскільки вона передувала поставці товару.
Вказана правова позиція узгоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.12.12 р. у справі К/9991/86648/11.
Окрім цього суд зазначає, що Податковим кодексом України встановлено єдиний випадок, коли не відноситься до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг (пунктом 198.6 статті 198 ПК України), це суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів(послуг), які не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).
Щодо операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України суд зазначає наступне.
Згідно із п. 208.2 ст.208 ПК України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу. При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку.
Відповідно до п.208.5 ст.208 ПК України, отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Згідно із п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.12 ст. 201 ПК України передбачено, що для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.
Відповідно до умов договору від 01.04.2013 року «ООО «Милкиленд РУ»» надано ДП «Мілкіленд-Україна» інформаційно-консультаційні послуги (аналіз по продажу творожних сирів в магазинах «Ашан», проведення ділової зустрічі, та ін.), що підтверджується актами наданих послуг від 30.04.2013 р. № б/н, від 31.05.2013 № б/н.
Як вбачається з акта перевірки 28 жовтня 2013 року № 1293/39-10/24255176 та підтверджено матеріалами справи, оплату послуг здійснено позивачем 30 травня 2013 року в сумі 3 000 000,00 російських рублів (760 740,00 грн.), 18 червня 2013 року в сумі 1 5000 000,00 російських рублів (378 465,00 грн.) та 05 липня 2013 року в сумі 1 500 000,00 російських рублів (361 560,00 грн.).
Зважаючи на те, що податкові зобов'язання за операціями з надання послуг з «ООО «Милкиленд РУ»» включено ДП «Мілкіленд-Україна» до складу податкових зобов'язань за травень 2013 року в розмірі 152 148,00 грн., а також за червень 2013 року в розмірі 75 693,00 грн., виписано податкові накладні № 197 від 31.05.2013 р. на суму 152 148,00 грн., та №189 від 30.06.2013 р. на суму 75 693,00 грн., суд вважає, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту відповідні суми податку за червень 2013 року та за липень 2013 року.
Окрім цього, суд зазначає, що виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.
Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги п. 187.8 ст. 187; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198; п.201.12 ст. 201; п. 208.2 та п. 208.3 ст. 208 ПК України, у зв'язку із чим вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 листопада 2013 № 0000913910, 0000923910 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 458, 80 грн. з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Мілкіленд-Україна» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 13 листопада 2013 року № 0000913910, №0000923910.
3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міжрегіонального Головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників на користь Дочірнього підприємства «Мілкіленд-Україна» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 458, 80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень, 80 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23.12.2013 р.