ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 грудня 2013 року № 826/16708/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С.,
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Валендюка О. - заступника Головного управління представництва у суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень про зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, Валендюка О. - заступника Головного управління представництва у суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень про зобов'язання вчинити дії, а саме: надати письмову відповідь щодо додержання Конституції України та законів України в ухвалі судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_3 від 20 березня 2013 року. У своєму листі посилався на те, що направив до Генеральної прокуратури України звернення від 02.09.2013 щодо незгоди з ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_3 від 20 березня 2013 року про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі, яка не підлягає оскарженню. Вважаючи, що таке судове рішення примусово обмежило особисту свободу ОСОБА_1, просив Генеральну прокуратуру України провести перевірку додержання законів України при винесенні рішень суддями Лаченковою О.В. та Остапчуком Д.О. На свій лист отримав відповідь від 11.09.2013 за підписом заступника Головного управління представництва у суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Валендюка О. про направлення за належністю його листа до Вищої ради юстиції. Вважаючи, що Генеральною Прокуратурою України протиправно направлено його лист за належністю, оскільки у своєму листі від 02.09.2013 він також повідомляв про неправомірні дії заступника Голови Вищої ради юстиції Удовиченка О.С. щодо розгляду його звернення на дії цих же суддів, просив задовольнити позов.
Генеральною прокуратурою України направлено суду 16.12.2013 року письмові заперечення з посиланням на те, що питання звернення ОСОБА_1 не належали до повноважень органів прокуратури, тому, враховуючи роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади», рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 №6-рп/2001, положення ст.85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.7 Закону України «Про звернення громадян», супровідним листом Генеральної прокуратури України №05/1/2-р від 11.09.2013 звернення обґрунтовано направлено для розгляду до Вищої ради юстиції з одночасним роз'ясненням заявнику про відсутність в органів прокуратури повноважень щодо здійснення нагляду за діяльністю суду, а також положення ст.85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся з листом від 02.09.2013 до Генеральної прокуратури України, в якому просив Генеральну прокуратуру України провести перевірку додержання законів України в ухвалі судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2013 року ОСОБА_3
Листом №05/1/2-р від 11.09.2013 за підписом заступника Головного управління представництва у суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Валендюка О., ОСОБА_1 надано відповідь про направлення за належністю його листа до Вищої ради юстиції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Згідно положень ст.85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010, № 2453-VI дисциплінарне провадження щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України здійснює Вища рада юстиції.
Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» (від 02.10.1996, № 393/96-ВР) визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Генеральної прокуратури України за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 щодо направлення за належністю до Вищої ради юстиції листа ОСОБА_1 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 69-71, 183-2, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур