26 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/7090/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з розрахункових рахунків,
12 грудня 2013 року Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з розрахункових рахунків у сумі 1108,82 грн., посилаючись на наявність у відповідача податкової заборгованості, яка виникла у результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного самостійно фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 31/.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 30/.
Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 27 квітня 2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 4/.
З 27 квітня 2006 року відповідач перебуває на податковому обліку в Лубенській об'днаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 29 листопада 2013 року №2417/10/16-18-18.2-91 /а.с. 7/.
Згідно наявної у матеріалах справи копії корінця свідоцтва серії З №341125 встановлено, що з 27 квітня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування /а.с. 17/.
Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04 січня 2012 року відповідачем відповідно до статті 291 Податкового кодексу України було подано до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування /а.с. 15/, на підставі якої ФОП ОСОБА_1 висловив своє бажання перебувати на спрощеній системі оподаткування у порядку, встановленому розділом XIV Податкового кодексу України.
Відповідно зазначеної заяви відповідач обрав 2 групу та ставку єдиного податку, яка складає 20% від мінімальної заробітної плати.
Згідно пункту 295.1. Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до підпункту 295.2. зазначеного Кодексу нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
На підставі поданої відповідачем заяви Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області на підставі пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України було нараховано зобов'язання з єдиного податку у загальному розмірі 1117,40 грн.
За рахунок переплати у розмірі 8,58 грн заборгованість відповідача буда зменшена та станом на момент подання позову за даним розрахунком рахується заборгованість у сумі 1108,82 грн. /а.с. 22/.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу від 17 січня 2013 року №5, яка отримана відповідачем 21 травня 2013 року, про що свідчить підпис ФОП ОСОБА_1 на корінці зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 20/.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Станом на день розгляду справи сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 1108,82 грн, що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 33/.
Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову - про стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу в розмірі 1108,82 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з розрахункових рахунків задовольнити.
Стягнути з розрахункових рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) в: АТ "УкрСиббанк" МФО 351005 №26001154338400 (українська гривня); АТ "УкрСиббанк" МФО 351005 №26056154338400 (українська гривня) у банках, що обслуговують такого платника податків податкову заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1108,82 грн. /одна тисяча сто вісім гривень вісімдесят дві копійки/ на р/р 31514970700011, код платежу 18050400, одержувач місцевий бюджет м. Лубни, код одержувача 37710415, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 27 грудня 2013 року.
Суддя Л.М. Петрова