Справа № 815/8285/13-а
20 грудня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.
при секретарі - Музика А.О.
за участю: представника позивача - Погібко О.О.,
представника відповідача - Кучеренко Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Тана» до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про скасування адміністративно-господарських штрафів, -
ПП «Тана» звернулась до суду з позовом до Управління Укратрансінспекції в Одеській області про скасування постанов про застосування фінансових санкцій №№ 031402, 031403, 031404, 031405, 031406, 031407, 031408, 031409, 031410, 031411, 031412, 031413, 031414, 031415, 031416, 031417, 031418, 031419, 031420, 031421, 031422, 031423, 031424, 031425, 031426, 031427, 031428, 031429, 031430, 031431прийнятих на підставі акту від 29.09.2013 року № 079407 на суму 11 560, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що спірними постановами до нього застосовано фінансові санкції у розмірі на загальну суму 11 560,00 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, в порушення абз. 3, 8 ч.1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - нібито відсутні щоденні листки праці та відпочинку водія. Представник позивача, вважає що вказані постанови незаконні, безпідставні та підлягають скасуванню, оскільки вони були складені із порушеннями вимог чинного законодавства України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві (а.с.3-4).
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що в ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 29.09.2013 року встановлено факт надання позивачем послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, а саме - не обладнаним діючим та повіреним тахографом та без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, відсутні щоденні листки праці та відпочинку водія, передбаченої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.10 "Про затвердження положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", що зумовило застосування до позивача штрафу, передбаченого абз.3,8 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Доводячи правомірність спірної постанови, просив суд в задоволені позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
ПП «Тана» займається господарською діяльністю у сфері автомобільного вантажного транспорту, на підставі ліцензії серії АД № 064613 від 31.07.2012, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, та ліцензійної картки до неї, здійснює внутрішні перевезення вантажів пасажирів автобусом марки Mercedes-Вenz, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Державними інспекторами територіального управління Укртрансінспекції в Одеській області (надалі - відповідачем) проведено перевірку транспортного засобу автобусу з перевезення пасажирів, щодо додержання ними вимог чинного автотранспортного законодавства України.
В ході перевірки перевірено належний позивачу автобус державний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3 та встановлено що він здійснює перевезення транспортним засобом, в якому відсутні щоденні листки праці та відпочинку водія, передбаченої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.10 "Про затвердження положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів"водія. За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 079407 від 29.09.13, яким зафіксовано порушення норм законодавства про автомобільний транспорт, а саме надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, , а саме - відсутні щоденні листки праці та відпочинку водія відповідно до наказу МТЗУ № 340 від 07.06.10. (а.с. 5).
Про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивача повідомлено поштою, про що свідчить наявне в матеріалах справи копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вбачається, що ПП «Тана» отримано повідомлення 21.10.2013р.
Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником Управління Укртрансінспекції в Одеській області винесено постанови №№ 031402, 031403, 031404, 031405, 031406, 031407, 031408, 031409, 031410, 031411, 031412, 031413, 031414, 031415, 031416, 031417, 031418, 031419, 031420, 031421, 031422, 031423, 031424, 031425, 031426, 031427, 031428, 031429, 031430, 031431 від 23.10.13, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, до ПП «Тана» застосовано фінансові санкції у загальному розмірі 11 560,00 грн. (а.с. 6, 9-37).
Перевіряючи правомірність вказаних постанов, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Частиною 1 статті 33 Закону визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Так, згідно з частиною 2 статті 48 Закону документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.10 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.10 за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення № 340).
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», "Про дорожній рух". Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.10 передбачено, що пункт 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, набирає чинності для: нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012; перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01.06.2013; перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.
Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
За визначенням, наведеним у пункті 1.5 Положення № 340, тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.10 №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.10 за №946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно з пунктом 1.4 розділу І Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції № 385.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу ІІІ Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Згідно з пунктами 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 розділу ІІ Інструкції №385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Пункти сервісу тахографів (ПСТ) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
За умови позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа ПСТ відповідно до вимог ЄУТР маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра згідно з вимогами додатка 2.
У ході розгляду справи позивачем не надано достатніх доказів, що ним як автомобільним перевізником, забезпечено належну експлуатацію тахографа, яким, за його твердженням, обладнаний автобус НОМЕР_1, а саме - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та свідоцтва про повірку, передбачених Інструкцією №385. Так само, ним не надано суду тахокарту чи роздруківку даних роботи тахографа, у яких було б відображено інформацію про рух цього транспортного засобу за період з 01.09.2013 по 29.09.2013 року.
Надані суду позивачем копії протоколу № 0048 від 02.08.13 перевірки технічного стану колісного транспортного засобу ПП "Тана" не є доказом того, що вказаний тахограф на час перевірки автомобіля 29.09.2013 року був повірений та використовувався у встановленому порядку.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача, що відомості обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у перевізника, оскільки пунктом 3.3 вищезазначеного Наказу визначено, що водій транспортного засобу має надати: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповненні тахокарти у кількості, що передбачена Поправка № 6 до ст. 12 ЄУТР за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто (1+28 тахокарт).
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010р. № 385.
Воднораз, системний аналіз приписів Положення № 340 свідчить про обов'язок водія, який керує вантажним автомобілем, що здійснює перевезення вантажів, вести індивідуальну контрольну книжку у разі, якщо вантажний автомобіль не обладнаний діючим та повіреним тахографом. Відповідно, невиконання водієм обов'язку щодо ведення цього документу (індивідуальної контрольної книжки), оформлення та наявність якого у нього передбачена чинним законодавством України, а саме Положенням № 340, становить склад господарського правопорушення, передбаченого абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", суб'єктом відповідальності за яке є автомобільний перевізник.
Згідно з частиною 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Позивачем не доведено, що при перевірці 29.09.2013 року ним, як автомобільним перевізником, забезпечено належну експлуатацію тагохрафа на цьому автомобілі, або ведення водієм індивідуальної контрольної книжки водія, що виключало б відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Отже у судовому засіданні встановлено факт вчинення позивачем господарського правопорушення - надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону (без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія вантажного автомобіля, не обладнаного діючим та повіреним тахографом), за що абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції, чинній на момент винесення спірної постанови) порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.06 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
Відповідно до пунктів 25, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
Частинами 1, 2 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем доведено правомірність спірної постанови про застосування фінансових санкцій, натомість позивачем не спростовано факт вчинення ним порушення законодавства про автомобільний транспорт, тому позовні вимоги про скасування спірної постанови задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для повернення йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні. Відповідачем судові витрати, передбачені ч.2 ст.94 КАС України, не понесені.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов приватного підприємства «Тана» до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів - залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Л.М. Токмілова
23 грудня 2013 року.