Справа № 819/3218/13-a
"27" грудня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В. Л.,
за відсутності позивача та відповідача,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Декор" про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-
Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Декор" про стягнення коштів у сумі 18851,38 грн. на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах Списком №2.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". А тому, враховуючи наведене, позивач просить в судовому порядку стягнути з ТОВ ВКФ "Декор"на користь Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, виставлену йому до відшкодування у листопаді 2013 року, - у сумі 18851,38грн.
Позивач в судове засідання, яке відбулось 27.12.2013 року, - не з'явився, надіславши попередньо до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, в якому зазначив про підтримання заявлених ним вимогу повному обсязі.
Відповідач у призначене судове засідання - не з'явився, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення йому 20.12.2013 року рекомендованого поштового відправлення. Будь-яких клопотань та заперечень на позов від відповідача на адресу суду станом на час проведення засідання - не надходило.
Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також враховуючи відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Декор" (ідентифікаційний код за ЄРПОУ - 14030766), - зареєстроване як юридична особа Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області за адресою: вул.Нова, 3, с.Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область.
Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Декор" має відокремлений підрозділ без права юридичної особи - філію "Пісочне" ТОВ ВКФ "Декор" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 25252760), яка зареєстрована за адресою: с.Пісочна, Миколаївський район, Львівська область.
З матеріалів справи вбачається, що на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області перебувають колишні працівники філії "Пісочне"ТОВ ВКФ "Декор"(зареєстрованого як платник страхових внесків у цьому ж управлінні ПФ), яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень "Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"- в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.
А тому, у відповідності до чинного законодавства, на ТОВ ВКФ "Декор", який є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",- покладено обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як підприємством, на якому ці особи працювали, - у встановленому законом порядку.
У листопаді 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області нараховано ТОВ ВКФ "Декор" до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 - на суму 18851,38 грн.
Однак, як свідчать матеріали справи, вищезазначені витрати позивача на виплату та доставку пенсій у встановлені строки відповідачем добровільно - не відшкодовані.
Таким чином на час розгляду судом даної справи - заборгованість відповідача по фактичних витратах Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області з виплати та доставки пільгових пенсій, виставлених до відшкодування у листопаді 2013 року, - залишається несплаченою та становить 18851,38 грн.
Наявність вищезазначеної суми заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема: корінцем повідомлення форми "Ю" за №454 від 05.11.2013 року (з визначеною у ньому сумою зобов'язання) із доказами його направлення та отримання відповідачем, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", карткою особового рахунку відповідача -платника - страхувальника.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який передбачає порядок призначення пенсій з 01.01.1992 року,- є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІІ.
Так, пунктом "а" та пунктами "б"- "з" статті 13 вищезазначеного Закону визначено коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах (за Списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд - є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до положень абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, об'єктом оподаткування визначені, зокрема, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону - фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню в розмірах, визначених Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено, зокрема, в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.
Згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року та п. 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV встановлено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду України у судовому порядку.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що на час судового розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 18851,38 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.
Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з ТОВ ВКФ "Декор" на користь Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у заявленому в позові розмірі.
Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Декор" (ідентифікаційний код за ЄРПОУ - 14030766, вул. Нова, 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (ідентифікаційний код - 22361460, пл. Ринок, 18, м. Миколаїв, Львівська область) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, виставлену до відшкодування у листопаді 2013 року, - у сумі 18851,38 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня 38 копійок).
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.