17 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6889/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,
представника позивача - Прохур Н.І.,
представника відповідача - Куришко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сервіс-Комплект" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
02 грудня 2013 року Приватне підприємство "Сервіс-Комплект" (далі - ПП "Сервіс-Комплект", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001262205 від 23.09.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 13 000,00 грн.
Мотивуючи свої вимоги позивач вказує на безпідставність висновку перевірки щодо відсутності факту передачі товару від продавця до покупця, оскільки господарські операції за участю ТОВ "БТС "Арон" з придбання запасних частин для ремонту підіймально-транспортного устаткування відображені в документах бухгалтерського обліку, що підтверджують отримання, перевезення, оприбуткування та використання товарно-матеріальних цінностей, які придбавалися у серпні 2011 року. В подальшому ці запчастини були використані у господарській діяльності ПП "Сервіс-Комплект" шляхом здійснення ремонтних робіт на об'єктах замовників. Фактичною ж підставою для проведення перевірки слугував висновок перевірки контрагента позивача - ТОВ "БТС "Арон" щодо нікчемності укладених вказаним підприємством угод, тоді як повноваженням визнавати правочини нікчемними відповідач не наділений. Відтак, на думку позивача, в діях ПП "Сервіс-Комплект" відсутні порушення норм податкового законодавства, на які вказано в акті перевірки.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що у перевіряємий період платником завищено податковий кредит та занижено податкові зобов'язання з ПДВ, які сформовані за наслідками взаємовідносин із ТОВ "БТС "Арон", оскільки до перевірки не надано документів, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи). До того ж перевіркою контрагента позивача - ТОВ "БТС "Арон" встановлено відсутність даного суб'єкта за податковою адресою. Відповідно до податкової звітності у ТОВ "БТС "Арон" відсутні виробниче обладнання, складські та торговельні приміщення, транспорт тощо. Тому, на думку відповідача, правочини, укладені із вказаним господарюючим суб'єктом, носять ознаки нікчемності.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
З наявних у матеріалах справи письмових доказів суд встановив, що у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію серія А00 №084861 (а.с. 190) ПП "Сервіс-Комплект" (місцезнаходження: вул. Кучеренка, 11, кв. 37, м. Полтава, ідентифікаційний код: 32317314) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 31.01.2003. За даними Головного управління статистики у Полтавській області до видів діяльності ПП "Сервіс-Комплект" за КВЕД відносяться: ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально-транспортного устаткування; виробництво будівельних металевих конструкцій; монтаж металевих конструкцій; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; інші види оптової торгівлі (а.с. 192).
Для здійснення зареєстрованого виду господарської діяльності ПП "Сервіс-Комплект" 01.07.2011 уклав із ТОВ "БТС "Арон" (м. Київ) договір купівлі-продажу №0134 (а.с. 62-63), за умовами якого покупець (ПП "Сервіс-Комплект") доручає, а постачальник (ТОВ "БТС "Арон") зобов'язується на протязі дії договору якісно і в обумовлені з замовником строки постачати замовника запчастинами до автомобільної техніки.
На підставі вказаного договору позивач у серпні 2011 року придбавав запчастини (датчик підсилення а/к КС-3577, шарнір опори КС-3575, гідророзподілювач головних операцій КС-35, гвинтовий домкрат КС-2561, гідророзподілювач АП-17, редуктор вантажної лебідки ОПТ-9195, гідроциліндр опори КС-3575, шток гідроциліндра стріли КС-4574, повзуни стріли КС-4574, блочок портала КС-3562, гідрозамок стріли ВС-18, гідрозмикач ОПТ-9195, гідророзподілювач ОПТ-9195, гідрозамок ОПТ-9195) на загальну суму 62 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10 400,00 грн.
З метою перевірки виявлених внаслідок аналізу податкової інформації фактів, які можуть свідчити про порушення податкового законодавства, перший заступник начальника ДПІ у м. Полтаві 14.05.2013 направив на адресу керівника ПП "Сервіс-Комплект" письмовий запит з вимогою відкоригувати податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ "БТС "Арон" за серпень 2011 року або надати усі первинні документи, якими відображено факт придбання товарів у вказаного контрагента (а.с. 163).
27.05.2013 позивач надав до податкового органу письмову відповідь з додатками на підтвердження факту придбання запасних частин та їх подальшого використання у власній господарській діяльності (а.с. 167-168).
Незважаючи на це наказом заступника начальника ДПІ у м. Полтаві від 11.06.2013 №1590 було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Сервіс-Комплект" з питання реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах із ТОВ "БТС "Арон" за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 (а.с. 159-160). Фактичним же приводом до призначення даної перевірки слугував акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 №4703/22-3/34979593 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БТС "Арон" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 по 31.08.2011" (а.с. 169-174).
З 17.06.2013 по 21.06.2013 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "Сервіс-Комплект" з питань правильності визначення та повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "БТС "Арон" за період з 01.08.2011 по 31.08.2011.
За результатами перевірки складено акт №3424/15.2/32317314 від 21.06.2013 (а.с. 28-38), яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено податковий кредит у розмірі 10 400,00 грн. (за серпень 2011 року) по взаємовідносинам із ТОВ "БТС "Арон", внаслідок чого занижено ПДВ на ту ж суму.
На підставі висновків даного акту ДПІ у м. Полтаві 23.09.2013 винесено податкове повідомлення-рішення №0001262205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 13 000,00 грн., у тому числі 10 400,00 грн. - за основним платежем та 2600,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 24).
З вимогою про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду, подавши даний адміністративний позов.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи спірний акт індивідуальної дії на предмет його відповідності приписам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України/.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У відповідності до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Тому для належної оцінки рішення контролюючого органу про визначення платнику податків грошового зобов'язання, суд має дослідити факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої сформовано дані податкового обліку.
Так, з наявних письмових доказів суд встановив, що позивач на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "БТС "Арон", включив до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суму ПДВ у розмірі 10 400,00 грн.
Однак позаплановою документальною невиїзною перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо заниження позивачем зобов'язання зі сплати ПДВ на вказану суму. При цьому свої доводи контролюючий орган мотивує наявністю недоліків у документах первинного бухгалтерського обліку, таких як відсутність прізвища та ініціалів осіб, які підписали рахунки і накладні, відсутність завірених банком роздруківок руху коштів по рахунку. Але основним є посилання на відомості, встановлені актом ДПІ у Печерському районі м. Києва №4703/22-3/34979593 від 08.11.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БТС "Арон", спираючись на висновки якого відповідач стверджує про нікчемність правочинів, укладених із ТОВ "БТС "Арон".
Суд не погоджується із зазначеними доводами контролюючого органу з урахуванням наступного.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
На підтвердження факту здійснення господарської операції позивач надав суду бухгалтерські та податкові документи, а саме: рахунки (а.с. 45-47); податкові накладні (а.с. 48-50); накладні (а.с. 51-53); виписки з банківського рахунку (60-61).
Пояснюючи відсутність товарно-транспортних накладних, позивач зазначив, що придбані товарно-матеріальні цінності доставлялися самовивозом. На підтвердження вказаної обставини представник позивача надав суду договір оренди транспортного засобу від 03.01.2011 (а.с. 135-136), на підставі якого позивач орендував у ОСОБА_3 транспортний засіб NISSAN PRIMERA 2/0, державний номерний знак НОМЕР_1, з метою його використання в господарській діяльності підприємства. На підтвердження обставин фактичного використання даного транспортного засобу представник надав акт про оренду автомобіля за серпень 2011 року від 31.08.2011 (а.с. 137), таблицю розрахунків з дебіторами за серпень 2011 року (а.с. 138), подорожні листи службового легкового автомобіля (а.с. 139-140) та копію журналу обліку виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 54-55).
Таким чином ПП "Сервіс-Комплект" надано суду всі належні докази перевезення придбаних у ТОВ "БТС "Арон" запчастин, що спростовує висновки контролюючого органу щодо відсутності доказів переміщення товару.
Стосовно посилань на певні недоліки в оформленні деяких первинних документів, слід зазначити, що хоча перевіркою і встановлено відсутність на рахунках прізвища та ініціалів особи, яка їх підписала, проте зазначені обставини не можуть слугувати достатнім підтвердженням для висновку про відсутність фактичного придбання товару позивачем у ТОВ "БТС "Арон" в цілому, оскільки такі документи суд оцінює з урахуванням всіх інших письмових доказів, досліджених у судовому засіданні. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, так як з інших даних вбачається, що фактичний рух активів платника податку пов'язаний з його господарською діяльністю мав місце.
Спростованим суд також вважає твердження відповідача щодо відсутності документальних доказів на підтвердження факту розрахунку за придбаний товар, оскільки в ході судового розгляду позивач надав суду завірені банківською установою виписки з рахунку (а.с. 60-61).
Таким чином ПП "Сервіс-Комплект" виконало усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.
До того ж позивач надав суду докази подальшого використання придбаних запчастин у своїй господарській діяльності.
Так, ПП "Сервіс-Комплект" свого часу були укладені договори про виконання робіт (а.с. 69, 75, 87, 105, 111) щодо проведення технічного огляду та ремонту об'єктів ряду замовників. На підтвердження фактичного виконання робіт за вказаними господарськими операціями позивач надав суду документи первинного бухгалтерського обліку (а.с. 64-68, 70-74, 76-86, 88-104, 106-110, 112-116) та відомості про наявність власних трудових ресурсів, які залучалися на вказані роботи станом на серпень 2011 року (а.с. 193-202).
Іншим мотивом для висновку про незаконність формування податкового кредиту взяті висновки перевірки контрагента позивача ТОВ "БТС "Арон", якими встановлено факти порушення податкового законодавства зазначеним підприємством.
Надаючи оцінку наведеним мотивам, суд звертає увагу на те, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи при тому, що реальність господарських операцій за участю позивача з вказаними контрагентами повністю підтверджена залученими до матеріалів справи первинними документами.
Окрім того слід зауважити, що доводи контролюючого органу з приводу нікчемності угод укладених ТОВ "БТС "Арон" зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України не дає податковому органу повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Податковим кодексом України. Зазначений нормативно-правовий акт не містив і не містить норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.
Тому суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається контролюючий орган, та приходить до висновку, що твердження ДПІ у м. Полтаві про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.
Відтак висновки акту перевірки, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність формування об'єкту оподаткування, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ПП "Сервіс-Комплект" та приходить до висновку про незаконність винесеного ДПІ у м. Полтаві податкового повідомлення - рішення.
Отже позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0001262205 від 23.09.2013.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на користь Приватного підприємства "Сервіс-Комплект" (ідентифікаційний код 32317314) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 20.12.2013.
Суддя Є.Б. Супрун